Чоловіку запропонували роботу в іншому місті

Ні

Как вариант...
Ну и как итог,остаться без семьи и без работы.
В общем,стратег из него гавняный

В шлюбі 10 років

Ох, вот с подростком бы я тоже сильно подумала, переезжать ли. Мы три года назад переехали из прифронтовой зоны. Понятно, что выбора особо не было. Именно подросток тяжелее всех перенёс переезд. По сути только относительно недавно в норму пришёл. И два года учёбы можно сказать почти мимо(

Печально, что мужу пофиг. Я бы сильно подумала, так ли важен в моей жизни человек, которому наплевать на моего ребёнка, а опосередовано - и на меня.
Вы точно сама не потянете дом выплатить? Дом в совместной собственности? Продать, если что, и купить что-то подешевле - не вариант?

Я не проти - але він не хоче...

Да и вообще стратегия исходящая из страхов-хреновая изначально. А со слов автор весь сыр бор из-за того, что муж ’боится что через 3 года компанию продадут’

Т.е.он тот- кто не готов к переменам и никогда не рискует.
Знаю я такого одного...всегда боялся перемен.Воь есть стабильность и хорошо...
А тут хлобысь и он в ЗСУ- радикально ему жизнь показала про стабильность

Знаю одне. Якщо фінансова скрута - то так. Треба щось міняти. А якщо чоловіку просто прибзділося і треба задовольнити амбіції, при цьому начхати на свої власні інтереси і інтереси дитини, то гріш йому ціна. Якщо все добре зараз, то не шукають шкварку в гімні. Щаслива жінка -щаслива сім´я.
Колись я тут пост писала. Стояв вибір -переїхати з дитиною в Маріуполь до чоловіка чи лишитмся в Києві. Там шикарний будинок у моря. А в Києві зйом. Але я поставила свої інтереси і інтереси дитини вище інтересів чоловіка і не прогадала. Він мусив їхати до мене. Крутитися. Розкрутився і зараз все ок. Власний бізнес. А якби поїхала -то і в живих може б не було б. Дитина не його. Ставте свої інтереси вище. Бо ви до пенсії як бомж будете ганяти по містах і все одно лишитеся сама. Бо ваші інтереси і в гріш не ставлять. Хай їде, облаштовується і т.д. може там нічого не вийде. А ви зірветеся з місця. Ваш чоловік часом не водолій по гороскопу? Чи тілець?

Не переїжджайте. Двоє під 1 не підлаштовуються

Это не Украина, и я так понимаю что это норма, искать работу везде по стране, и не только по своей, и переезжать, тем более у него руководящая должность.

Ну це варіант, нажаль втратимо цю локацію... це ідеальний будинок на старість і ми вклалися нормально в ремонт мені дуже шкода свого часу і нервів, бо це все робила я одна

Так, я теж кажу, а що як не продадуть. Навіщо про це зараз думати? В нього гарантований контракт ще на 3,5 роки

Автор, если муж хороший, я бы поехала с ним. Знаю два случая из знакомых, когда такая работа в другом городе привела к загулу и разводу. Понятно, что сейчас , многие живут не только на два города, но и на две страны, но за три года отношения сохранили единицы

Або тривожний розлад

Так, але це вже занадто. Йому залишилось 10 років до пенсії і все рівно гівна в жопі

Я не можу за ним поїхати - я втрачаю роботу з гнучким графіком, а моя дитина супер школу.

Та ну нафіг стільки переїздів. А ваш чоловік не може все-таки в цьому місті працювати?
В новому ж і вам роботу треба буде шукати. Й ті 30% можуть не покрити цих всіх неудобств.
Може нехай і про вас подумає, не тільки про себе

Так сколько лет внебрачному ребёнку?

Він боїться що через 3 роки не знайде зп що має зараз. І тоді доведеться переїжати все рівно по нужді. Тому зараз це зробити краще і 30% підвищення

Його дитині куди він їздить? 11

Ну а так, вы потеряете мужа. За кредит платить не сможете и дом тоже потеряете. А дети вырастают и устраивают свою жизнь

З власного досвіду, чоловік вагався але переїхав в мин березні, в червні мені зателефонував, що знайшов роботу, я довго тягнула до вересня, потім ми з ним разом поїхали відпочити і вже після відпустки я приїхала працювати на нове місце. З дому до нової роботи на ніч поїздом. Винаймаємо житло 7 хв пішки від прохідної .
Відпустіть його самого, і побачите як далі. Зараз з його боку виглядає, що Ви його відмазка не змінювати робоче місце’жінка не хоче’

Так я все розумію, але не готова їхати зараз і боюсь, що занепащу життя своїй дитині.

Какая разница, Украина или нет? Подросток, у которого сейчас хорошее окружение в любом случае не будет счастлив его потерять и заново ’встраиваться’ в новое. Тем более что автор пишет, что с нервами у него и так не очень.

Муж, возможно, и прав в своём решении сменить работу. Но автор и её ребёнок - не домашние питомцы, посадил в переноску и перевез.

Ну таке, я впевнена що умови будуть гірші

Як можна стверджувати, якщо не пробували? Але з іншого боку 30% це не багато зовсім. Бо мій переїзжав на умови ще так раз, лиш оклад, а там премі.

Да и перспективы или не перспективы с дальностью 3 года в Украине- это смешно.

Бо я знаю те місто(( велику шумне, пробки... я терпіти таке не можу. Тут ми живемо в центрі - луг, річка, ліс поруч - гуляю собаку - краса

Будинок оформлений на Вас, хто фінансує утримання?

Ми не в Україні, але в світі зараз таке, що звичайно гарантій немає ніде