Як вважаєте, скільки оптималько мамі сидіти в декреті?

Не скажіть. Скинути старого в такий дім за його пенсію - це значно дешевше, ніж за ним доглядати. Особливо, якщо ледача людина чи просто треба лікування. У нас більше в голові сидить, що батьків не кидають, що не можна відмовлятися. А вони навіть не розуміють: а що тут такого? Вони міркують як тут вище Порадниця: у мене є моє життя і воно в пріоритеті, тому всі інші йдуть лісом, в тому числі в старечий дім. Це дуже егоїстично і неправильно. Бо суспільство має відповідати за дітей та немічних, а не скидати їх на державу чи чужих людей.

В Україні так, діти не здають батьків, бо це коштує грошей, батьки просто помирають в самотності.

Ви говорите про певний прошарок суспільства, який є в будь якій країні

А яка країна якщо не секрет? В Німеччині просто більшість мам віддають дитину в садочок в рік. При цьому вони не йдуть на роботу. Відновлюються і відпочивають. Від сидіння нашого 24 на сім з дитиною три роки в шоці

До полугода , это максимум . Первый раз была год, считаю это слишком долго. Обе дочери отлично и в сад и с няней были . Не рыдали , очень редко болели . Вообще никаких проблемных ситуаций не помню.

Догляд за такими батьками в Україні коштує набагато більше, ніж старечий дім. Старечий дім у країні мого перебування коштує приблизно як 2,5-3 пенсії на місяць. Тобто дуле дорого. Але діти надають перевагу здати старого в такий дім аби тільки не глядіти його. Тому питання точно не у фінансах.

Відсоток цього прошарка дууууже різний
В Україні це виключення. В іншій країні - правило.

Ви провели статистику?бо в мене працює тітка соц працівником, вона займається саме от такими самотніми людьми, які мають дітей. І їх дуже багато.

Це Франція, тут чешуть на роботу у два місяці дитини, інколи у три, якщо працюють до пологів.

Ви не зрозуміли.
Там платять, то це їх відповідальність.
А в нас лишають самих. Приїжджають тоді, коли майно ділити потрібно,

У оточенні ваших батьків скількох з їх друзів діти здали в інтернати для старих? А серед сусідів?... Ось вам і відповідь на запитання про статистику. За кордоном це питання обговорювалося на курсах. Тоді я вперше почула про таку проблему і згодом вже розпитала місцевих друзів. Для них це норма.

Чия відповідальність? Дітей? Так за кордоном діти не глядять батьків, це велика рідкість. І майно так само ділять як у нас )

Не здали, бо це гроші, вони просто помирають в самотності, тому що нікому не потрібні.

Так дати й не повинні глядіти , вони повинні їм забезпечити старість.
В Україні з ним проблеми вже давно,

Погуглила статистику. В Україні 8 тис людей проживає у геріатричних пансіонатах. У Франції майже 595 тисяч на 60 млн населення. Ви і правда не бачите різниці?
Au 31 décembre 2019, 594 700 personnes âgées sont hébergées en Ehpad ou le fréquentent.

В нашій компанії саме так бо це сфера обслуговування спочатку шукається людина з інших установ, не завжди знаходиться бо люди часто мають плани на свої вихідні, я керівник не власник і за 6 років була тільки 1 раз на лікарняному, бо це не та робота де можна все зупинити із-за того що хтось захворів, клієнтів це не цікавить, якщо ти купив просрочку із-за того що відповідальна людина на лікарняному… або цінники не виставили, в компанії й так є не закриті вакансії, не думайте що керівник це і цар і бог який швидко закриє відсутність людини іншою

А Корее принято досматривать родителей, при этом к них декрет около 3 месяцев. И большинство дорожат своей работой. Не от того что зависит)

Там тоже у кого есть деньги сиделку нанимают

Любая работа это день сурка)

Как видите? Пару часов? А все остальное пропускаете.

Я с первым была как вы и очень пожалела о таком решении, со вторым таких ошибок не совершала)

Ну мне нет, я рожала подготовившись, что смогу быть с ребенком сколько захочу.
А вообще есть разница, это манюня или ребенок, который уже социализирован и все понимает и может постоять за себя.

Формально сохраняется, а по факту она выходит и ей создают условия или просто просят на выход, если она все раки решила выйти.

А зачем мне менять точку зрения с внуками? Я не собираюсь ими заниматься. У них будут родители - это их ответственность

Так, 8 тис більш відповідальних
А яка кількість помирає на самоті, бо дітям не до них?
І рівень таких пансіонатів порівняйте :)) це теж важливо

Сколько людей , столько и мнений.Кума моя вообще 2 месяца после родов дома побыла и вышла на работу, а с ребенком сидела няня и родители помогали.Я с первенцем просидела 3 года и только потом сдала в садик, а сама пошла работать. Так 1,5 года только и вызывали на ковер к начальству из за частых больничных. И это при том , что я ещё не на все больничные сама ходила, со многими родители меня перекрывали. С меньшим я была умнее, отдала его в 1,5 в садик , а сама дома наслаждалась декретом и была на подстраховке с его болезнями. Ребенок легче адаптировался к садику, да и я вышла с декретного не загнанной лошадью. И меньше ходила на больничный, т.к ребенок за те 1,5 года успел обменяться в группе инфекциями и стал меньше болеть. Сотруднице пришлось 4 год декретного оформлять, т.к ребенок после сдачи в садик в 3 года болел через неделю и руководство ставило ультиматумы по поводу больничного. Помочь ей было некому, а за няню она категорично была против. Так что каждому свое

Все зависит от обстоятельств. Есть ли с кем оставить ребёнка и т д.

Я була по 2,5 роки. Що в 26, що в 38 я не могла довго сидіти вдома, це жах 😅

у мене не було нормального декрету із старшим - я паралельно розгрібала справи з приватним бізнесом. тепер з другою дитиною я такого робити не хочу. планую найняти замість себе когось - і мати один-два робочих виходи за тиждень. я думаю, це буде ідеально. а загалом я думаю, що нормально, якщо мама з дітьми працює не більше 4-6 год на день. інакше - суцільне вигорання.

Постоять за себя ребёнок может лет в 16 и то не всякий. Есть большая разница когда няня приходит к вам в дом и когда каждое утро с плачем тянут ребёнка в сад, хоть он уже и не манюня. Такую вы уже придумываете ерунду. Для многих детей детский сад- стресс.

Так я против садов, не ко мне вопрос.
И нет, уже лет в 5 ребенок отлично лает отпор, если им эти 5 лет занимались.

У меня было 6 нянь, первой наняла в ее 11, младшему с рождения, все дорогие и с рекомендациями, в итоге все плохие, ни одна не делала нормально.

Ваш случай не единственный в мире, мы же не вас обсуждаем конкретно)