Вподобайден• 10 марта в 14:40
Самогубство - це так страшно, але я вже не витримую…
Чи знаєте ви такі випадки в житті , коли людина не витримувала
показать весь текст
2
3
6
27
234
0
Что у вас такого страшного в жизни случилось что вы ни хотите жить?
Есть муж, сын, муж обеспечивает, есть крыша над головой...
Извините, люди даже с онкологией на последней стадии цепляются за жизнь и борятся до последнего.
Ложитесь в больницу и лечитесь раз так плохо.
Есть муж, сын, муж обеспечивает, есть крыша над головой...
Извините, люди даже с онкологией на последней стадии цепляются за жизнь и борятся до последнего.
Ложитесь в больницу и лечитесь раз так плохо.
6
2
Не такий великий вибір ліків. Я приймала продеп, карбамазепін, кветіапін. Це доволі недешево + аналіз щомісяця
Не хочу нічого … на препаратах я змінилась зовні , вага , це теж мене засмучує . Скинути нереально.
1
Ну если не помогает, а даже ухудшает, то всё равно менять/отменять/другое или в других дозах назначать.
1
Такой же опыт. Я понимаю, что ушедшему было очень больно, но ужас был в том, что нашла его дочь, вернувшаяся из школы. И было 99%, что именно так и случится. Не дай бог дожить до такого состояния, чтобы не подумать о своём ребенке, о том, как этот ребёнок будет потом жить... Самоубийцу в таком случае уже и не особо жаль, если честно.
3
3
Чоловіку нелегко , коштів звісно не вистачає і я така … Я не можу жити з цим станом , прийняти, що я не така , психічно хвора
2
Проходили місяці, щоб мені покращилось … Останній раз я думала не повернусь до нормального життя взагалі
1
Ну Вы же говорите часть года получается жить нормальной жизнью. Надо стараться увеличить эту часть постепенно.
В мене генералізований тривожний розлад. Через свою тривожність теж псую життя і рідним, і собі самій. Але розумію свій стан, намагаюсь пояснювати свої тривоги рідним, намагаюсь в міру можливостей контролювати тривогу. Теж бувають думки, що краще вже вмерти і не мучити нікого.
Але мене приводить до тями думка про те, що якщо ми маємо пройти якісь кармічні уроки, то смерть лише трошки призупинить цей процес. Самі уроки продовжаться і далі. Чи в потойбічному житті, чи в наступному перевтіленні.
Може вам (як і мені) краще вже якось протриматись тут і закінчити з уроками, ніж самовбитись, щоб потім знову проходити те ж саме?
Уявіть собі, що оці всі муки потягнуться за вами і далі.
Але мене приводить до тями думка про те, що якщо ми маємо пройти якісь кармічні уроки, то смерть лише трошки призупинить цей процес. Самі уроки продовжаться і далі. Чи в потойбічному житті, чи в наступному перевтіленні.
Може вам (як і мені) краще вже якось протриматись тут і закінчити з уроками, ніж самовбитись, щоб потім знову проходити те ж саме?
Уявіть собі, що оці всі муки потягнуться за вами і далі.
9
Декілька разів була в лікарнях за життя , приватний психіатр взагалі не допоміг , всі приписували ліки , за інші методи я не чула
Згодна з вами абсолютно. В нашій родині повісилася свекруха. Я бачила як страждав мій чоловік та його сестра, коли несли маму на руках до машини, коли ховали.. я бачила безсоння їхнє протягом кількох років і безкінечні розмови- чому так сталося? Пройшло 6 років зараз. Їм боляче досі(( і так, мені не жалко самогубців відтоді. Мені жаль тих, хто лишається живим. Свекруха не подумала про страждання своіх дітей взагалі (
8
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу