мистерЛяпсус• 30 мая в 22:30
Через сколько после смерти ребенка родители приходят в себя?
И могут начинать улыбаться, веселиться , дурковать?
2
15
КартаБезКомиссий• 30 мая в 22:31
Страшна втрата, не приведи Боже! Щирі співчуття. Час лікує, в усих по різному
8
Соседушка• 30 мая в 22:35
У всіх свої історії. Різні можливості фізичні, різний духовний ресурс. Але, чомусь, я думаю, що веселитися і «друкувати» по-справжньому, вони більше не зможуть ніколи.
9
2
Я только за!• 30 мая в 22:35
Дуже дивне питання, тому що це біль який ніколи не вщухне, і людина може вдень посміхатися в моментах забуття, а потім пів ночі кричати в подушку.
5
2
Додаю напруги• 30 мая в 22:38
Мне шесть лет снились кошмары.Первые пять месяцев жизни после ,я не помню,со мной работала психотерапевт, и я быстро родила второго ребенка.По прошествии 30 лет могу сказать,научилась не думать об этом, но если ребенка кто-то обижает, кричит,бьёт,не могу пройти мимо, меня прям разрывает на части.И я очень тревожусь, если болеет дочка или внуки, в скорой меня прям трясет
1
22
Стриптизерка• 30 мая в 22:38
В однокласниці померла дитина 5 років - рак шлунку, через 3 роки народила дівчинку і через 7 ще одну. Зараз троє дітей, весела ,нормальна.
В сусідки помер хлопець в 16 то вони з чоловіком стали зовсім іншими
В сусідки помер хлопець в 16 то вони з чоловіком стали зовсім іншими
15
Ловлю капці• 30 мая в 22:43
Если есть еще дети или родили еще, то все же легче, наверное, смириться и переключиться. По крайней мере, так было у тех, кто терял детей в моем окружении 💔
1
1
Вбигудях• 30 мая в 22:46
Десь після 2 років мама трохи відійшла, ми старалися підтримати як могли. Тато ніколи емоції не показує, але важче переживає (
1
7
Сорока-ворона• 30 мая в 22:53
У моєї подруги померла дитина від онкології 7 років назад. Зараз вона спілкується нормально, переключилася на другу дитину, але за всі ці роки вона жодного разу не була на якихось святкуваннях, в компанії, на днях народженнях, в кафе, ресторанах, в кіно чи десь. Тобто зовсім не до розваг навіть зараз, навіть заради другої дитини
10
Леннон_Жив!• 30 мая в 22:57
в моєму оточенні багато людей котрі втратили дітей в різному віці. В усіх по різному: одногрупниці в 7 місяців померла дитина, пізніш народила ще двох діток, нормальна, в однокласниці померла перша дитина від раку, народила другу, але так за більш ніж 10-ть років в норму не повернулась. В сусідів в 14-ть років син від раку згорів за три місяці - батьки, пройшло вже більше 20-ти років так і оправились від втрати, особливо мати. Хоча на той час була і друга, меньша дитина. Ожила трохи коли вже народився внук.
Немає единого якогось терміну чи часу після якого життя відновлюється, в усіх по різному
Немає единого якогось терміну чи часу після якого життя відновлюється, в усіх по різному
1
Радуга-дуга• 30 мая в 23:00
На таке питання може відповісти тільки той, хто лишився без дитяти. Зі свого досвіту гіркого. Я без сина сімнадцять років, але це не життя. Це його симуляція. А як у вас, то знаєте тільки ви. Бо те що в середині коїться, то не для показу.
10
Ms. Скромность• 30 мая в 23:08
Ответ дляРадуга-дуга
На таке питання може відповісти тільки той, хто лишився без дитяти. Зі свого досвіту гіркого. Я без сина сімнадцять років, але це не життя. Це його симуляція. А як у вас, то знаєте тільки ви. Бо те що в середині коїться, то не для показу.
Захотілося обійняти Вас.
ДваДваВісім• 30 мая в 23:22
Про ’дурковать’ після смерті дитини - може запитати тільки людина з відповідним рівнем інтелекту.
Зазвичай, коли є розум -то таких питань не ставлять.
Зазвичай, коли є розум -то таких питань не ставлять.
1
КартаБезКомиссий• 30 мая в 23:34
Ответ дляІнеса
слово всИх )
А, да ))) правильно всіх, але як чую так і пишу, та й грамотність, не моя сильна сторона, я більш по точним наукам
Мрію про пончик• 31 мая в 00:32
Ніколи. Вище влучно написали про симуляцію життя. Так, живу, дуркую, їжджу на море і обираю сукню в магазині... але мої очі більше ніколи не посміхались, лише губами механічно
5
автор
мистерЛяпсус
• 31 мая в 14:48
Ответ дляМрію про пончик
Ніколи. Вище влучно написали про симуляцію життя. Так, живу, дуркую, їжджу на море і обираю сукню в магазині... але мої очі більше ніколи не посміхались, лише губами механічно
Сколько прошло времени?
автор
мистерЛяпсус
• 31 мая в 18:25
Ответ дляСиниця у спідниці
Чому у вас виникло таке запитання ?
Приложение надо сформировать. Можете помочь ?
Радуга-дуга• 31 мая в 22:43
Ответ дляМрію про пончик
Ніколи. Вище влучно написали про симуляцію життя. Так, живу, дуркую, їжджу на море і обираю сукню в магазині... але мої очі більше ніколи не посміхались, лише губами механічно
По виразу очей, я завжди впізнаю мам, у яких травмована душа.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
