Залетна Я тут• 01 февраля 2025
Я дуже тривожна
І не знаю чому тут читаю ті всі теми про здоров´я і потім все переношу в сімю.
Починаю шукати ці симптоми в дітей.
Була та пані з лімфовузлами, я також якось зациклилась на них, вічно за них боялась , навіть на УЗД сходила але моя педіатр мене наварила і я заспокоїлась.
Потім хтось писав що в дитини з серцем проблеми, потім з цукром, і я за все переживаю.
Тепер про те пітніння вночі вже третій день читаю, не повірите сьогодні проснулась дивитись як там мої чи не пітніють. І знаєте шия в одної дитини тоже мокра. Вже себе накрутила.
Хто хоча б трохи розбирається в здоров´ї, розкажіть які симптоми мене як маму мають насторожити, би я справді зверталась до лікаря ( ну крім соплі кашель горло температура), щоб не постійно жити в якомусь стресі і боязні за їх здоров´я.
Дуже прошу
Починаю шукати ці симптоми в дітей.
Була та пані з лімфовузлами, я також якось зациклилась на них, вічно за них боялась , навіть на УЗД сходила але моя педіатр мене наварила і я заспокоїлась.
Потім хтось писав що в дитини з серцем проблеми, потім з цукром, і я за все переживаю.
Тепер про те пітніння вночі вже третій день читаю, не повірите сьогодні проснулась дивитись як там мої чи не пітніють. І знаєте шия в одної дитини тоже мокра. Вже себе накрутила.
Хто хоча б трохи розбирається в здоров´ї, розкажіть які симптоми мене як маму мають насторожити, би я справді зверталась до лікаря ( ну крім соплі кашель горло температура), щоб не постійно жити в якомусь стресі і боязні за їх здоров´я.
Дуже прошу
11
0
Тут я вже зрозуміла що треба. І то дуже. Але все ж, як навчитись відрізнити щось серйозне від всього іншого бо я хвилююсь за все, і завжди все дуже драматизую
Автор, я сама така. Тільки з одним питанням разберусь, перевірю, так щось інше виникає, якийсь стрвх. І так по колу . Але я про себе хвилююсь, пережила колись рмж. На рахунок дітей, я навіть не хочу начинать боятись, бо не витримаю. Одна дитина вже зовсім доросла, це полегшення. Вона сама піклуватися про себе
.
.
Мої ще малі, двом до 10 років. І це просто капець, я боюсь за все, і якщо інші певний симптом сприймають як нестача вітамінів, ще щось просте, то в мене завжди асоціація з найстрашнішим.
Треба прийняти, шо це ваша особливість і ви будете переживати за все і завжди. Це схильність. Я сама така. То і кажу собі: о, це нове за шо я можу попереживати. Бо без цього ще страшніше)) психолог допоможе зрозуміти за що насправді ви хвилюєтесь. Все інше- замінники.
Ну а по-друге, якщо прийде хвороба, ви зрозумієте і будете лікувати. Ніхто не застрахований. Але жити у очікуванні лиха - ваш вибір
Ну а по-друге, якщо прийде хвороба, ви зрозумієте і будете лікувати. Ніхто не застрахований. Але жити у очікуванні лиха - ваш вибір
А чего с соплями и температурой к врачу ходить? Да миллион болезней еще бывает, толку с той настороженности. Вот вам еще страх, ребенок по утрам просыпался и говорил что пальцы на руках ´затекают´, думала много пишет в школе. Теперь вот проходим исследования с подозрением на автоимунку. Ходите себе по врачам, если вам так спокойней.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу