from Ukraine• 29 марта в 09:28
У вас є думки про самогубство?
Чому вони виникають? Як справляєтесь ?
4
1
1
91
0
Бывали. Но сейчас у меня есть ребенок, и я ему нужна. Потому не могу принять решение, которое самым негативным образом повлияет на его жизнь.
6
1
Рандомно случались как окр случается. Сейчас нету слава богу. Наоборот страх умереть и не проснуться
Мое мнение что такие мысли, когда с жиру бесится человек. Когда проблем выше крыши, то организм активируется на их разрешение
Мое мнение что такие мысли, когда с жиру бесится человек. Когда проблем выше крыши, то организм активируется на их разрешение
2
12
3
Іноді бувають .Виникають тоді , коли мій мозок вважає ситуацію реальною безвихідною.Ніяк не справляюсь , я людина віруюча це і стримує
4
Жить в Украине - уже согласие на самоубийство. И я тут живу, так что можно сказать, что мысли есть.
7
2
2
В мене теж психічна хвороба і теж ці думки я вас дуже розумію. Це не з жиру бісяться це просто вже безвихідь бо так жити неможливо
9
Не ображайтеся на особисте питання, питаю для своєї дитини, у якої цей діагноз. В які моменти виникли подібні думки? Що саме їх провокувало? Зовнішні обставини грають роль чи це суто внутрішні процеси?
Шити , вишивати , вʼязати не вмію і тд. Треба зосередженість . Та і взагалі , яку це радість може принести
10
1
1
Нет. Поверьте, с жиру бесятся. У меня не только были мысли, но и попытки. С высоты прожитых лет - однозначно заявляю что с жиру бесятся люди. Есть полно книг, которые лечат. Например книги Луизы Хей как полюбить жизнь и себя, помогают избавится от суицидальных мыслей
3
9
У мене тривожний розлад і ОКР і ще купу психічних і фізичних хвороб. Я вся неправильна. Навіть лікарі кажуть про якісь погані вроджені особливості. Я думаю якби я не народилась було б краще. В мене є хлопець і батьки які мене тримають
1
Ні, звісно. В мене думки про те що мені не висивчає часу на життя. Хрчется щоб було більше часу, щоб встигнути багато чого.
Не слухайте поради про хобі і миття унітазу. Це не працює. Покладіться просто на віру в себе. Робіть буденні речі і приймайте психотропні препарати. Виживайте і можливо колись вдасться насолоджуватись життям
1
1
А чому не лікуєтесь у спеціаліста ? І взагалі,Стільки інформації зараз,що можна самому собі психотерапевтом стати.
Я не зрозумію ніколи тих,хто закінчує життя,залишаючи тих,хто від нього/неї залежить.
Вам треба заняття знайти,упор зробити на допомогу іншим. Волонтерити або дитбудинки,тваринки,дома престарілих-що завгодно.
Я не зрозумію ніколи тих,хто закінчує життя,залишаючи тих,хто від нього/неї залежить.
Вам треба заняття знайти,упор зробити на допомогу іншим. Волонтерити або дитбудинки,тваринки,дома престарілих-що завгодно.
3
5
зараз думки аби вижити. а померти не так і важко в цей час. боже, боронь україну та українців !
7
Я багато часу вже з цим, раніше підбадьорювала себе і мала віру🫣зараз просто все. З буденними справами майже не справляюсь
2
Нет таких мыслей. Наоборот, у меня сейчас обострение тяжелого хронического заболевания, я так мучаюсь, но думаю о том, чтобы не расстраивать детей, принимаю лечение. И пока оно меня не добило, нужно жить и ценить имеющееся.
5
Нет. От внешних стрессовых факторов не зависит. Единственное, когда стрессовая ситуация, то возникает больше эпизодов с компульсиями (действия/т.е. выполнение ритуалов). У меня все это подкреплено страхом потерять близких. Если бы не это, не выполняла бы компульсии. А обсессии (мысли), я контролировать не могу, в голове просто возникает мысль и все, ни откуда приходит. Это можешь быть все что угодно, от «надо перейти улицу в том месте», до «чтоб ты сдох», на человека которого очень люблю и боюсь потерять, трушусь над ним. Мысли взять нож себя порезать я как-то научилась ставить на задний план. Я выполняю все компульсии, но черту насилия не перехожу и поэтому могу только контролировать это, из-за того что я очень эмпатичнпя и в моем мире любое насилие недопустимо, даже руку поднимать нельзя на обидчика. И слава богу как-то эти мысли не имеют за собой действий. А так ужас что в мыслях
2
2
Тривожний розлад 😵💫він у всіх українців і що,всім піти з життя? В мене теж окр,тривожний розлад і ніколи не було думок про самогубство. Перестаньте себе вже жаліти,оцю романтику розводити. Займіться чимось,книжки читайте аби допомогти собі,якщо грошей на спеціаліста нема.
1
2
7
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу