Фиона Шрековна• 05 марта 2025
Скоріш за все я «хороню» себе ..
Прожили 23 роки разом.
Війна, інвалідність
Чоловік фізично на ногах вже, але постарів…
А я з ним
Мені 41. Дивлюся на нього, все погано,все не так, всі не такі, нічого йому не потрібно.
Був вірус два тижні й нього, я ледь не повісилася. Такі думки вже були …
А я жити хочу! Жити!
Я ще пару років назад посміхалася і жила своє щасливе життя.
Дякую, виговорилася мабуть
Війна, інвалідність
Чоловік фізично на ногах вже, але постарів…
А я з ним
Мені 41. Дивлюся на нього, все погано,все не так, всі не такі, нічого йому не потрібно.
Був вірус два тижні й нього, я ледь не повісилася. Такі думки вже були …
А я жити хочу! Жити!
Я ще пару років назад посміхалася і жила своє щасливе життя.
Дякую, виговорилася мабуть
показать весь текст
4
9
72
177
0
Оформить скоро документи, буде пенсія. Може Вам не прийдеться працювати на двох роботах. Стане трохи легше
1
У наших женщин на подкормке прямо страдание и быть терпилой, куча оправданий мужикам, хотя они плюют на чувства находящихся рядом.
6
1
Ну, Вам на нужна, а Автор именно это и ищет, ей нужно подтверждение от других, что и они также сделали бы на ее месте
1
Это она зря, другие будут в белом пальто, как например вы, хотя ни дня не жили с инвалидом. Ей бы на специализированный ресурс.
1
2
Але Ви пишите,що це не витягаєте. Собака,донька, проблеми, дві роботи. Вже лише це фізично і психічно виснажує. У Вас немає часу для спілкування з чоловіком і він наодинці з собою. От і психіка страждає
1
Це труднощі, ви їх або подолаєте , або ні. І це буде ваш вибір . Важко - так , коли сину було 3 роки, я готова була просто припинити своє існування, і це дитина, не чоловік, не батьки. Зараз сину 10, я пишаюся як ми змогли це все пройти і досягнути того що маєм. Найтяжче було прийняти саме те, що він ніколи не буде нормотиповою людиною, він не зможе багато чого що доступне іншим людям і це не його вибір
Важко, розставте пріоритети і рухайтеся , але не обманюйте себе
Важко, розставте пріоритети і рухайтеся , але не обманюйте себе
4
К чему Вы мне приплели белое пальто - не понятно
Я прочитала ее желания между строк.
Это же видно невооруженным взглядом.
И да, это низко, оставлять близких людей в беде, и думать исключительно о том, как же мне бедненькой тяжело.
Она хочет пойти путем наименьшего сопротивления. Жутко такое читать
Я прочитала ее желания между строк.
Это же видно невооруженным взглядом.
И да, это низко, оставлять близких людей в беде, и думать исключительно о том, как же мне бедненькой тяжело.
Она хочет пойти путем наименьшего сопротивления. Жутко такое читать
3
1
6
Тому так і є. Бо Ви на роботі весь час. Потім домашні клопоти.
А для розв´язання проблеми треба спілкування
А для розв´язання проблеми треба спілкування
Автор, наклепу немає!
Читаю між рядків
Я вже писала Вам - все у Вас вийде! Впораєтеся!
Будьте сильною
Читаю між рядків
Я вже писала Вам - все у Вас вийде! Впораєтеся!
Будьте сильною
1
1
С одной стороны я Вас понимаю, автор, но с другой- не очень. Если Вы вместе с мужем 23 года, то наверное любите его. А если любите, то поймите, что ему тоже тяжело. Не каждый может справляться с трудностями так, что бы другим людям было удобно. Кто-то закрывается в себе, кто-то бесконечно ноет, кто-то становиться агрессивным. В это время особенно важно быть поддержкой для человека и помочь ему найти выход. Но конечно если любви нет, то не нужно заставлять себя. Проще сейчас распрощаться и дать шанс себе и своему мужу найти счастье
3
1
ви жили з інвалідом? тому яб не писала поради у горесті та радості. у мене у чоловіка тато був інвалід і тільки цей аргумент стримав його коли він у перші дні хотів іти до воєнкомату. я усе йому про батька розповідала. який на заводі став інвалідом- потім пиятцтво і в 50 смерть
1
1
Садіть його і прямо говоріть, тільки твердо, зерйозно. Не вмовляйте, а так, наче це його останній шанс. Можете кольнути чимось типу - он хлопці без обох ніг, знаходять що робити, а ти?? В кінці, дайте йому пару днів ’пострадать’ І підготуватись до виходу з цього стану. На питання типу - то що буде, ти що підеш чи розлучишся, Відповідайте по типу - не знаю, але точно не на користь нашій родині.
Я так просто дома, з сином хворим. Уявляю як почувається мій чоловік. В мене бувають зриви, депресії, сльози. Він також постарів, поруч з нами але я йому вдячна, що він залишається. Ви можете все покинути і тікати, можете продовжувати жити поруч і намагатись стати щасливою незалежно від обставин, це складно але можливо. Вам вирішувати, що робити далі. Але дивним чином, життя все одно вас змусить відпрацювати своє. Вам цей чоловік для чогось посланий.
1
Тогда в чем? В том, что Вы не в состоянии собственного мужа с которым 23 года вместе привести в чувства? В том, что Вы не в состоянии с ним сесть и поговорить? Вы думали каково ему в 45 стать никем? Инвалидом ? Вы не пишите какая именно у него группа, ведь можно остаться без почки и стать инвалидом , а можно лишиться конечности ......
2
6
2
Це питання якось життєвої філософії, внутрішньої свідомості та мислення, почуття відповідальності та гідності.
Це аналогічно з тваринами, от є у Вас собака, і тут він потрапляє під авто і стає інвалідом, який возить задні лапи колесиках.
І Ви вирішуєте, чи потрібен Вам Ваш колишній вірний друг, чи навіщо ці проблеми, і візьму собі нового
Це аналогічно з тваринами, от є у Вас собака, і тут він потрапляє під авто і стає інвалідом, який возить задні лапи колесиках.
І Ви вирішуєте, чи потрібен Вам Ваш колишній вірний друг, чи навіщо ці проблеми, і візьму собі нового
4
2
И блин читаю и трагедия прям словно грудничок собака ,собака, я гуляю с собакой такая прям тяжесть с собакой гулять ..... Мужа просите гулять с собакой ,вместе с мужем идите гулять с собакой . Словно Вы собака и дочь сами по себе, а муж как придаток к Вам он сам по себе.
6
Треба було гуляти хоч до 25-30. Ви впряглися в сімейне життя і тепер розумієте, що життя отак проходить.
Хоч доньку вбережіть від цієї помилки..
Я не буду радити розлучення, це мій принцип життєвий.
Коли жінка має намври і причини, їй порад не потрібно. А штовхати на це не варто. Стільки років разом і коту під хвіст? Я за сімʼю
Хоч доньку вбережіть від цієї помилки..
Я не буду радити розлучення, це мій принцип життєвий.
Коли жінка має намври і причини, їй порад не потрібно. А штовхати на це не варто. Стільки років разом і коту під хвіст? Я за сімʼю
2
Автор, мой сейчас лежачий, даже на утку не залезть, памперсы, пеленки, клизмы, перевязки, боль. Хорактер портится пока человеку плохо и больно - не до сантиментов. Мне тяжело, сорвала опять спину, оббегАю Киев вдоль и поперек ежедневно, деньги давно кончились, но вешаться я не собираюсь. Впереди реабилитация и желание встать и ходить.
1
8
14
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу