коли постійно з дитиною - не важко морально?

тут це вважається дуже хороший лікар.
вона не приймала антибілотики рік, ці хвороби проходили без а/б

конечно, пара ляпасов, и ребенко приходит в сознание.

А почему нет? Вы ж взрослая. Силу разная бывает. Это и прикрикнуть и уложить и выключить свет и отобрать все развлекухи.
Вы взрослая! Вы главная и должно быть так, как хотите вы.
А у вас хвост управляет собакой получается

Тобто для вас нормально, що дитина в сім років вас лупить і гупає дверима?
Ще раз - до психіатра.

А по питанню - так, не вестись. Ісиерики влаштовують для глядачів. Немає глядачів - істерику влаштовувати не цікаво. Сказали, що вийдете і прийдете, як заспокоїться. Вийшли з квартири, кімнати і чекаєєте тиші. Годину, півтори.
Якщо піднімає руку - берете за руку і дивлячись в очі суворо говорите, що ви не дозволяєте себе бити, це неприйнятно.
І ще - Ти доросла дівчинка, давай я тобі допоможу справлятись зі своїм гнівом.

коли я починаю замітати - крик на весь дім.
а я боюсь, що можуть викликати поліцію (тут можуть)

Ещё как вестись!!!
А вы как му-му

дякую. спробую так

Тут это где?
Решать вам конечно. Но врачи это обычные люди и они могут не знать и лечат они чужих детей. А вот вы лечите своего. И было бы неплохо поинтересоваться детскими болезнями. Хотя бы в общих чертах. И как предупредить эти болезни. Например у того же комаровского была хорошая книга про детей и детские болезни.

Вы меня обычно бесите, но сейчас жму вам руку! Абсолютно солидарна.

Автор, а правда, это ваша тема про осу на море была?

Хто у вас мама? Хто старший? Хто юридично за кого відповідає?
Вам так зручно. Ви не хочете нікого слухати. Вам подобається бути в ролі жертви. Міняти ви нічого не будете - це видно з коментарів.

А вам потрібно просто 1-2 тижні бути наполегливою і не йти на поступки. Дотримуватись слова.
’Ти хворієш, гаджетів немає.’
Прибери в кімнаті. Якщо не прибереш - мені доведеться тебе покарати.
Давай домовимось - ти робиш завдання, потім разом дивимось мультик, один.

У мене вже теж такі думки. Без рукоприкладства, але матюки в голову лізуть. Це триндець.

Так може хай разок викличуть?
Тоді дійте і до вас і до дитини, що так робити не можна.

і щоб постійно з нашого дому були крики?

я была без помощи совсем. Спасало то, что укладывалась она рано спать вечером, в 20 примерно. Сон был хороший) и это было мое время. Ну и сад потом, я чуть ли не плакала от свободы) Хотя не сказать, чтоб был тяжелый ребенок, но материнство выматывает, себе не принадлежишь, в фильме Ночная сучка хорошо это показано

Вы с грудничком на лекции и на сессии ходили?

Важко навіть уявити, з яких питань ви можете бути тренером та спікером.
Домогосподарка, яка не може дати ради одній семірічній дівчинці - це піпець.

Я бачу три варианти:
- автор тролить
- автор хвора
- в автора хвора дитина.
Дуже сподіваюсь, що це все ж таки троль. Якщо це та жінка(?), яка відкривала десять тем про ос та бджіл на відпочинку, то вона (?) явно пише із спецзакладу.

Скоріше за все Ваша дитина реагує на Ваш стан. Я ризикну припустити, що Вам потрібна консультація з психіатром, щоб виключити ознаки клінічної депресії. Інакше це буде замкнене коло: через депресію та перевтому Ви не включаєтесь в контакт з дитиною - вона реагує хворобою, щоб збільшити час спілкування з Вами - це виснажує Вас ще більше - дитина знову хворіє.
Я б знайшла студентку-першокурсницю або старшокласницю для прогулянок з дитиною або хоча б ігор під Вашим наглядом - так, щоб Вас не залучали до цього. У мене був досвід з дитиною, коли в критичний період я найняла знайому 12річну дівчинку для прогулянок в пісочниці. (Сину тоді було 2,5 роки і він практично не ходив). Це були ті пару годин, які дозволяли мені видихнути. Зараз йому шість - і я нещодавно під час переїзду запрошувала до себе знайому 10річну дитину: вони грались спокійно разом, поки я в сусідній кімнаті пакувала речі.
І ще одна рекомендація: спробуйте їздити кудись на вихідні на природу, щоб перезавантажитись. Якщо фермів, зоопарків, просто парків немає, тоді музика-театр. Це може бути джерело для нової енергії, яке переключить Вашу дитину. (До речі, я б проконсультувалась із дитячим психіатром теж, бо є тривожні ознаки (часті хвороби, істерики)).

В вас не розставлені кордони. Ви мама. У мене теж валяються іграшки, та і в усіх. Але дитина прокинулася, я даю їй екранний час. Але кажу - потім маєш прибрати за собою. Часто допомагаю. Якщо ти не аиконуєш свої обов´язки тоді сьогодні без гаджетів. Потім робимо уроки. Потім знов трохи пограв і ігри Потім справи чи прогулянка. Вечеря о 8, в 9 душ, книжка, спати. І приблизно в один час лягаємо. Я роблю режим. Так треба буде вистояти перших пару тижнів. Але вам обом буде легше. Попийте заспокійливі і беріться до справи

Якби у мене був брат, подумала б, що про мене)))
Аналогічно було в ранньому дитинстві сина)

зачем такое писать?? это призыв к абьюзу.
ничего ужасного на полу нет, да, беспорядок, но это не повод для того, чтобы применять физическое и эмоциональное насилие к ребенку.

можно ссылку про ос?

можно я отвечу по такой же теме?да, я и на лекции ходила, и на сессии, и выискивала с кем оставить на те часы когда новорожденный спит, между кормлениями, я кормлиа грудь почти до 2 лет.

я так понимаю вы в каких германиях, как там детей воспитывать мы вам не помощники. тут у себя дома пару раз напихаешь, и ребенок становится нормальным, знает границы и обязанности.

Та нуууу. Реально тяжко было 24/7 с младенцем , потом до 2 лет , до 3.5 истерики на полу устраивал - это да , выматывалась .Но с 4 лет , когда уже нормально разговорился , стали понимать друг друга , режим , коммуникация - вот тут уже полегчало . Теперь мы друзья ).О каких 7 годах Вы говорите , что там не так с ребёнком, с Вами ? Разве он с СДВГ , но и это корректируется , выходите из роли жертвы и ,наконец, ставьте на первое место СЕБЯ. Я ,конечно так не делала и зря , но моя подруга с малого возраста приучила ребёнка оставлять его одного в кроватке в своей комнате в 21.00 и с этого времени до 00.00 было её время - вязание, книга, сериал ( муж в рейсах постоянно) .Ребёнок там ворочался , но в итоге засыпал . Вот это правильно она установила свои правила , а не грохочущие толокары по голове родителям и соседям до часу ночи и никакой личной взрослой жизни.

Это Вы ,конечно, идеализируете - только в этом учебном году ветрянкой перекосило всю школу , потом тяжёлый грипп ,да и обычные гадкие вирусы никто не отменял , но по сравнению с садиковским возрастом ( отиты- бронхиты) старшие дети это перерастают.

Вас трясло від того що ви 24 на 7 сама з дитиною, а не від конкретного випадку.як би ви мали відпочинок то приготували б ту піцу без істерик

Це погано. Ми телевізор вимкнули з розетки і від антени. Сказвли : не працює, грошей на ремонт немає. Спочатку було тяжко, потім звикла. Так він і висить в якості інтер´єру, ніхто його не дивиться