Мост_Устал• 13 апреля в 22:22
Тема від виїхавшої
Розуміння не чекаю. Але з якого переляку я маю почуватися винною і "мовчати в тряпочку"?..
Були під окупацією, бачили все, маю двох хлопців-підлітків, давно розлучена, виховую сама. Це коротко для розуміння ситуації. Виїхали неповних два роки тому.
Що зараз? Всі ці два роки я мовчала в тряпочку, бо на мене хоча б не летять ракети, бо вдома залишились важливі люди, у яких обставини і без варіантів. Два роки я не дозволяю собі відкрити рота про те, що в мене (як і в більшості таких як я) свій пи..дець, щоб не дай Боже, не применшити пи..дець тих, що лишились. Але вони чомусь дозволяють собі оцінювати, робити висновки, типу "ой, ви там вовка смаленого не бачили". Це бляха що??? Я задралась применшувати свій депресняк, проблеми, щоб не образити тих, хто лишається, але навпаки це чомусь не працює.
Ще є купа всяких нюансів, але не суть.
По факту. Залишимо зараз тих, хто реально не може з вагомих причин. Всі решта просто зробили свій вибір. Чому ж блін ви когось в ньому звинувачуєте???
Приклади. Подруга, заміжня, дітей двоє, чоловік не служить. На перші півроку поїхала з дітьми, але вернулась, бо тут чоловік, він повністю забезпечує, вона не працює, а там треба було все самій, плюс немає бабусь. Зараз сидить в Києві, в меншої дитини почавсь енурез, в старшого безсоння і нервовий тик, але вона обирає свою зону комфорту.
Наступна - стоматолог. Теж чоловік, двоє підлітків, вона обрала роботу, майбутнього дітей не бачить, але повторює як мантру "а ким я там буду". Третя - топовий перукар, без чоловіка, двоє підлітків. Її тримає квартира і клієнтська база, бо починати з нуля без жодних гарантій ну таке собі. Хлопцю вже 17.
Я можу продовжувати довго. Але суть одна - вони всі зробили свій вибір. Як і я. Тільки хочеться задати одне питання. Як ці люди житимуть, коли трапляється черговий Чернігів, Кривий Ріг, Суми... з своїми роботами, з своїми квартирами... І чому, не знайшовши в собі сил, щоб зробити цей крок в невідомість, в повний нуль, вони можуть дорікати тим, хто це зробив?
П.с. Я не про перегини, не про тих, хто постить фотки з інстаграмних локацій, ніби з голодного краю, не про тих притрушених, які не пропустять випендритись закордонним брендом тощо. Я про адекватних людей, яких вирвали з коренем. Ще багато всякого є сказати. Мені особисто дуже болить за всіх, бо наше життя більше ніколи не буде таким, як раніше.
Були під окупацією, бачили все, маю двох хлопців-підлітків, давно розлучена, виховую сама. Це коротко для розуміння ситуації. Виїхали неповних два роки тому.
Що зараз? Всі ці два роки я мовчала в тряпочку, бо на мене хоча б не летять ракети, бо вдома залишились важливі люди, у яких обставини і без варіантів. Два роки я не дозволяю собі відкрити рота про те, що в мене (як і в більшості таких як я) свій пи..дець, щоб не дай Боже, не применшити пи..дець тих, що лишились. Але вони чомусь дозволяють собі оцінювати, робити висновки, типу "ой, ви там вовка смаленого не бачили". Це бляха що??? Я задралась применшувати свій депресняк, проблеми, щоб не образити тих, хто лишається, але навпаки це чомусь не працює.
Ще є купа всяких нюансів, але не суть.
По факту. Залишимо зараз тих, хто реально не може з вагомих причин. Всі решта просто зробили свій вибір. Чому ж блін ви когось в ньому звинувачуєте???
Приклади. Подруга, заміжня, дітей двоє, чоловік не служить. На перші півроку поїхала з дітьми, але вернулась, бо тут чоловік, він повністю забезпечує, вона не працює, а там треба було все самій, плюс немає бабусь. Зараз сидить в Києві, в меншої дитини почавсь енурез, в старшого безсоння і нервовий тик, але вона обирає свою зону комфорту.
Наступна - стоматолог. Теж чоловік, двоє підлітків, вона обрала роботу, майбутнього дітей не бачить, але повторює як мантру "а ким я там буду". Третя - топовий перукар, без чоловіка, двоє підлітків. Її тримає квартира і клієнтська база, бо починати з нуля без жодних гарантій ну таке собі. Хлопцю вже 17.
Я можу продовжувати довго. Але суть одна - вони всі зробили свій вибір. Як і я. Тільки хочеться задати одне питання. Як ці люди житимуть, коли трапляється черговий Чернігів, Кривий Ріг, Суми... з своїми роботами, з своїми квартирами... І чому, не знайшовши в собі сил, щоб зробити цей крок в невідомість, в повний нуль, вони можуть дорікати тим, хто це зробив?
П.с. Я не про перегини, не про тих, хто постить фотки з інстаграмних локацій, ніби з голодного краю, не про тих притрушених, які не пропустять випендритись закордонним брендом тощо. Я про адекватних людей, яких вирвали з коренем. Ще багато всякого є сказати. Мені особисто дуже болить за всіх, бо наше життя більше ніколи не буде таким, як раніше.
показать весь текст
3
3
3
6
6
15
51
79
257
0
Ви це серйозно? Коли в 22 році жінки виїзжали з дітьми, тоді не було ніякої впевненності, що ще побачаться.
1
2
Я бачу, Ви лінгвіст. А пукан, це що? Бо в нашій мові такого слова немає, то ми не розуміємо, що там у Вас регулярно рветься.
2
Этот цирк нужен всем. Не знаю как где, но у нас в Харькове если все кто уехал уйдут, то из четырёх классов только на нашей паралле останется два. Соответственно учителя останутся без работы. Именно поэтому на ’типа опросили’ кто хочет в подземсную школу. А потом сказали что не хотелось такой класс разбивать, а желающие были. Учитель задаст на самоизучкние и уходит по своим делам, многие сами не в Харькове.
2
Я теж тут, а моя подруга виїхала з досить спокійного місця. Її так укривало, що я переживала за її кукуху. Не можу засуджувати, є сильніші, є слабші, є з нестабільною психікою.
3
Ну от автор і жаліється.
Але у відповідь, як завжди, посилання на закордонні форуми. Типу тут іі не зрозуміють і не сприймуть
Але у відповідь, як завжди, посилання на закордонні форуми. Типу тут іі не зрозуміють і не сприймуть
3
3
Не сприймайте на свій рахунок. Ци питання сарказм як бачать ситуацію багато з тих, що залишилися і осуджують виїхавших
5
Нет, не всем, за себя говорите. Приоритет должен быть тем, чьи родители платят налоги в этой стране и тем, кто будущее нашей страны, а не соседних.
3
1
Я теж заздрю. Заздрю всім, хто живе в Мукачево, Червоноград, Луцьку та інших містах, у яких діти с друзями, вони теж, робота залишилась. І з радістю помінялися своїм закордоном.
2
1
Обана
Все чудесатєє і чудесатєє.
До вашого відома - місто Чернігів окуповане не було. В нього рашисти так і не змогли зайти. Воно навіть в повному оточенні не було.
Це перше.
Друге - ви написали, що виїхали неповні 2 роки тому. Тобто влітку 2023 року. Яка окупація?
Пишу для тих хто не знає що було в Чернігові, бо мої батьки там.
Все чудесатєє і чудесатєє.
До вашого відома - місто Чернігів окуповане не було. В нього рашисти так і не змогли зайти. Воно навіть в повному оточенні не було.
Це перше.
Друге - ви написали, що виїхали неповні 2 роки тому. Тобто влітку 2023 року. Яка окупація?
Пишу для тих хто не знає що було в Чернігові, бо мої батьки там.
6
Знаєте, є така бабця стара, Ліна Костенко. Прославилася замолоду тим, що дуже круто римувала трюїзми, а народ любить, щоб вічні істини - і в зручній формі. У неї є реально прекрасні рядки: ’Душа летить в дитинство, наче в вирій, бо їй на світі тепло тільки там’.
І воно ж всім адекватним людям на планеті відгукнеться. Всі адекватні розуміють, у чому цінність батьківщини, чому рідний край - це важливо.
Звідки, звідки ви такі беретеся, котрим ’виїхали і правильно зробили’???? Що у вас поломане всередині, чому вам порчені душі дісталися? Питання так, риторичні, бо відповідь я знаю.
І воно ж всім адекватним людям на планеті відгукнеться. Всі адекватні розуміють, у чому цінність батьківщини, чому рідний край - це важливо.
Звідки, звідки ви такі беретеся, котрим ’виїхали і правильно зробили’???? Що у вас поломане всередині, чому вам порчені душі дісталися? Питання так, риторичні, бо відповідь я знаю.
1
5
2
Автор же не звинувачує всіх навколо і конкретно вас в проблемах
Чому ви так дивнопитання ставите. Тут пишуть, щоб виговоритися, знайти розуміння, підтримку
А не звинувачувати вас чи мене. З таким успіхом ви можете в кожній темі писати «чого ти жалієшся, я що винна в твоіх проблемах».
Чому ви так дивнопитання ставите. Тут пишуть, щоб виговоритися, знайти розуміння, підтримку
А не звинувачувати вас чи мене. З таким успіхом ви можете в кожній темі писати «чого ти жалієшся, я що винна в твоіх проблемах».
3
3
3
Я думаю звідти, звідки й люди, які вважають, що тим, хто виїхав за кордоном все прекрасно і немає чого жалітися
3
1
Ну первая подруга не хочет рушить семью, естественно, ей намного сложнее чем вам, так как вас рушить ничего не надо было.
И да, ваши проблемы это ничто, на фоне того в чем мы живём. Очень странно, что вы этого не понимаете.
И ещё, вы всегда можете вернуться и быть на нашем месте, а мы на вашем не можем, как бы в этом и проблема.
И да, ваши проблемы это ничто, на фоне того в чем мы живём. Очень странно, что вы этого не понимаете.
И ещё, вы всегда можете вернуться и быть на нашем месте, а мы на вашем не можем, как бы в этом и проблема.
6
3
Автор за останні пару днів дівчата, які виїхали, створювали багато цікавих, інформативних тем, в яких ділилися своїм досвідом, цінами, порадами і т.д. - це було багатьом корисно, комусь просто цікаво, а хтось почитав, щоб відволіктися думками.
Ви, як Ленін на броньовику, вийшли з лозунгами і абстрактними пред´явами і звинуваченнями.
Я не звинувачую нікого, з чого б то, кожен сам робить свій вибір, виходячи зі свого ’життєвого багажу і обставин’, перестаньте нарешті сприймати щось, як прям особисте, саме на свій рахунок.
Якщо у вас це не виходить - ну то можливо варто абстрагуватися, не читати, знайти круг спілкування на місці, щоб мати спільні теми.
Якщо хочете не мовчати - робіть це корисно, а не звинувачуючи інших, чим ви краща в такому разі.
Ви, як Ленін на броньовику, вийшли з лозунгами і абстрактними пред´явами і звинуваченнями.
Я не звинувачую нікого, з чого б то, кожен сам робить свій вибір, виходячи зі свого ’життєвого багажу і обставин’, перестаньте нарешті сприймати щось, як прям особисте, саме на свій рахунок.
Якщо у вас це не виходить - ну то можливо варто абстрагуватися, не читати, знайти круг спілкування на місці, щоб мати спільні теми.
Якщо хочете не мовчати - робіть це корисно, а не звинувачуючи інших, чим ви краща в такому разі.
8
Я честно прочитала и публикацию и комментарии и так и не поняла с кем автор молчит в тряпочку и в общении с кем задолбалась приуменьшать свою сложную ситуацию? К кому это обращение? Если это о близких, родственниках, друзьях, то могу только посочувствовать. Поддержка близких важна в тяжелой ситуации. А если о советчицах, то почему не попросить о ней искренне, без обвинений? Кто-то гадость напишет, а кто-то и поддержит. Тот, кто тоже сложно интегрировался, кто понимает о чем вы, может в той же стране.
Пс и, к слову, иногда остаться это не личный выбор человека, к сожалению, равно как и выезд может не быть выбором, мы все-таки о войне говорим.
Пс и, к слову, иногда остаться это не личный выбор человека, к сожалению, равно как и выезд может не быть выбором, мы все-таки о войне говорим.
8
То я пояснити спробую. От я у мирній Хмельницькій області. І мені б було соромно скаржитись, приміром, на рівень тротуарів у місті чи здорожчання проїзду в маршрутках, бо я розумію, що в країні є мільйони людей, у котрих проблеми значно, ЗНАЧНО важчі. Тут серед перших коментарів у темі був про рак і голову, що болить. от з цієї ж опери.
1
1
Потому, что вы понятия не имеете о жизни в Украине, это все только лично можно ощутить.
Можете свои деньги себе оставить, никому они тут не нужны.
Можете свои деньги себе оставить, никому они тут не нужны.
3
1
Только вот исходник у всех разный, не все одинокие и имеют деньги на выезд, вы забыли уточнить.
5
3
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу