Слобожаночка• 30 июня в 12:26
Чи зміг хтось подолати канцерофобію
Боюсь цих болячок в дітей, в себе, в чоловіка. Любе відхилення в аналізах - то для мене вже все, катастрофа. Це триває десь 3-4 роки, раніше все було ок. І якось про те не думала. А зараз стільки повідомлень про збори для діток, що я останнім часом вже не можу ні про що думати. Якось важко,якась депресія.
Це можна якось вилікувати?
Мама каже що можна антидепресанти приймати? Але як таблетки мене заставлять цього не боятись ?
Це можна якось вилікувати?
Мама каже що можна антидепресанти приймати? Але як таблетки мене заставлять цього не боятись ?
1
2
15
0
То я боюся, просто тепер зациклена на лайма. І тепер всі симптоми туди і боюся померти від цього.
Допомогає спорт, багато спорту
Допомогає спорт, багато спорту
Ну, і я розумію, що проблема в моїй голові. Намагаюся не закручувати цю тему.
Не бігати, не здавати аналізи.
Типу думаю, ну, витрачу на аналізи гроші, то краще за них куплю якісну їжу або вітаміни
Не бігати, не здавати аналізи.
Типу думаю, ну, витрачу на аналізи гроші, то краще за них куплю якісну їжу або вітаміни
Я тоже так вічно думаю, краще на відпочинок потрачу. Я не бігаю їх здавати , але просто хвилююсь постійно. І це хвилювання якесь маніакальне.
Я ипохондрик много лет, как-то периодами.
Но вот именно онко по какой-то неизвестной мне причине я не боюсь.
Мои ’фавориты’ это рассеянный склероз и инсульт, такого плана, когда человек ментально сохранный, но в состоянии овоща замкнут в своем теле.
Но вот именно онко по какой-то неизвестной мне причине я не боюсь.
Мои ’фавориты’ это рассеянный склероз и инсульт, такого плана, когда человек ментально сохранный, но в состоянии овоща замкнут в своем теле.
я теж іпохондрік. вже багато років. спочатку бояласі СНІДа, тепер канцерофоб. лікувалась в психо-соматичному відділенні, АД, помогло. в психологів не вірю, не люблю розмовляти, розказувати, то не думаю, що буду відвертою з ним. зараз нічого не приймаю, періодично обстежуюсь, коли вже дуже страшно...потім на деякий час заспокоююсь. потім по новій - інший симптом, і все по колу...
від СНІДу помогло 
а канцерофобія з´явилась вже після народження дитини. у знайомої знайомих у доньки виявили лейкоз...і тут закрутилось
а канцерофобія з´явилась вже після народження дитини. у знайомої знайомих у доньки виявили лейкоз...і тут закрутилось
Ответ дляВЫВсеВрете
від СНІДу помогло а канцерофобія з´явилась вже після народження дитини. у знайомої знайомих у доньки виявили лейкоз...і тут закрутилось
а канцерофобія з´явилась вже після народження дитини. у знайомої знайомих у доньки виявили лейкоз...і тут закрутилось
Отв мене така ж ситуація, в доньки близької знайомої лейкемія. Зараз слава Богу ресісія і з того часу в мене все закрутилося і ніяк не попускає. Тепер на фуйсбуці кров збирають до двох діток також рак крові і одна доросла в нашому місті, і це за тиждень півтори часу. І якось мене накрило.
АД і психіатр допоможуть 100%. але треба йти до нього. а я вже страдаю майже 20 років цим, знаю, як щось заболить, то обстежусь піду . і так регулярно раз на рік аналіз крові, гінеколог, мамолог, узд внутрішніх органів. і дітям теж....так і живу поки, такий мій вибір...
Також здаю дітям аналіз крові, біохімію раз в рік. УЗД внутрішніх органів, щитовидки, ну стоматолог, окуліст. І наче все. Але дуже вічно за все переживаю
1
Инсульт бывает разный ,у моего мужа в лобной части ,которая отвечает за память ,внимание ,планирование действий и так далее.
Ну что тут скажешь, иногда мне кажется он стал умственно отсталый ,конечно не говорю никому об этом ,только здесь под анонимом могу написать.
Забывал закрыть квартиру ,ездил не на той маршрутке и не туда ,один раз пришлось отпрашиваться с работы и ехать за ним ,так как забыл кошелёк с деньгами и картой дома
Посылку на почте не может забрать, попросила посмотреть ,а потом заплатить, он не посмотрел естественно.
Ну и такое каждый день что нибудь.
Полтора года не работает.
И ему 45 лет только
Что делать дальше не знаю...
Зато физически почти не пострадал
Ну что тут скажешь, иногда мне кажется он стал умственно отсталый ,конечно не говорю никому об этом ,только здесь под анонимом могу написать.
Забывал закрыть квартиру ,ездил не на той маршрутке и не туда ,один раз пришлось отпрашиваться с работы и ехать за ним ,так как забыл кошелёк с деньгами и картой дома
Посылку на почте не может забрать, попросила посмотреть ,а потом заплатить, он не посмотрел естественно.
Ну и такое каждый день что нибудь.
Полтора года не работает.
И ему 45 лет только
Что делать дальше не знаю...
Зато физически почти не пострадал
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу