Лгин• 01 июля 2025
Повернення додому
Прожила 3 роки закордоном. Весь час розумію ,що не моє. Постійна тривога, розумію ,що без війни. Але всеодно це не життя. Покинути все і повернутися? Забрати дитину з школи? Теж страшно. Це стресовано для дитини. Але не можу я пристосуватися до життя в Польщі. Повернувшись теж треба налагоджувати там життя. Житло є, роботи немає. Хто проходив через це?
показать весь текст
1
1
20
33
221
0
Слухайте. Тут пів теми стерв, але це через стрес думаю
Ціни в Україні дуже виросли. Зарплати не так. Якщо дитина готова і ви готові лежати в коридорі під час обстрілів - ну то це одне. Насправді оці обстріли це єдине що на зараз вибиває з рівноваги основний плєбс.
Ціни в Україні дуже виросли. Зарплати не так. Якщо дитина готова і ви готові лежати в коридорі під час обстрілів - ну то це одне. Насправді оці обстріли це єдине що на зараз вибиває з рівноваги основний плєбс.
Ну вот я выучила на б2, сдала в Польше на права, подтвердила диплом, учусь дальше. Параллельно работала. Сейчас нет, перерыв, муж поддержит пока. И это очень трудно всё. Ну а Советчица в своём стиле же
1
3
Не треба великих досягнень, з мовою більш-менш це вже щось. Манікюри не кожен і має робити. У вас є професія, чи щось, що може допомогти вам триматись з дітиною там на плаву? В Україні ви працювали?
Справа в тому, що навіть якщо ви повернетесь ця хандра і тривожність не пройде, це вде на та країна, що була навіть 3 роки тому, буде ще тяжче :(
Справа в тому, що навіть якщо ви повернетесь ця хандра і тривожність не пройде, це вде на та країна, що була навіть 3 роки тому, буде ще тяжче :(
2
А подтвердить диплом и работать по профессии? Или закончить полицеалку? На физической работе в Польше работать, это тупиковый путь
2
Вважаю шикарне почуття у мене гумору, цей дім у мене на вулиці. І якщо можна не звертайтеся до мене - мене трегирить мова росії
1
2
Ответ дляВыФсеВрете
Щось забагато тем про повернення, про те що в Україні краще. Особливо коли обстріли і наслідки від них тільки стають масштабними та тяжчими, і закликів влади про повернення, про виїзд дітей, молоді 
неправда много тем о том что жалею что не выехала. и почитайте темы после обстрела. а про повернення то такое, поплакалась и отложила на лучшее будущее
Ото в мене така сама ситуація була як у вас, не витримала повернулася так почалися обстріли. Ви розглядали варіант переїзду до якоїсь країни на виплати?
2
Ну вот автор выучила язык и работает. Снимает жилье, содержит себя и ребенка. Это по-вашему мало? Почему от нее требуют каких-то достижений и надусилий? Почему, то что она работает пусть даже на минимальную зарплату, высмеивается и обесценивается?
2
5
Это тупиковый путь. Неужели за 3 года не дошло, что надо учиться и что то менять или ехать в другую страну?
это обычные люди со своими страхами,только под анонимом можна написать что реально думаешь. а в жизни стыдно признавать что ты слаб или боишься
1
1
Згодна з вами... На жаль, всюди зараз треба лапками грести і вигризати своє місце під сонцем, якщо ти не депутат.
1
1
Это не высмеивание. Но блин, очевидно же, что так невозможно жить и надо учиться. Знание языка это ещё вопрос. Тут многие говорят что знают. Но кое как, поговорить с кассиром или с учителем ребёнка, это не знание языка.
1
Ну пашите дальше пока не упадете. Что тут ещё сказать. Я много здесь таких вижу. Подтвердить диплом не надо много времени. Ну и вопрос приоритетов. Если понимаешь что так пахать всю жизнь или учиться. То время найдёшь
3
1
Це багато. Хто вимагає надзусиль? Автор в стартпості просто не писала нічого ні про житло, ні про роботу, ні про мову. Тож і питалось, що вже здобула. Бо це ж різні обставини, коли людина знає мову і працює, і коли сидить депресує, не працює, мову не вчить. У другому випадку світла у кінці тунелю можна взагалі ніколи не побачити
Ви розумієте, що щоб влаштуватися по спеціальності окрім диплома ще треба і мова не нижче в1? Ви розумієте, що там і своїх на гарні місця не завжди беруть, а на фізичну роботу легше знайти місце? Ви розумієте, що там триетапні співбесіди в офіси які можуть тривати і три місяці в очікування наступного разу?
1
1
Я понимаю, потому что сама в Польше живу. И работала на производстве, и в шпитале. Да, связи знакомства тоде решают. Но повторю. Всё зависит от человека. И Польша, это страна не для одинокой мамы с ребёнком. За 3 года этотне ясно было? Не ясно что надо учить язык, и учиться что бы подниматься? Ну серьёзно, эти разговоры уже смешно просто. Мне тоде говорят ’ой, тебе повезло’. Да блин., повезло. Будни работаю, выходные учусь. Учу язык. А ещё семья есть и я вцелом, не самый здоровый человек. Но со стороны да, повезло, связи🤡
1
1
Я не пашу так. Я работаю по 8. Пл этому денег ни на что не хватает. Буду пахать, то ни здоровья не хватит, ни времени на дочку.
1
1
3
Оце Ви дивна!
Я з Києва, тут народилася, як і чоловік мій. Ми, як нормальні люди одразу після придбання машини, купили ще і гараж під домом, бо наші люди часто утирки(неможливо в машині, щось лишити і поставити під будинком, бо пограбують, подряпають і т.п.)
Виїхала з дітьми на початку війни і повернулися в 2022, на превелике щастя в цьому році вдалося виїхати уже з чоловіком закордон
От якби ми всі повернулися додому в Київ, в свою квартиру, свій гараж, чоловік на роботу в ІТ, то чиє місце ми б займали?
Але ні! Україна, яка була до 24.02.22 більше не існує, а така Україна, яка є зараз це не для моїх дітей. Не хочу, що вони йшли купатися з друзями на річку, а я думала чи не відірве їм ноги
То ж нічиє місце ми не займемо! Не планую вертатися, лише хочу тут встати на ноги і все в Києві продати!
Я з Києва, тут народилася, як і чоловік мій. Ми, як нормальні люди одразу після придбання машини, купили ще і гараж під домом, бо наші люди часто утирки(неможливо в машині, щось лишити і поставити під будинком, бо пограбують, подряпають і т.п.)
Виїхала з дітьми на початку війни і повернулися в 2022, на превелике щастя в цьому році вдалося виїхати уже з чоловіком закордон
От якби ми всі повернулися додому в Київ, в свою квартиру, свій гараж, чоловік на роботу в ІТ, то чиє місце ми б займали?
Але ні! Україна, яка була до 24.02.22 більше не існує, а така Україна, яка є зараз це не для моїх дітей. Не хочу, що вони йшли купатися з друзями на річку, а я думала чи не відірве їм ноги
То ж нічиє місце ми не займемо! Не планую вертатися, лише хочу тут встати на ноги і все в Києві продати!
3
3
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу