Сама собі лікар• 28 февраля 2025
Дорослі діти
Як часто вам телефонують дорослі діти, які живуть окремо?
19
0
Іноді раз на 2-3 дні, іноді щодня, іноді по декілька разів на день.
Ну і переписуємося.
Дитина в іншій країні.
Ну і переписуємося.
Дитина в іншій країні.
мы чаще переписываемся и перебрасываемся голосовыми или кружочками’ в телеге. Как-то вот именно созвон по видеосвязи у нас наверное даже не раз в неделю. А переписка нон-стоп, каждые несколько часов о чем-то, даже не знаю, по-разному. И с с сетрой так-же, она в другой стране уже 30 лет живет. Все-время переговариваемся о чем-то
1
Я уже доросла дитина і мешкаю далеко(((. Дзвоню щоденно. Коли не дзвоню пишу. Або мама дзвонить. Коли була молодшою і мешкала у сусідньому під´їзді дзвонила тільки коли була якась справа. Але забігала три-чотири рази на тиждень
кстати обратила внимание, если пропали с радаров, значит там что-то не в порядке. Или приболели или поссорились с любимыми.
Но у других знаю наоборот, дети в таких случаях проявляются.
Смотрите как у ваших, вы лучше должны знать своего ребенка
Но у других знаю наоборот, дети в таких случаях проявляются.
Смотрите как у ваших, вы лучше должны знать своего ребенка
Последние 2 месяца очень редко. Но думаю, что это сепарация. Умер отец, и она теперь очень отдалилась. Скорее всего, сама не понимает ещё. Но мне кажется, что так её подсознание пытается защититься от боли из-за моей будущей смерти. А до этого через день по часу-два на телефоне
1
1
1
А моя не дзвонить часто. Деколи може щось вислати в телегр. , написати. Ображаюсь за це. Боляче. Вроді дитинство було щасливе, дуже любили і любимо. Питаю, чому не дзвониш. Каже новин нема, або часу. Багато працює, це правда, але ж.....
1
В мене навпаки - якщо все добре, то по декілька днів може бути тиша.
Якщо захворіла або якісь проблеми - постійно на зв´язку.
А коли депресія була на фоні адаптації після переїзду в іншу країну - то годинами на відеозв´язку були, і в магазини разом ходили, і готували, і справами займались.
Якщо захворіла або якісь проблеми - постійно на зв´язку.
А коли депресія була на фоні адаптації після переїзду в іншу країну - то годинами на відеозв´язку були, і в магазини разом ходили, і готували, і справами займались.
Не ображайтесь.
Там вже своє життя, і на нас дійсно вже немає часу.
Це нормально, що дитина йде вперед, будує своє окреме життя, а батьки залишаються позаду.
Будьте їй надійним тилом, а не нав´язливим балластом, так буде правильно.
Там вже своє життя, і на нас дійсно вже немає часу.
Це нормально, що дитина йде вперед, будує своє окреме життя, а батьки залишаються позаду.
Будьте їй надійним тилом, а не нав´язливим балластом, так буде правильно.
2
Дам Вам пораду з власного досвіду, дзвоніть самі, цікавтесь як справи, розповідайте свої новини, підтримуйте контакт, і ніколи не запитуйте; чому не дзвониш?Це питання дуже незручне.
4
По різному. Син постійно прибігає, бо поруч живе - то підвозить мене десь, то на каву десь зустрічаємося, то вдома щось потрібно. 25 років, живе з дівчинкою і дитиною.
Донька живе на іншому кінці Києва, то рідше зустрічаємося на каву, може раз на пару тижнів. А раз на місяць-два приїздить додому на кілька днів побути, живе у своїй кімнаті.
Зрідка я в неї буваю, вона їз хлопцем живе вже років два, їй 28. Можуть разом до нас приїхати.
А загалом в нас вєе багато років є Фемілі чат. Там ми спілкуємося, фотки нашої спільної собаки скидаємо, обговорюємо щось - активність там зазвичай щодня. Всім дуже раджу завести такий.
Донька живе на іншому кінці Києва, то рідше зустрічаємося на каву, може раз на пару тижнів. А раз на місяць-два приїздить додому на кілька днів побути, живе у своїй кімнаті.
Зрідка я в неї буваю, вона їз хлопцем живе вже років два, їй 28. Можуть разом до нас приїхати.
А загалом в нас вєе багато років є Фемілі чат. Там ми спілкуємося, фотки нашої спільної собаки скидаємо, обговорюємо щось - активність там зазвичай щодня. Всім дуже раджу завести такий.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу