Чоловік-мораліст, у якого високі вимоги до партнерки. Як з таким жити?

Йому 40 років. Без шлюбів, тривалих стосунків не було, по його словам багато хто не витримував і йшов, або він кидав.
Я ж закохалась як дурна, тимпаче на початку він був нереальний: ніжний, добрий, турботливий.
З часом почалось: ʼмене так бісить, що ти говориш суржиком. Просто не можу це терпіти ʼ. При тому що наші друзі, його начальник і ще безліч людей говорять з ним суржиком, і його це не дратує.
Дуже акуратний, любить щоб все лежало під лінієчку . Не дай Бог побачити десь бруд - виніс мозку до кінця тижня, при тому що ми не живемо разом.
Подарував колега букет квітів, він його побачив, почав розбиратись з тим колегою. Бідний чоловік обминає мене тепер 10 дорогою.
Є у мене знайома, яку я не дуже люблю. Але мушу спілкуватись раз в тиждень , бо це маминої подруги дочка. З нею я спілкуюсь нормально, кидаю слухавку і жаліюсь на те, як вона бісить.
Починається: ʼо, ти така лицемірна людина, як ти можеш, так не можна, я таких людей не люблюʼ
Також моє улюблене ʼо, мені не подобається твоє почуття гумору, дурні жартиʼ
Причому які в нього знайомі і друзі його не бентежить, всі претензії і нравовчення тільки до мене: ʼмене інші не цікавлять, хай роблять що хочутьʼ
Разом з цим він і хороший в дечому, але це дуже дратує, коли тобі виносять мозок за щось щодня. Що робити?