Анонім-ка• 29 января в 22:41
Які події в житті змусили вас почати цінувати життя? ( окрім війни)
2
СКИБИДЫШь• 29 января в 22:42
Я й так цінувала, але війна, проблеми зі здоровʼям ще раз підкреслили, що життя одне - треба жити тут і зараз
2
Розбещена цяточка• 29 января в 22:44
Война мне не страшна. Я однажды умерла,и не жила 6 минут. После этого, войны не боюсь, но жизнь люблю и живу на полную
1
2
Будьте так ласкаві• 29 января в 22:48
Ответ дляРозбещена цяточка
Война мне не страшна. Я однажды умерла,и не жила 6 минут. После этого, войны не боюсь, но жизнь люблю и живу на полную
Где живете?
Я за три года не привыкла.
Я за три года не привыкла.
Розбещена цяточка• 29 января в 22:50
Ответ дляБудьте так ласкаві
Где живете?
Я за три года не привыкла.
Я за три года не привыкла.
Уже в безопасной локации. Умирать больше не хочу
Грушки-яблочки• 29 января в 22:51
Ответ дляРозбещена цяточка
Война мне не страшна. Я однажды умерла,и не жила 6 минут. После этого, войны не боюсь, но жизнь люблю и живу на полную
Вы взрыв вблизи слышали хоть раз? Точнее, ощущали? Это когда стены дрожат и стекла в окнах вылетают.
1
6
задумчивая мордочка• 29 января в 22:51
Народження дитини
Відразу зрозуміла, що моє життя та здоровʼя дуже цінне, як для мене так і для нього
Відразу зрозуміла, що моє життя та здоровʼя дуже цінне, як для мене так і для нього
4
Будьте так ласкаві• 29 января в 22:51
Ответ дляРозбещена цяточка
Уже в безопасной локации. Умирать больше не хочу
Все понятно.
2
Света С Приветом• 29 января в 23:02
Ответ длязадумчивая мордочка
Народження дитини
Відразу зрозуміла, що моє життя та здоровʼя дуже цінне, як для мене так і для нього
Відразу зрозуміла, що моє життя та здоровʼя дуже цінне, як для мене так і для нього
Ось.. в мене так само. Спочатку, коли діти народилися, потім коли мама ’злягла’ - одразу життя почала цінувати, але не тому, що боюсь померти, а тому що боюсь їх на когось залишити, хто не дасть їм того, що я
1
Идеальная оптимистка• 29 января в 23:06
Коли мій чоловік пішов від мене з дитиною після моєї зради
1
Даю справку• 29 января в 23:09
Ну після 35, я зрозуміла як швидко життя проходить от і стала цінувати життя, купувати собі приємні речі, я почала поспішати жити.
3
Дайте подумать• 29 января в 23:18
Хвороби, їх в мене декілька, тому ціную життя, і реально маю надію що зможу бути мобільною ще багато років
Будьте так ласкаві• 29 января в 23:29
Ответ дляИдеальная оптимистка
Коли мій чоловік пішов від мене з дитиною після моєї зради
Чувствуете себя виноватой?
Пьяная вишня• 29 января в 23:31
Ответ дляРозбещена цяточка
Уже в безопасной локации. Умирать больше не хочу
Скажите страшно было? Вот эти 6 минут?😣
Розбещена цяточка• 29 января в 23:41
Ответ дляПьяная вишня
Скажите страшно было? Вот эти 6 минут?😣
Ничего там нет. Просто темно и пустота. Провалилась в пустоту. Все.
3
1
Пьяная вишня• 29 января в 23:55
Ответ дляРозбещена цяточка
Ничего там нет. Просто темно и пустота. Провалилась в пустоту. Все.
Спасибо за ответ. Всегда хочется верить что смерть это не конец..
Идеальная оптимистка• 30 января в 00:13
Ответ дляБудьте так ласкаві
Чувствуете себя виноватой?
Так, мабуть це відчуття буде зі мною ще дуже довго.
Оце так цабе• 30 января в 06:15
Я не стала ценить жизнь благодаря войне. Считаю, что лучше прожить счастливо, хоть и недолго, чем долго но посредственно. Ценить жизнь меня заставил его величество Возраст. Поняла в 45, что я много ещё не успела что во многом шла на компромиссы и была в итоге не счастлива. Как итог - хочу развестись с довольно неплохим мужем, но которого никогда не любила и закрутить какой-то головокружительный роман чтоб было что вспомнить на старости лет)
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу