Раптово не стало моєї дуже близької людини. Вчора було 9 днів... В моєму дитинстві вона була мені як мама. Безмежна любов до мене завжди відчувалась і зараз теж... Останні роки ми не спілкувались, просто жили в своїх життях. Хоча від інших родичів час від часу я завжди знала як вона і як в неї справи. Передавала привіти і вітання їй через її сина. За останні шість років в мене сталися неприємні події в моєму житті пов´язані з моєю донькою, з чоловіком і я була замкнена в собі, не могла не з кім спілкуватись. Зверталась навіть до психіатрів і якийсь час була на антидепресантах, але мені це не допомогло. І от зараз накрило несподівано це горе втрати. Нічого не передбачало біди, все сталося раптово і неочікувано. Для мене світ перевернувся, все інше стало не важливим... Відчуваю велику провину, що не бачились довго не спілкувались. Не справляюсь, безвихідь і життя немає ніяких сенсів... Я розумію, що треба відволікатись, і таке інше... Я не витягую це горе....так складно мені ще ніколи не було... Я відчуваю себе самою в цьому великому світі, наодинці з великим горем... Я нікому не бажаю пережити подібне, але якщо вам було дано пройти схожий важкий досвід, поділіться що вам допомогло навчитися жити з цим далі?
показать весь текст
1
13
44
0
Дякую. Весь час спливає моє дитинство з нею... Воно було щасливим. Далі вже в кожного своє життя, своя сім´я, бачились і спілкувались все менше, це якось було зрозумілим, більше ніяких прив´язок не було.
Мені теж 40+. Ніколи такого не відчувала, адже і інших родичів вже хоронила...
Мені теж 40+. Ніколи такого не відчувала, адже і інших родичів вже хоронила...
Дякую за підтримку🙏 Зізнаюсь собі, кажу це родичам, хто виходить на зв´язок, сказала її сину. Ось і тут зізналась світу і готова до закидання камінням (що вже і є), я на це заслуговую.
Дуже значима людина, тому так, знайти заміну, як не в людині, то в роботі, бути комусь корисним, нянька дитині почасово, догляд за старими хоч на цей час, бо підірвете здоров´я, в мене почався діабет, борюсь з ним і думаю яка була дура, це така жалість до себе... Когось втратили, мені погано, себе жалію. Бути для себе треба матір´ю і батьком, це алегорія, психологічно себе заспокоїти
1
Дуже значима людина, тому так, знайти заміну, як не в людині, то в роботі, бути комусь корисним, нянька дитині почасово, догляд за старими хоч на цей час, бо підірвете здоров´я, в мене почався діабет, борюсь з ним і думаю яка була дура, це така жалість до себе... Когось втратили, мені погано, себе жалію. Бути для себе треба матір´ю і батьком, це алегорія, психологічно себе заспокоїти
Так я слабка,.я все зробила не вірно...всі мої рішення за останні шість років були хибними і призводили тільки до втрат, я так і не навчилась жити... - ось такі думки..
Дякую вам за підтримку🙏
Дякую вам за підтримку🙏
Ви не зізналися. Тут ви про наслідки, а не про причину. Я навіть думаю, що нічого там таааакого і немає, просто вас ця подія остаточно добила. Тобто ви самі додали важності цієї смерті в вашому житті. Сядьте і пишіть все, що тільки прийде в голову. І по цій темі і взагалі. Саме треба писати. Потім спаліть це. Є така практика в психології. Потім напишіть лівою рукою Я молодець, я гарна, смілива, чесна, ну, все, щоб хотіли доброго про себе сказати. І так кожен день. Взагалі-то треба 40 днів поспіль, але… ну, як піде.поставитеся до цього, як до прийняття ліків, серйозно. Повірте, вас попустить
1
Нет универсальных советов, вам нужно самой подобрать лучший метод
Месяц назад не стало моей мамы, это самый дорогой мне человек, единственный человек, которого я любила по-настоящему сильно. За неделю, что предшествовала ее смерти я выплакала буквально все слезы, что сейчас их нет, я хочу поплакать, но даже не получается. Мне помогает работа, загружать себя максимально, чтобы не было времени на мысли, но все равно, говорят время лечит, пока все очень тяжело
Желаю вам душевного спокойствия, чтобы боль утихла
Месяц назад не стало моей мамы, это самый дорогой мне человек, единственный человек, которого я любила по-настоящему сильно. За неделю, что предшествовала ее смерти я выплакала буквально все слезы, что сейчас их нет, я хочу поплакать, но даже не получается. Мне помогает работа, загружать себя максимально, чтобы не было времени на мысли, но все равно, говорят время лечит, пока все очень тяжело
Желаю вам душевного спокойствия, чтобы боль утихла
1
Знаете автор... Вот вы подумайте о том что эта ваша родственница была добра к вам и заботилась как могла знаете почему? Потому что у неё был этот переизбыток любви, которую она могла дарить окружающим. Ей это было не в тягость. Она сама наполнялась от этого. Поэтому не нужно себя корить за то, что не сделали. Нужно всё делать по зрак сердца. Если чувствуете лично для себя в этом потребность - выразить свою любовь. Если этого не было значит это и не нужно было. У вас своя семья и вполне нормально всю свою любовь привносить только в семью. Ведь вы тоже не железная, у вас тоже есть свои проблемы, усталость. Вам нужно время для восстановления. Поэтому я думаю так. Был момент когда она вас поддерживала пока вы не окрепли для этого мира, будто ваш ангел хранитель оберегал Вас через этого человека. Но потом пришло время жить свою жизнь и каждый идёт той дорогой, которую выбрал. Просто примите с благодарностью всё то, что вам дала эта женщина, не забудьте то тепло, которое получили и когда в вас будет энергия, вы можете поделиться этим теплом со своей семьёй, с окружающими. Поблагодарите мысленно и помолитесь за эту женщину. Это всё что от вас требуется и не обижайте себя такими страшными мыслями о вине.
Что касается ваших ошибок и потерь в жизни... Подумайте о том что вы живете первый раз на этой Земле. Никто вам инструкцию не дал как нужно правильно жить. Поэтому вы имеете полное право ошибаться и учиться. Желаю чтобы окружающие люди это поняли и не давили на вас. Берегите себя.
Что касается ваших ошибок и потерь в жизни... Подумайте о том что вы живете первый раз на этой Земле. Никто вам инструкцию не дал как нужно правильно жить. Поэтому вы имеете полное право ошибаться и учиться. Желаю чтобы окружающие люди это поняли и не давили на вас. Берегите себя.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу