Це вже старість?

З дитинства жила в селі. Після закінчення школи переїхала і місто, по квартирах з майбутнім чоловіком. І мені дуже подобалося жити не в будинку а в квартирі. Потім купили свою квартиру і я думала що нарешті мрія збулася.
І от мені 38 років,дітям 8 і 14 років вже.
І тут я розумію що дуже хочу лити в приватному будинку, тільки не один на дві сім´ї, а особисто свій.
Коли їжджу до батьків, то прямо їхати в квартиру не хочеться. Там свобода, тиша, свіже повітря, купа місця, авто у дворі а не під під´їздом і тп.
Прямо серйозно думаю про будинок.але в місті нам не реально купити,лише в селі.
Але ж там немає робити, треба ближче до міста.
Скажіть, це але старість чи це нормально?
Мене тепер почало все дратувати, сусіди,шум під вікнами, постійний пил у дворі,що не хочеться вікна відчиняти..
Просто поговорити.
Можливо в когось був такий самий досвід.
Поділіться.
Думала вже квартиру продати і шукати будинок,але докладати потрібно чимало.