Тоскующая• 21 июня в 00:06
Чому люди завжди грубі з близькими? Дуже сумно стало..
Приходжу до лікаря, в коридорі сидить чоловік і жінка.
Він дуже роздратовано з нею говорить, жінка кліпає очима.
Настає мій заходити, вони сидять, я питаю чи вони в черзі чи як.
Чоловік дуже любʼязно і приємно відповідає.
Або ситуація 2.
Колезі, з яким ми сидимо, дзвонить жінка ʼЛюда ну шо ти хочеш, що хочеш те й готуйʼ
Через 5 хв до мене звертається дуже любʼязно і ввічливо.
Чому так? Хіба не навпаки - зі своїми близькими треба говорити з повагою, а чужі обійдуться?
Він дуже роздратовано з нею говорить, жінка кліпає очима.
Настає мій заходити, вони сидять, я питаю чи вони в черзі чи як.
Чоловік дуже любʼязно і приємно відповідає.
Або ситуація 2.
Колезі, з яким ми сидимо, дзвонить жінка ʼЛюда ну шо ти хочеш, що хочеш те й готуйʼ
Через 5 хв до мене звертається дуже любʼязно і ввічливо.
Чому так? Хіба не навпаки - зі своїми близькими треба говорити з повагою, а чужі обійдуться?
4
9
15
0
Да, так и есть - это конченные люди и их Партнерам нужно наконец-то уважать и ценить себя и выбирать достойных людей рядом.
6
К сожалению есть такое, потому что близкий тебя знает, как облупленного, а на чужого человека обычно подсознательно хочется произвести хорошее впечатление...
1
Не всегда и не со всеми. Я так с мамой разговариваю, грубо ещё и ору. По другому не выходит. Последнее время стараюсь вообще не разговаривать, потому что потом меня трусит и без ’Корвалола’ никак.
1
Мені робили операцію по гінекології в обласній лікарні. І ввечері перед операцією я вийшла в коридор говорити по телефону зі своїми рідними. Так, як коридор не дуже широкий то ми ( ті хто вийшли по телефону говорити) практично чули одне одного. І поблизу мене жінка стояла. Мала вигляд змученої хворобою людини. Це ще було онкологічне відділення.
Вона розмовляла з чоловіком. То він так до неї кричав, що не давав її слова вставити. Вона старалася утихомирити його, в потім сказала, що я тебе просила що хоч в лікарню не дзвони і не обзивай мене різними словами, а це були майже одні мати.
Вже пройшли роки, а я буває згадую ту молоду і хвору жінку яка навіть перебуваючи в лікарні не почула тихого і доброго слова від чоловіка.
Вона розмовляла з чоловіком. То він так до неї кричав, що не давав її слова вставити. Вона старалася утихомирити його, в потім сказала, що я тебе просила що хоч в лікарню не дзвони і не обзивай мене різними словами, а це були майже одні мати.
Вже пройшли роки, а я буває згадую ту молоду і хвору жінку яка навіть перебуваючи в лікарні не почула тихого і доброго слова від чоловіка.
10
Не знаю , автор, как у вас там происходит. Но я почти всегда заркалю другого человека. То есть: взаимоподдержка и помощь от него и от меня также, а если грубость, то пусть и в ответ получает тоже самое. Вот последних мое поведение подбешивает, но сделать они ничего не могут, если им по какой то причине надо пообщаться со мной.
Мне как то попался парень абьюзер. Хватило моего терпения с перебежками на несколько месяцев. За это время я стала тоже абьюзером для него, чтобы моя доброта не тянула его возвращаться )) Пришлось ему с криками, что я ненормальная истеричка, самоликвидироваться.
Тому що з близькими нас поєднує спільне життя, спільні образи, спільні проблеми вирішені чи ні, спільні нереалізовані плани, очікування, емоції, втрати. Дуже багато всього. З вами їх не поєднує нічого їм на вас пофіг, тому емоцій ви ніяких не викликаєте.
Історія жахлива насправді. Вже саме життя намагалось заставити ту жінку скинути баласт і позбутись чувака. Але ми іноді навіть у хворобі дозволяємо комусь витирати об себе ноги. Достатньо було просто сказати, іди наху. І не відповідати на дзвінки.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу