Забрала і не сказала• 14 марта 2025
Вас поддерживали в трудные моменты жизни или во время депрессии?
За последние полгода я столкнулась с жуткой депрессией, когда всё навалилось разом — ментальные проблемы, неудовлетворённость внешностью, то есть и психологические, и физические сложности. Внезапно стало трудно вставать по утрам, короче говоря, полный трэш.
И всё это время рядом были близкие, подруга, но они ни разу не спросили, что со мной не так, даже не поинтересовались. Никто даже не попытался вытащить меня из этого состояния. Возможно, им кажется, что у меня всё хорошо, но человек, у которого действительно всё в порядке, не будет просыпаться в час дня и проводить дни, практически ничем не занимаясь.
Это такое состояние, в котором невероятно сложно взять себя в руки и начать двигаться вперёд, особенно когда рядом нет ни поддержки, ни опоры.
Цените тех, кто рядом, и особенно тех, кто помогает вам выбраться из таких состояний.
И всё это время рядом были близкие, подруга, но они ни разу не спросили, что со мной не так, даже не поинтересовались. Никто даже не попытался вытащить меня из этого состояния. Возможно, им кажется, что у меня всё хорошо, но человек, у которого действительно всё в порядке, не будет просыпаться в час дня и проводить дни, практически ничем не занимаясь.
Это такое состояние, в котором невероятно сложно взять себя в руки и начать двигаться вперёд, особенно когда рядом нет ни поддержки, ни опоры.
Цените тех, кто рядом, и особенно тех, кто помогает вам выбраться из таких состояний.
1
4
Багиня• 14 марта 2025
Автор, депрессию лечат не подруги,а психиатры. И взрослый человек, он на то и взрослый,чтобы обращаться за помощью,а не ждать пока его отведут за руку
2
2
18
Пес Патрон• 14 марта 2025
Я три с половиной года на АД, муж никуда не делся - поддерживает, видимо.
Но понимаете, другой человек вряд ли поможет выбраться, если ты сам себя зарыл, то и откапываться придется самому((
Но понимаете, другой человек вряд ли поможет выбраться, если ты сам себя зарыл, то и откапываться придется самому((
НеКонец-Света• 14 марта 2025
В мене було важке розлучення і мене майже ніхто з наших друзів не підтримав, бо всі стали на бік жертви, бо це я чоловіка покинула. Але ж саме розлучення було дуже важке, колишній виносив мозок, а всім було байдуже, окрім однієї людини. От за нього я і вийшла заміж) це мій найкращий друг.
1
1
3
3
Гуляю босоніж• 14 марта 2025
2 подруги выучились на психологов за это время.
Поняла я что что-то не так уже когда не было ни подруг ни родственников и встать с постели просто шевелиться было нереально тяжело.
Поняла я что что-то не так уже когда не было ни подруг ни родственников и встать с постели просто шевелиться было нереально тяжело.
Сіточка• 14 марта 2025
Т.е близкие и подруги были рядом все время , но не спросили что с вами .
При депрессии нужен психиатр , а не толпа нянек и жалеющих .
При депрессии нужен психиатр , а не толпа нянек и жалеющих .
1
3
Кофр для ноги• 14 марта 2025
Ні, автор, тільки чоловік поруч і віра. Подруг не стало одним днем, коли мій син невиліковно захворів. Всіх здуло вітром. Ні дзвінків, ні питань. Переболіло. Тепер в мене є котик, мій друг. Тварини іноді краще людей.
1
3
3
Метелик• 14 марта 2025
Мне мама сказала сегодня сама виновата. Надо было смотреть,за кого выходила замуж. И что я маюсь фигнёй,просто возьми себя в руки.
2
1
Кофр для ноги• 14 марта 2025
Ответ дляМетелик
Мне мама сказала сегодня сама виновата. Надо было смотреть,за кого выходила замуж. И что я маюсь фигнёй,просто возьми себя в руки.
Обезцінила, як могла. Тримайтесь сонечко, ви собі опора.
2
1
Ноу коммент• 14 марта 2025
Те саме. Була з мамою за кордоном, погано почувалась і цілими днями лежала в ліжку, мала жахливий зовнішній і фізичний вигляд, а мама мною навіть не поцікавилась...
Потім я все таки звернулась до психіатра, він мені поставив панічний і тривожний розлад, п´ю АД...
Потім я все таки звернулась до психіатра, він мені поставив панічний і тривожний розлад, п´ю АД...
1
1
Метелик• 14 марта 2025
Ответ дляКофр для ноги
Обезцінила, як могла. Тримайтесь сонечко, ви собі опора.
Очень обидно,тк это моя мама к которой я всегда шла за советом((
2
1
Сільський ансамбль• 14 марта 2025
И я в таком состоянии. Ничего не хочу. Муж говорит ’давай выходи из этого состояния’. Так и живём 😅. Если люди,живущие вместе не понимают,что это такое, то как подруги поймут. Займитесь собой сама.
1
АдеКВАтная• 14 марта 2025
Підтримували рідні, але це мало допомагає. Допомогло звернутися до психіатра і пропити антидепресанти.
1
1
автор
Забрала і не сказала
• 14 марта 2025
Ответ дляКофр для ноги
Ні, автор, тільки чоловік поруч і віра. Подруг не стало одним днем, коли мій син невиліковно захворів. Всіх здуло вітром. Ні дзвінків, ні питань. Переболіло. Тепер в мене є котик, мій друг. Тварини іноді краще людей.
У меня тоже есть кошка , в планах собаку завести, может полегчает
Пес Патрон• 14 марта 2025
Ответ дляСільський ансамбль
И я в таком состоянии. Ничего не хочу. Муж говорит ’давай выходи из этого состояния’. Так и живём 😅. Если люди,живущие вместе не понимают,что это такое, то как подруги поймут. Займитесь собой сама.
Мужу можете показать. ’Давай выходи’
автор
Забрала і не сказала
• 14 марта 2025
Ответ дляМетелик
Мне мама сказала сегодня сама виновата. Надо было смотреть,за кого выходила замуж. И что я маюсь фигнёй,просто возьми себя в руки.
Ваша мать – просто последняя законченная эгоистка, которая обесценивает проблемы своего же родного человека..держитесь
Метелик• 14 марта 2025
Ответ дляЗабрала і не сказала
Ваша мать – просто последняя законченная эгоистка, которая обесценивает проблемы своего же родного человека..держитесь
Очень жаль...очень сложно с ней. С возрастом стала кони мочить..и в то же время делает и хорошие вещи,помогала много. В голове не укладывается
автор
Забрала і не сказала
• 14 марта 2025
Ответ дляПишу каліграфічно
У вас была возможность спать до обеда? Вы не работаете?
Свободный график работы
Сільський ансамбль• 14 марта 2025
Ответ дляПес Патрон
Мужу можете показать. ’Давай выходи’
Бесполезно) он знает все ) доказательства медицина -фигня, депрессия-самовнушение )
3
Алина-1240• 14 марта 2025
Нет автор))))ваши проблемы нафиг никому не нужны, но встанете крепенько на лапки и вновь слетяться ’любящие ’друзья, родичи
1
Сіточка• 14 марта 2025
Ответ дляЗабрала і не сказала
Ваша мать – просто последняя законченная эгоистка, которая обесценивает проблемы своего же родного человека..держитесь
Та конечное , я мать у которой есть депрессивный ребёнок. Ребёнок решил что я должна нянчить , оберегать , помогать, жалеть , слушать весь негатив , жалобы , терпеть все срывы т.д . Ага надоело , помогала как могла , потом перестала нянчиться и обращать внимание и нормально процесс исцеления пошёл
1
Сіточка• 14 марта 2025
Ответ дляЗабрала і не сказала
Ваша мать – просто последняя законченная эгоистка, которая обесценивает проблемы своего же родного человека..держитесь
Просто последняя законченая эгоистка
, это Вы автор . Решили что весь мир должен вокруг вас крутится , не думая и не зная что чувствуют близкие .
, это Вы автор . Решили что весь мир должен вокруг вас крутится , не думая и не зная что чувствуют близкие .
3
Ашотакоя• 14 марта 2025
Ответ дляСіточка
Просто последняя законченая эгоистка
, это Вы автор . Решили что весь мир должен вокруг вас крутится , не думая и не зная что чувствуют близкие .
, это Вы автор . Решили что весь мир должен вокруг вас крутится , не думая и не зная что чувствуют близкие .
Вы плохая мать.
1
Сиренькая• 14 марта 2025
Просто люди не вміють розрізняти депресію і помилково її сприймають як лінь.
Тобто помітять вже тоді, коли людина умовно вже не зможе встати з ліжка.
І так, особливо близьким (членам сім´ї) потрібні здорові ми, бо поки хтось хворіє (в тому числі депресією), то щоденна рутина нікуди не дівається.
Я на днях випадково зрозуміла, що вже просто фізично не вмію посміхатися, м´язи наче задерев´яніли і виходить якийсь сумний оскал.
Підозрюю, що депресія в мене роками і навіть знаю, коли почалась, але на неї просто нема часу. От і живу як сумний ослик Іа і фізично все важко дається.
При цьому живу з батьками, все що потрібно роблю (робота і побут), батькам допомагаю, бо вже пенсіонери. І з мамою наче хороші стосунки були завжди, але вона взагалі змін не помічає і мене просто лінивою вважає. Тобто те, що мені все дається важко і я це роблю наче з останніх сил, зі сторони виглядає як звичайна лінь.
Тобто помітять вже тоді, коли людина умовно вже не зможе встати з ліжка.
І так, особливо близьким (членам сім´ї) потрібні здорові ми, бо поки хтось хворіє (в тому числі депресією), то щоденна рутина нікуди не дівається.
Я на днях випадково зрозуміла, що вже просто фізично не вмію посміхатися, м´язи наче задерев´яніли і виходить якийсь сумний оскал.
Підозрюю, що депресія в мене роками і навіть знаю, коли почалась, але на неї просто нема часу. От і живу як сумний ослик Іа і фізично все важко дається.
При цьому живу з батьками, все що потрібно роблю (робота і побут), батькам допомагаю, бо вже пенсіонери. І з мамою наче хороші стосунки були завжди, але вона взагалі змін не помічає і мене просто лінивою вважає. Тобто те, що мені все дається важко і я це роблю наче з останніх сил, зі сторони виглядає як звичайна лінь.
1
1
автор
Забрала і не сказала
• 14 марта 2025
Ответ дляСиренькая
Просто люди не вміють розрізняти депресію і помилково її сприймають як лінь.
Тобто помітять вже тоді, коли людина умовно вже не зможе встати з ліжка.
І так, особливо близьким (членам сім´ї) потрібні здорові ми, бо поки хтось хворіє (в тому числі депресією), то щоденна рутина нікуди не дівається.
Я на днях випадково зрозуміла, що вже просто фізично не вмію посміхатися, м´язи наче задерев´яніли і виходить якийсь сумний оскал.
Підозрюю, що депресія в мене роками і навіть знаю, коли почалась, але на неї просто нема часу. От і живу як сумний ослик Іа і фізично все важко дається.
При цьому живу з батьками, все що потрібно роблю (робота і побут), батькам допомагаю, бо вже пенсіонери. І з мамою наче хороші стосунки були завжди, але вона взагалі змін не помічає і мене просто лінивою вважає. Тобто те, що мені все дається важко і я це роблю наче з останніх сил, зі сторони виглядає як звичайна лінь.
Тобто помітять вже тоді, коли людина умовно вже не зможе встати з ліжка.
І так, особливо близьким (членам сім´ї) потрібні здорові ми, бо поки хтось хворіє (в тому числі депресією), то щоденна рутина нікуди не дівається.
Я на днях випадково зрозуміла, що вже просто фізично не вмію посміхатися, м´язи наче задерев´яніли і виходить якийсь сумний оскал.
Підозрюю, що депресія в мене роками і навіть знаю, коли почалась, але на неї просто нема часу. От і живу як сумний ослик Іа і фізично все важко дається.
При цьому живу з батьками, все що потрібно роблю (робота і побут), батькам допомагаю, бо вже пенсіонери. І з мамою наче хороші стосунки були завжди, але вона взагалі змін не помічає і мене просто лінивою вважає. Тобто те, що мені все дається важко і я це роблю наче з останніх сил, зі сторони виглядає як звичайна лінь.
Тримайтесь 🫂
Сіточка• 14 марта 2025
Ответ дляАшотакоя
Вы плохая мать.
Ужасная просто , перестала нянчиться с 22 летней лялей .
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу