пу_пугренчик• 28 апреля 2025
В очікуванні поганих новин
І є варіанти або поганий, або дуже поганий, або кінець всьому
Я готова до всіх, але очікування здається вб´є мене раніше
Дівчата, хто може зазирнути в невідоме? Дайте надію, хоч щось за що можна вчепитися
Я готова до всіх, але очікування здається вб´є мене раніше
Дівчата, хто може зазирнути в невідоме? Дайте надію, хоч щось за що можна вчепитися
4
6
28
0
Там без сумнівів , нема чого перепровіряти . Мої дві теми про інсульт у мами . Я приймаю реальність, є зрушення, але ледь ледь . Вона плаче, видирає трубки, катетори
9
не видела ваших тем, здоровья вашей мамочке, но расскажу про один случай, инсульт, трепонация черепа, человек после, овощ- реабилитологи, врачи, поставили на ноги, сейчас человек живет +- нормальной жизнью, сам себя обслуживает, инвалидность конечно, но!!!!
2
Це не небажання, а неможливість адекватно думати. Вона не розуміє що це.
Мабуть тільки ваше терпіння.
А заспокійливі якісь? Щоб не видирала все.
Мабуть тільки ваше терпіння.
А заспокійливі якісь? Щоб не видирала все.
2
Для мами, і для вас, може й краще, щоб все якомога швидше закінчилось. Це звучить жорстко, але це правда.
4
Ні, це саме не бажання, вже ж був один, вийшла з нього чудово. Повністю відновилася , і забила на всі поради, дієти , та що казати
Мій хрест
Мій хрест
1
Пішов шостий рік, як моя мама лежача. Мені здається, що скоро зійду з розуму. Я не живу, а існую, все роблю як робот. Співчуваю вам.
5
У меня бабушка когда попала в больницу с инсультом врач сразу спросил мою маму: очень тяжёлая, можем отвезти в район , там могут реанимировать, но будет овощ, можем не везти, но нашими силами она не выкарабкается. В итоге конечно отвезли, 6 лет лежачий человек , мама ухаживала убила здоровье себе. Так как она не говорила , но нервы трепать умудрилась. Плюс ещё дед подначивал - она лежит, потому что ты плохо ухаживаешь
5
Автор я прекрасно вас понимаю, это ужасно. Моей мамы не стало в январе по причине инсульта. Не первого. За год у нее было 4 инсульта и каждый буквально забирал моего близкого человека
Причем каждый раз будто ничего не предвещало беды. Это был самый ужасный гол в моей жизни. Держитесь, тут не хватит слов чтобы поддержать, сил вам и вашей маме
Причем каждый раз будто ничего не предвещало беды. Это был самый ужасный гол в моей жизни. Держитесь, тут не хватит слов чтобы поддержать, сил вам и вашей маме
2
Автор, щиро бажаю, щоб склалося все якнайкраще і щоб не було так, як у моєї бабусі.
Але поділюся досвідом.
Моя бабуся померла від третього інсульту, а після другого стала лежачою і не адекватною на майже 3 роки. Чесно, це пекло для рідних.
І при цьому після другого інсульту в лікарні вона ще була порівняно адекватним живчиком з нестерпним характером, просто не ходила. Але наслідки інсульту проявляються поступово, вдома вже була повна картина - не адекватна, лежача, але фізично сильна (одяг і памперс зривала, крісла перекидала, стіл сидячи могла притягнути до ліжка і зірвати скатертину, кричала днями і ночами.
А вже при третьому інсульті важко дихала і важко ковтала, померла через 7 днів.
Нехай це буде тільки мій досвід і у вас все складеться краще.
Але наразі забудьте про її характер і те, що вона не хотіла лікуватися.
Через наслідки інсульту це може бути вже інша людина, якщо пощастить, то тимчасово і відновиться. Але цілком може бути, що зараз вона не зовсім розуміє, що відбувається і тому зриває крапальниці.
І так, знаю ще випадки, коли родичі пожаліли, що рідна людина вижила, бо це була вже зовсім інша неадекватна особистість. І навпаки, є випадки, коли з важкого стану людина повернулася до майже норми.
Все індивідуально і від зони ураження залежить.
Але поділюся досвідом.
Моя бабуся померла від третього інсульту, а після другого стала лежачою і не адекватною на майже 3 роки. Чесно, це пекло для рідних.
І при цьому після другого інсульту в лікарні вона ще була порівняно адекватним живчиком з нестерпним характером, просто не ходила. Але наслідки інсульту проявляються поступово, вдома вже була повна картина - не адекватна, лежача, але фізично сильна (одяг і памперс зривала, крісла перекидала, стіл сидячи могла притягнути до ліжка і зірвати скатертину, кричала днями і ночами.
А вже при третьому інсульті важко дихала і важко ковтала, померла через 7 днів.
Нехай це буде тільки мій досвід і у вас все складеться краще.
Але наразі забудьте про її характер і те, що вона не хотіла лікуватися.
Через наслідки інсульту це може бути вже інша людина, якщо пощастить, то тимчасово і відновиться. Але цілком може бути, що зараз вона не зовсім розуміє, що відбувається і тому зриває крапальниці.
І так, знаю ще випадки, коли родичі пожаліли, що рідна людина вижила, бо це була вже зовсім інша неадекватна особистість. І навпаки, є випадки, коли з важкого стану людина повернулася до майже норми.
Все індивідуально і від зони ураження залежить.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу