Я-ваш шанс• 05 марта в 19:52
Удачная личная жизнь, это судьба?
И соответственно неудачна, тоже?
Докладальниця• 05 марта в 19:55
Это четкое понимание чего хочешь,умение выбирать и даже в минуты отчаяния не хватать первого, кто оказался рядом
1
9
1
В моїй хаті моя правда• 05 марта в 19:57
это особенность личности, в основном сильной/умной личности, его мировозрение и постоянная работа над собой.
2
2
Та не реву я• 05 марта в 19:58
Да.
Всегда думала, что человек- сам кузнец своего пи....ца. Но на 49 году жизни пришла к выводу, что таки да - судьба есть и от неё не убежишь...
Всегда думала, что человек- сам кузнец своего пи....ца. Но на 49 году жизни пришла к выводу, что таки да - судьба есть и от неё не убежишь...
1
10
Папобус• 05 марта в 19:59
Это удача + личные качества. Все вместе. Без удачи, будучи супер красавицей и умницей, не встретишь все равно своего принца, а будет цепляться всякое говно. Таких примеров куча. И таки удача играет главную роль, а не фигура и т.д.
12
Байрактарна• 05 марта в 20:02
Це 90% якості людини + 10% везіння .
Знаєте скільки людей прошльопали своє везіння лінню і небажанням і антипатією до щастя ?
Знаєте скільки людей прошльопали своє везіння лінню і небажанням і антипатією до щастя ?
6
3
короткопамятна• 05 марта в 20:08
Ответ дляКинг-Конгша
Это не судьба и не работа. Это просто везение.
Я двічі виходила заміж. Причому планомірно за людей з кар´єрою, квартирою, цікавих і симпатичних. Бо сама така. Для мене це була як друга робота: спілкуватися, ходити на побачення, наряджатися. Без цього всього 100% я була б одна. А так длубала ту стіну, тому діаманти, шуби і екзотичні острови - мені. З роботою в мене так само. Я ’ достігатор’. Везіння теж є, але % його низький, без пахоти.
1
1
4
ПампушОК• 05 марта в 20:13
Ответ дляКидаю курити
Научитесь выбирать правильных людей в своем окружении
Це не лише вміння, є ще несвідомий вибір, установки.
5
Їжак в панчохах• 05 марта в 20:15
Ответ длякороткопамятна
Я двічі виходила заміж. Причому планомірно за людей з кар´єрою, квартирою, цікавих і симпатичних. Бо сама така. Для мене це була як друга робота: спілкуватися, ходити на побачення, наряджатися. Без цього всього 100% я була б одна. А так длубала ту стіну, тому діаманти, шуби і екзотичні острови - мені. З роботою в мене так само. Я ’ достігатор’. Везіння теж є, але % його низький, без пахоти.
Ну ви ж розумієте що багато і не красунь дуже вдало заміжні, і навпаки. Моя подруга гарна і доглянута. Спілкується, крутиться і все мимо. Моя сестра геть не така гарна, зустріла свого чоловіка ще в 16 років і живе як в Бога за пазухою. Тоді і не знала що так буде. Так що тут явно доля грає свою роль
14
короткопамятна• 05 марта в 20:16
Ответ дляЇжак в панчохах
Ну ви ж розумієте що багато і не красунь дуже вдало заміжні, і навпаки. Моя подруга гарна і доглянута. Спілкується, крутиться і все мимо. Моя сестра геть не така гарна, зустріла свого чоловіка ще в 16 років і живе як в Бога за пазухою. Тоді і не знала що так буде. Так що тут явно доля грає свою роль
Ну от по долі мені навряд чи би такий перепав. Просто я сиділа на сз і це було як друга моя робота. Умовно з 300 чоловіків вибрати і знайти одного потрібного. Тобто буда конкретна ціль і я щодня до неї йшла
1
Мандолина Бу• 05 марта в 20:17
Прям удачная личная жизнь-да, это во много случай, случайные встречи, знакомства и тд. А вот нагадить сами себе и испортить личную жизнь женщины и мужчины ой как могут. Вот это уже личный выбор.
5
ПампушОК• 05 марта в 20:17
Ответ длякороткопамятна
Я двічі виходила заміж. Причому планомірно за людей з кар´єрою, квартирою, цікавих і симпатичних. Бо сама така. Для мене це була як друга робота: спілкуватися, ходити на побачення, наряджатися. Без цього всього 100% я була б одна. А так длубала ту стіну, тому діаманти, шуби і екзотичні острови - мені. З роботою в мене так само. Я ’ достігатор’. Везіння теж є, але % його низький, без пахоти.
Ваша мама доярка, тато тракторист, ви із села Великі коровинці? Ваша освіта закінчилась на ПТУ? А потім звичайно ви всього досягли самостійно? Чи може початок був інакшим?
9
ОбережнаЯ• 05 марта в 20:18
ну как сказать судьба....я с бывшим 7 лет была, жили вместе, предложение сделал, прожили еще 2 года, я решила уйти. Бытовой инвалид, ревнивый итп.. Ох как мне сложно было сделать этот шаг, невероятно просто, но поняла, что нужно спасать себя
Уже давно в отношениях с другим, думаем о ребёнке, отношения просто небо и земля. Наконец я нашла своего человека, и он мне спасибо говорит, что я у него есть.
Так что, это не совсем судьба, а выбор
Уже давно в отношениях с другим, думаем о ребёнке, отношения просто небо и земля. Наконец я нашла своего человека, и он мне спасибо говорит, что я у него есть.
Так что, это не совсем судьба, а выбор
1
2
Їжак в панчохах• 05 марта в 20:18
Ответ длякороткопамятна
Ну от по долі мені навряд чи би такий перепав. Просто я сиділа на сз і це було як друга моя робота. Умовно з 300 чоловіків вибрати і знайти одного потрібного. Тобто буда конкретна ціль і я щодня до неї йшла
Розумію про що ви. Люблю теорію що успіх це кількість спроб. Так зараз моя подруга інша заміж вийшла (було по 2 побачення в день). Ну а як тоді ті хто з молоду вибрав хлопця і живе все життя класно, і без 300 побачень? Чи це не доля?
5
короткопамятна• 05 марта в 20:22
Ответ дляПампушОК
Ваша мама доярка, тато тракторист, ви із села Великі коровинці? Ваша освіта закінчилась на ПТУ? А потім звичайно ви всього досягли самостійно? Чи може початок був інакшим?
Я мало мозок, амбіції, бажання пахати і, звичайно, везіння. Тому змогла купити квартиру, побудувати кар´єру. Мій батько - бідний вчитель в школі. Тому мало чим він міг мені допомогти. І що саме кумедне, багато подруг заздрити мої роботі, але коли я пішла на підвищення і почала пропонувати їм спробувати себе на моїй минулій позиції, то бажаючих не знайшлося. Виявляється треба дуже багато знати, вміти, контролювати. Треба робити міжнародну сертифікацію, англійською здавати іспити. Вдень працювати, вночі вчитися. Половина не змогла, половина так і не захотіла йти навіть на круту зп, бо пахати теж сильно треба))
1
2
короткопамятна• 05 марта в 20:23
Ответ дляОбережнаЯ
ну как сказать судьба....я с бывшим 7 лет была, жили вместе, предложение сделал, прожили еще 2 года, я решила уйти. Бытовой инвалид, ревнивый итп.. Ох как мне сложно было сделать этот шаг, невероятно просто, но поняла, что нужно спасать себя
Уже давно в отношениях с другим, думаем о ребёнке, отношения просто небо и земля. Наконец я нашла своего человека, и он мне спасибо говорит, что я у него есть.
Так что, это не совсем судьба, а выбор
Уже давно в отношениях с другим, думаем о ребёнке, отношения просто небо и земля. Наконец я нашла своего человека, и он мне спасибо говорит, что я у него есть.
Так что, это не совсем судьба, а выбор
Я щиро за вас рада. Яка ви молодець, що наважилися!
побільше б таких жінок
1
ПампушОК• 05 марта в 20:23
Ответ длякороткопамятна
Я мало мозок, амбіції, бажання пахати і, звичайно, везіння. Тому змогла купити квартиру, побудувати кар´єру. Мій батько - бідний вчитель в школі. Тому мало чим він міг мені допомогти. І що саме кумедне, багато подруг заздрити мої роботі, але коли я пішла на підвищення і почала пропонувати їм спробувати себе на моїй минулій позиції, то бажаючих не знайшлося. Виявляється треба дуже багато знати, вміти, контролювати. Треба робити міжнародну сертифікацію, англійською здавати іспити. Вдень працювати, вночі вчитися. Половина не змогла, половина так і не захотіла йти навіть на круту зп, бо пахати теж сильно треба))
Я не питала про вас, я спитала про вашу родину.
1
Мандолина Бу• 05 марта в 20:23
Ответ дляПампушОК
Ваша мама доярка, тато тракторист, ви із села Великі коровинці? Ваша освіта закінчилась на ПТУ? А потім звичайно ви всього досягли самостійно? Чи може початок був інакшим?
Вспомнилась невестка Оксаны Билозир, которую та протянула в депутатки.
Невестка везде рассказывает, как она из села Тростянец приехала бедная-несчастная, папа простой агроном, поступила в КИМО и всего добилась сама. Про то, что в КИМО училась на платном, а деньги и прочее-от папы-главы района и тоже народного депутата, умалчивает. А так из села, да. И папа, верно, агроном. Так у него в дипломе написано.
Невестка везде рассказывает, как она из села Тростянец приехала бедная-несчастная, папа простой агроном, поступила в КИМО и всего добилась сама. Про то, что в КИМО училась на платном, а деньги и прочее-от папы-главы района и тоже народного депутата, умалчивает. А так из села, да. И папа, верно, агроном. Так у него в дипломе написано.
1
9
короткопамятна• 05 марта в 20:23
Ответ дляЇжак в панчохах
Розумію про що ви. Люблю теорію що успіх це кількість спроб. Так зараз моя подруга інша заміж вийшла (було по 2 побачення в день). Ну а як тоді ті хто з молоду вибрав хлопця і живе все життя класно, і без 300 побачень? Чи це не доля?
В їх випадку, мабуть, таки доля)
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
