руки_Крюги• 11 февраля в 22:52
Як Ви справились з втратою близької людини?
Як Ви справились з втратою близької людини, як припинити винити себе, думати, що не сказала важливі слова вчасно? Смерть раптова, прийняти і повірити не можу
7
39
0
От і я розумію, що час не може лікувати. 18 років разом -це половина мого і його життя. Я не знаю як жити далі
10
Важко. Треба було йти до психіатра. Бо мала депресію і думала помру років 3. Тато вмер після мами одразу майже від інсульту
5
В мене також відчуття,що я частину себе втратила.
Реально велику частину.
Воно лиш трохи притупиться,але в моему випадку нікуди не поділося.
Наче життя розділилося.
Реально велику частину.
Воно лиш трохи притупиться,але в моему випадку нікуди не поділося.
Наче життя розділилося.
1
3
Співчуваю. Життя якщо б´є то інколи здається, що краще б добило вже. Бо коли ти думаєш, що гірше не буде отримаєш новий удар сильніший.
2
Я ще не розумію толком і не вірю навіть. Здається, що це жарт чи сон і я прокинусь. Завжди думала, що лише у фільмах телефонують і питають, хто Вам власник телефону, ти просиш дати йому трубку, а ти тобі говорять, що його більше не має. Життя зупиняється і є момент до цього дзвінка і після.
7
Авторе, співчуваю Вам. Не справилася ніяк ... але життя рухається, є якісь питання, проблеми, просто живу далі. Час трохи зменшує біль, треба жити і пам´ятати
2
Дякую. Так спостерігала сьогодні, що в світі нічого не змінилось, а от мого світу більше не має як і мене. Є оболонка і все.
4
3
Я й досі не можу прийняти,пів року пройшло,а мені людина сниться кожну ніч та я декілька разів на тиждень забуваю що її нема,беру телефон аби подзвонити,бо зідзвонювалися кожен день. Певно цей біль на все життя. У всіх
Це гостра реакція на стрес, поспілкуйтесь с кризовим психологом. Не приймайте ніяких важливих рішень, це не будуть виважені рішення. Вам доведеться прийняти, а це буде розтягнутий в часі процес, що не все в житті ми можемо проконтролювати, що час цієї людини на Землі вичерпаний: вона зробила все, що мала зробити.
Вам може бути боляче фізично, це від гормонів стресу, мені лікар призначав ліки, ті, що захоплюють адреналін та кортизол, гормони стресу, і виводять їх з організму.
Вам може бути боляче фізично, це від гормонів стресу, мені лікар призначав ліки, ті, що захоплюють адреналін та кортизол, гормони стресу, і виводять їх з організму.
Мне Вас даже читать тяжело💔. Сочувствую. Могу только на ночь посоветовать нервонорм, может хоть спать будете хорошо.
3
Я зараз взагалі не хочу ні з ким спілкуватись. Плачу без зупинки 3 годину, вирішила тут написати бо і не має кому. Він був моєю підтримкою завжди і залишив одну.
4
Дякую, в мене коли помер дідусь, бабуся плакала щодня на протязі 20 років так вона його кохала, до самої своєї смерті. Я його теж любила сильно, але бувало, що я її не розуміла, стільки років же пройшло. Лише зараз відчуваючи це, недарма говорять, що зрозуміє лише той, хто сам відчував. Так всі ми втрачаємо близьких людей і до цього ніколи не можна бути готовими
Я представила, что они просто далеко-далеко уехали и телефон потеряли/связи нет, что они там живут, просто я не могу с ними связаться...Попустило через полгода...Мне еще кажется, что мой мозг оберегает мою психику, не дает горевать на 100%, блокирует часть эмоций. Потому что в первый день, когда узнала, я просто была как вне тела, заторможенность, ни единой слезы, прострация полная, буд-то все вокруг меня происходит, а я со стороны за этим наблюдаю. Помню мне говорят что-то, а я в одну точку смотрю...и звон такой в ушах, как при полной тишине.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу