Язвочка• 09 июня в 14:14
Батьки пенсіонери і виїзд в Європу
У кого батьки пенсіонери виїхали за кордон? Розкажіть ,будь ласка , в яку країну та як їм там живеться. Особливо цікавить люди віком 62+, мову ніяку не знають крім української. Чи вчили ваші батьки мову, чи прийшлося влаштовуватися на роботу щоб прожити і прокормитися? Якщо є фінансова допомога від держави , то яка саме і чи покриваються медпослуги ? У мене один з батьків пенсіонер, а інший такого ж віку але ще не на пенсії, бо не вистачає стажу- вже років двадцять не працює за станом здоровʼя, не на групі , живуть на пенсію та на те , що виростить на городі та продадуть на ринку. Якщо виїзджати , то в яку країну?
3
70
0
Ви їдете разом з батьками? Якщо ні то їм буде дуже важко. На перший час потрібні гроші. Якщо Німеччина, то табір. Як винисуть його пенсіонери? Волонтерів немає. Мову вони не знають.
У країнах, де немає соціалу, живуть за свої кошти. Працюють, винаймають житло. Це пенсіонерам не підходить. Тільки якщо ви їх забезпечите.
пусть подумают много раз
во первых дорога туда - 200 или 250 евро за одного, итого 20 тыс только добраться, с собой иметь... в лагере 200 с копейками в месяц в месяц
да, кормят, но есть много но...
во первых дорога туда - 200 или 250 евро за одного, итого 20 тыс только добраться, с собой иметь... в лагере 200 с копейками в месяц в месяц
да, кормят, но есть много но...
1
Виїхали в Німеччину 3 роки тому до мене, за цей час отримали мовний сертифікат В1, роботу шукати їх не відправляють. Для Німеччини вони все рівно роблять велику справу - сидять з моєю дитиною завдяки чому я можу працювати повний робочий день та приносити дохід моїй компанії та податки державі.
На майданчику якось спілкувалася с пенсіонерами з України, що виїхали рік тому, їх вже не відправляють навіть на мовні курси і ніхто їх не чіпає нічим з джобу.
На майданчику якось спілкувалася с пенсіонерами з України, що виїхали рік тому, їх вже не відправляють навіть на мовні курси і ніхто їх не чіпає нічим з джобу.
2
Взагалі, закордон пенсіонери самі не потягнуть. Я знаю тільки за Німеччину. Вони просто тут не витримають. Треба багато чого вирішувати самостійно. Можливо є якісь організації чи фонди, які допомагають евакуювати старих людей.
4
1
А якби самі виїхали то прожили б без вашої допомоги? Чи отримують вони житло і якусь грошову допомогу від Німеччини і головне як там медицина, хто оплачує лікарські послуги і препарати ?
1
Ну 3 роки тому було все простіше - були відкриті усі землі, були волонтери. Зараз я знаю, що більшість земель закрила табори.
По приїзду відразу у 2022 році були виплати допомоги, страховка. Страхова сплачує візит до лікаря, ліки купують за власні кошти. Житло треба було і раніше и зараз шукати самостійно, просто в інтернеті і відправляти листи з розповіддю про себе. За житло, вивіз сміття, опалення сплачує джоб центр.
По приїзду відразу у 2022 році були виплати допомоги, страховка. Страхова сплачує візит до лікаря, ліки купують за власні кошти. Житло треба було і раніше и зараз шукати самостійно, просто в інтернеті і відправляти листи з розповіддю про себе. За житло, вивіз сміття, опалення сплачує джоб центр.
Стосовно самостійності, мої батьки самостійні та сучасні, їздять на терміни в джоб без мене. Й там є вже україномовні співробітники
Сейчас уже далеко не то, что было три года назад. Конечно есть пенсионеры и много, но либо они уже устроены, либо с детьми тут.
Вони їдуть з якою метою: пересидіти війну, залишитися назавжди, зібрати грошей? Від цього залежить відповідь на питання.
Якщо зібрати грошей - це Німеччина. Якщо пересидіти війну, то будь яка країна де є житло і допомога. Якщо залишилися - це найважче.
Напишу за Францію. У віці 62 років мовних курсів не дадуть, бо вік майже пенсійний. А їх і працездатним не дають зараз. Але можна буде ходити на безкоштовні неоплачувані курси від волонтерів (всі вони франкомовні, тому вчити мову буде дуже важко). Житло їм дадуть. Швидше за все це буде не окрема квартира, а номер в готелі (дуже малий), або кімната в гуртожитку (це значно краще за готель, бо є власна міні кухня, власний туалет і душ). По допомозі: вона мінімальна, може євро 700 на двох (точно не знаю, бо давно її не отримую). З цих грошей треба буде оплачувати житло (якщо дадуть квартиру), але допомагає соцслужба. У них на руках після сплати оренди і комунальних має залишатися певна сума грошей на проживання. Плюс є банк їжі безкоштовно. Якщо вони в Україні жили на одну пенсію, то тут без сумнівів фінансово їм буде легше. Головна проблема - мова. Це нереально важко, коли ти нічого не розумієш і не можеш нічого пояснити . Що стосується залишитися: вони можуть податися на субсидійний захист і це шанс залишитися. Це те, чого нема в Німеччині. Ще плюс: реально безкоштовна медицина і стоматологія. Для старших людей це важливо. Не платите за операції, зуби...
Взагалі хай нічого не бояться, в яку країну не поїхали б. Все буде добре, тим більше їх двох, а це завжди простіше як сам.
Якщо зібрати грошей - це Німеччина. Якщо пересидіти війну, то будь яка країна де є житло і допомога. Якщо залишилися - це найважче.
Напишу за Францію. У віці 62 років мовних курсів не дадуть, бо вік майже пенсійний. А їх і працездатним не дають зараз. Але можна буде ходити на безкоштовні неоплачувані курси від волонтерів (всі вони франкомовні, тому вчити мову буде дуже важко). Житло їм дадуть. Швидше за все це буде не окрема квартира, а номер в готелі (дуже малий), або кімната в гуртожитку (це значно краще за готель, бо є власна міні кухня, власний туалет і душ). По допомозі: вона мінімальна, може євро 700 на двох (точно не знаю, бо давно її не отримую). З цих грошей треба буде оплачувати житло (якщо дадуть квартиру), але допомагає соцслужба. У них на руках після сплати оренди і комунальних має залишатися певна сума грошей на проживання. Плюс є банк їжі безкоштовно. Якщо вони в Україні жили на одну пенсію, то тут без сумнівів фінансово їм буде легше. Головна проблема - мова. Це нереально важко, коли ти нічого не розумієш і не можеш нічого пояснити . Що стосується залишитися: вони можуть податися на субсидійний захист і це шанс залишитися. Це те, чого нема в Німеччині. Ще плюс: реально безкоштовна медицина і стоматологія. Для старших людей це важливо. Не платите за операції, зуби...
Взагалі хай нічого не бояться, в яку країну не поїхали б. Все буде добре, тим більше їх двох, а це завжди простіше як сам.
2
Жилье нужно искать самостоятельно. Если поедут, то лучше пусть едут в восточную Германию, там меньше людей, потому что работы мало, а пенсионерам будет нормально, жилье там дешевле. Платят везде обычное пособие около 500 евро, если они в паре. Плюс оплата квартиры и медстраховка. Если есть хронические болезни, то можно в страховой оформить освобождение от платежей 5 евро за медикаменты и 10 евро за день в больнице, заплатив в начале года 1%от дохода.
сидять в Британії. Мову не знають. виплати отримують. все безкоштовно. Зібрали грошей. Батьку зробили операцію на очах безкоштовну. Матері замінили суглоб.
6
Ну не усі ходять по тафелях, це потрібно мати певний склад характеру та спосіб життя, щоб ходити по тафелях, церквах, благодійних обідах тощо. Як то говорять, люди біжали від війни, а не бідності, щоб побиратись.
Абсолютно не жарт. На двох допомога трохи більше тисячі євро, квартиру оплачує Джоб, є чудові банки їжі. Маю подругу, яка три роки провела в Німеччині. Вона зібрала. У Франції, наприклад, неможливо щось зібрати з допомоги, бо її розмір менше, ціни вищі і ти платиш за житло сам.
2
Мне иногда кажется, что пенсионеры от скуки туда ходят. Посплетничать, поохать, пожаловаться на погоду, страну и т.д. ))
1
Чому побиратися? А коли пенсію в Україні ходили оформлять, то не побиралися? А субсидію? Дурниці не пишіть...
2
Ну я вище написала, це певні люди, немає тоді значення пенсіонер це чи молодка жінка, якщо їй ок тафель, церкви, діяконі та ін. Допомоги яка виплачується вистачає на життя без тафелів
Я там бачу в основному арабських жінок та доволі молодих людей, деякі навіть на автівках недорогих приїжджають і зайняті вони там пошуком більш свіжої кольрабі аніж балачками
В Німеччині живуть добре.
Туди і треба.
Ми в Італії. Тут все за свої.
Пенсіонери живуть в садочку.
Умови скромні. Але просте житло і їжа є.
Італію точно не рекомендую.
Скоріше Німеччина, Бельгія, де є сильна соціальна підтримка і волонтери.
Самі вони самостійне життя в ЄС не вигребуть(((
Туди і треба.
Ми в Італії. Тут все за свої.
Пенсіонери живуть в садочку.
Умови скромні. Але просте житло і їжа є.
Італію точно не рекомендую.
Скоріше Німеччина, Бельгія, де є сильна соціальна підтримка і волонтери.
Самі вони самостійне життя в ЄС не вигребуть(((
Сейчас ехать тоже можно, но никаких плюшек не ждите, надо было раньше. Пишу по своим соседям, пара чуть за 60 обоим. Выехали во Францию в начале войны, первое время жили в какой то общаге, обеспечили их всем, еда, одежда, гигиена, билеты на транспорт, пособие оба собрали, что даже сын на эти деньги тут купил машину.
Сейчас все урезали, но они за 3 года и язык смогли выучить на примитивном уровне, если что, пользуются автопереводчиком. Работают оба, она уборщицей, он типа электрик сантехник в какой-то местечковой администрации. Смогли купить и себе машину недорогую, чтоб на работу не на автобусе ездить, побывали уже в путешествиях, которые тут никогда бы не смогли себе позволить, в общем всем довольны, но они в числе первых были, поэтому адаптировались уже хорошо. А сейчас конечно трудно будет, с голоду не умрут родители, но условия хуже тех, кто успел раньше
Сейчас все урезали, но они за 3 года и язык смогли выучить на примитивном уровне, если что, пользуются автопереводчиком. Работают оба, она уборщицей, он типа электрик сантехник в какой-то местечковой администрации. Смогли купить и себе машину недорогую, чтоб на работу не на автобусе ездить, побывали уже в путешествиях, которые тут никогда бы не смогли себе позволить, в общем всем довольны, но они в числе первых были, поэтому адаптировались уже хорошо. А сейчас конечно трудно будет, с голоду не умрут родители, но условия хуже тех, кто успел раньше
2
Так, не пенсійний. Але ще від людини залежить. Дехто у 60 років англійську знає, у всьому швиденько розбереться. А дехто не знає де який заклад знаходиться, на може користуватись Гугл картами наприклад. Зі мною на курсах був чоловік 65 років. Викладач Харківського вузу. Мова йому не давалась, і загалом він був безпомічний. Не знав що де оформлювати треба.
я радше автору це зауважую, що німці не вважатимуть цих людей пенсіонерами і цілком можуть очікувати, що вони таки працюватимуть на некваліфікованій роботі. Це не Україна, де можна 20 років не працювати і чекати пенсії
1
Поясніть, який сенс платити за продукти, які дають безкоштовно? Я бачила фото з тафелю, що давали подрузі: м´ясо, ковбаси, овочі, фрукти, звичайні продукти. Ви в сільпо купуєте йогурти гіршої якості, ніж дають у тафелі ) Я впевнена, що половина Порадниці зараз можуть лише мріяти про такий набір продуктів на регулярній основі. То з чого фукати?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу