Усміхайлик• 13 июля 2025
Летаргический сон. Просто интересно.
Для меня недавно стало открытием, что оказывается, в начале двадцатого века была эпидемия летаргического сна.
Особенный пик был после первой мировой.
Сначала у человека был тремор, а потом он словно застывал в одной позе, словно статуя и был как пластилиновый. И так неподвижно мог сидеть/лежать годами, заклякнув в одной позе.
А потом эпидемия сама по себе прошла. И сейчас таких случаев нет.
Загадка впадения в летаргию осталась неразгадана. Почему это массово появилось и почему пропало не знают до сих пор.
А я помню в моем раннем детстве взрослые обсуждали такие случаи среди своих знакомых.
И я это не единожды слышала.
Рассказывали , например, что а вот та женщина «впала в сплячку і так вже 20 років спить. Жах».
Посмотрела об этом фильм «Пробуждение» с Робертом де Ниро.
И меня это так впечатлило.
Ведь, действительно, сейчас таких случаев нет.
А вы про такие случаи слышали в своем детстве?
Особенный пик был после первой мировой.
Сначала у человека был тремор, а потом он словно застывал в одной позе, словно статуя и был как пластилиновый. И так неподвижно мог сидеть/лежать годами, заклякнув в одной позе.
А потом эпидемия сама по себе прошла. И сейчас таких случаев нет.
Загадка впадения в летаргию осталась неразгадана. Почему это массово появилось и почему пропало не знают до сих пор.
А я помню в моем раннем детстве взрослые обсуждали такие случаи среди своих знакомых.
И я это не единожды слышала.
Рассказывали , например, что а вот та женщина «впала в сплячку і так вже 20 років спить. Жах».
Посмотрела об этом фильм «Пробуждение» с Робертом де Ниро.
И меня это так впечатлило.
Ведь, действительно, сейчас таких случаев нет.
А вы про такие случаи слышали в своем детстве?
Творю чудеса• 13 июля 2025
Как они после первой мировой поддерживали жизнь в таких людях? Мало вероятно, что капельницы ставили. Как бы они годами жили?
3
автор
Усміхайлик
• 13 июля 2025
Ответ дляРомашкинная
Так, в дитинстві також чула подібні розмови.
Да.
А зараз такого немає. Нерозгадана загадка.
А зараз такого немає. Нерозгадана загадка.
ЧупакабраЗеБест• 13 июля 2025
Ответ дляУсміхайлик
Да.
А зараз такого немає. Нерозгадана загадка.
А зараз такого немає. Нерозгадана загадка.
ес ть и сейчас такая неразгаданная тайна. недавно было, до сих пор ученые всего мира ломают головы
автор
Усміхайлик
• 13 июля 2025
Ответ дляТворю чудеса
Как они после первой мировой поддерживали жизнь в таких людях? Мало вероятно, что капельницы ставили. Как бы они годами жили?
Их Кормили с ложки.
Эти люди не были парализованы.
Если им бросить мяч они ловили. Как зомби.
Даже могли встать, пройти немного и опять заклякнуть на годы в одной позе.
Физически они могли все делать. Что-то отключалось в мозгу.
Эти люди не были парализованы.
Если им бросить мяч они ловили. Как зомби.
Даже могли встать, пройти немного и опять заклякнуть на годы в одной позе.
Физически они могли все делать. Что-то отключалось в мозгу.
7
автор
Усміхайлик
• 13 июля 2025
Ответ дляЧупакабраЗеБест
сонная деревня калачи. найдите в гугле.
Да. Я находила. Была вспышка.
Но загадка осталась. Из-за чего этого.
А раньше прям массово было.
Но загадка осталась. Из-за чего этого.
А раньше прям массово было.
Творю чудеса• 13 июля 2025
Ответ дляУсміхайлик
Их Кормили с ложки.
Эти люди не были парализованы.
Если им бросить мяч они ловили. Как зомби.
Даже могли встать, пройти немного и опять заклякнуть на годы в одной позе.
Физически они могли все делать. Что-то отключалось в мозгу.
Эти люди не были парализованы.
Если им бросить мяч они ловили. Как зомби.
Даже могли встать, пройти немного и опять заклякнуть на годы в одной позе.
Физически они могли все делать. Что-то отключалось в мозгу.
Ого
ЧупакабраЗеБест• 13 июля 2025
Ответ дляАлина-1240
Честно? Никогда не видела ничего подобного за жизнь
а гоголь?
Алина-1240• 13 июля 2025
Ответ дляЧупакабраЗеБест
а гоголь?
Если взять похороны, то пардон, но труп с живым вы не спутаете никак
Ромашкинная• 13 июля 2025
Основні відомі випадки
Patricia “Patti” White Bull (США) — ~16 років в напіввегетативному стані
У 1984 році після кесаревого розтину вона втратила свідомість через тромбоемболію. Незважаючи на тяжку форму мозкової дисфункції, лежала зі відкритими очима, іноді рухала руками і ногами, але не реагувала на подразники. Її годували через зонд, підтримували катетером. У грудні 1999 (2000 року) вона раптом прокинулась, заговорила та тепер змогла навіть зробити кілька кроків .
Terry Wallis (США) — ~19 років в стані мінімальної свідомості
У 1984 році потрапив у ДТП і провів багато років у мінімально свідомому стані. У 2003 році несподівано прокинувся — говорив про події 1984 року, вважав себе досі 20-річним. Родина постійно доглядала його, що, ймовірно, вплинуло на пробудження ().
Munira Abdulla (ОАЕ) — 27 років у вегетативному стані
Після аварії у 1991 році вона потрапила у вегетативний стан, при цьому її син вижив без травм. Медичне лікування в ОАЕ, Великій Британії та Німеччині включало годування через трубку та фізіотерапію. У червні 2018 року (приблизно) вона почала говорити — спершу звуки, потім вимовила ім’я сина, цитувала частини Корану. Після повернення додому продовжує реабілітацію і контактує з оточенням ().
April Burrell (США, психіатричний стан) — ~20 років кататонії
Від 1995 року перебувала у кататонічному стані, спершу діагностована як шизофренія. Лише у 2018 році медична команда під керівництвом Сандера Маркса виявила аутоімунне захворювання (нейропсихіатричний системний червоний вовчак), що атакувало мозок. Після імунотерапії вона поступово «прокинулась», почала мислити, малювати годинник, говорити. Родина впізнала у ній людину, яка повернулась — знала їх та частково пам’ятала дитинство .
⸻
❓ Відповідь на твоє питання: «як можна стільки не споживати їжу?»
1. Штучне харчування або часткове годування
У всіх випадках пацієнтів годували через зонд чи ложечками рідку їжу. Це дозволяло підтримувати життєві функції навіть при відсутності свідомого поглинання ().
2. Надзвичайно знижений метаболізм
Обмін речовин значно сповільнюється, потреба в калоріях падає. Організм витрачав мінімальну кількість енергії — дихання, робота серця, базові функції.
3. Постійний догляд і медреабілітація
Регулярний догляд, фізіотерапія, підтримка м’язів, догляд за тілом — це запобігло атрофії і допомогло вижити таким хворим протягом десятків років.
⸻
✳️ Підсумок
• У цих випадках відсутність свідомого прийому їжі не означала голодування — люди були під тривалим штучним доглядом і харчуванням.
• Вкрай низький метаболізм та жирові запаси могли підтримувати тіло, але ключові функції забезпечувались медично.
• Це не були випадкові випадки «сплячок» — це історії про мінімальну свідомість або хронічний психіатричний стан, з чудодійним поверненням при сприятливих умовах.
Patricia “Patti” White Bull (США) — ~16 років в напіввегетативному стані
У 1984 році після кесаревого розтину вона втратила свідомість через тромбоемболію. Незважаючи на тяжку форму мозкової дисфункції, лежала зі відкритими очима, іноді рухала руками і ногами, але не реагувала на подразники. Її годували через зонд, підтримували катетером. У грудні 1999 (2000 року) вона раптом прокинулась, заговорила та тепер змогла навіть зробити кілька кроків .
Terry Wallis (США) — ~19 років в стані мінімальної свідомості
У 1984 році потрапив у ДТП і провів багато років у мінімально свідомому стані. У 2003 році несподівано прокинувся — говорив про події 1984 року, вважав себе досі 20-річним. Родина постійно доглядала його, що, ймовірно, вплинуло на пробудження ().
Munira Abdulla (ОАЕ) — 27 років у вегетативному стані
Після аварії у 1991 році вона потрапила у вегетативний стан, при цьому її син вижив без травм. Медичне лікування в ОАЕ, Великій Британії та Німеччині включало годування через трубку та фізіотерапію. У червні 2018 року (приблизно) вона почала говорити — спершу звуки, потім вимовила ім’я сина, цитувала частини Корану. Після повернення додому продовжує реабілітацію і контактує з оточенням ().
April Burrell (США, психіатричний стан) — ~20 років кататонії
Від 1995 року перебувала у кататонічному стані, спершу діагностована як шизофренія. Лише у 2018 році медична команда під керівництвом Сандера Маркса виявила аутоімунне захворювання (нейропсихіатричний системний червоний вовчак), що атакувало мозок. Після імунотерапії вона поступово «прокинулась», почала мислити, малювати годинник, говорити. Родина впізнала у ній людину, яка повернулась — знала їх та частково пам’ятала дитинство .
⸻
❓ Відповідь на твоє питання: «як можна стільки не споживати їжу?»
1. Штучне харчування або часткове годування
У всіх випадках пацієнтів годували через зонд чи ложечками рідку їжу. Це дозволяло підтримувати життєві функції навіть при відсутності свідомого поглинання ().
2. Надзвичайно знижений метаболізм
Обмін речовин значно сповільнюється, потреба в калоріях падає. Організм витрачав мінімальну кількість енергії — дихання, робота серця, базові функції.
3. Постійний догляд і медреабілітація
Регулярний догляд, фізіотерапія, підтримка м’язів, догляд за тілом — це запобігло атрофії і допомогло вижити таким хворим протягом десятків років.
⸻
✳️ Підсумок
• У цих випадках відсутність свідомого прийому їжі не означала голодування — люди були під тривалим штучним доглядом і харчуванням.
• Вкрай низький метаболізм та жирові запаси могли підтримувати тіло, але ключові функції забезпечувались медично.
• Це не були випадкові випадки «сплячок» — це історії про мінімальну свідомість або хронічний психіатричний стан, з чудодійним поверненням при сприятливих умовах.
Добра, коли сита!• 13 июля 2025
Капец. А я вот подумала - может, отсюда сказки про вампиров. Ну что они спали днем, ночью просыпались...
автор
Усміхайлик
• 13 июля 2025
Ответ дляАлина-1240
Честно? Никогда не видела ничего подобного за жизнь
Я тоже не видела.
Недавно наткнулась на фильм. Была в шоке.
А потом вспомнила свое совсем раннее детство и помню что люди об этом говорили.
А сейчас действительно сейчас в летаргический сон никто не впадает. За исключением одного села лет 15 назад.
Недавно наткнулась на фильм. Была в шоке.
А потом вспомнила свое совсем раннее детство и помню что люди об этом говорили.
А сейчас действительно сейчас в летаргический сон никто не впадает. За исключением одного села лет 15 назад.
Алина-1240• 13 июля 2025
Ответ дляРомашкинная
Основні відомі випадки
Patricia “Patti” White Bull (США) — ~16 років в напіввегетативному стані
У 1984 році після кесаревого розтину вона втратила свідомість через тромбоемболію. Незважаючи на тяжку форму мозкової дисфункції, лежала зі відкритими очима, іноді рухала руками і ногами, але не реагувала на подразники. Її годували через зонд, підтримували катетером. У грудні 1999 (2000 року) вона раптом прокинулась, заговорила та тепер змогла навіть зробити кілька кроків .
Terry Wallis (США) — ~19 років в стані мінімальної свідомості
У 1984 році потрапив у ДТП і провів багато років у мінімально свідомому стані. У 2003 році несподівано прокинувся — говорив про події 1984 року, вважав себе досі 20-річним. Родина постійно доглядала його, що, ймовірно, вплинуло на пробудження ().
Munira Abdulla (ОАЕ) — 27 років у вегетативному стані
Після аварії у 1991 році вона потрапила у вегетативний стан, при цьому її син вижив без травм. Медичне лікування в ОАЕ, Великій Британії та Німеччині включало годування через трубку та фізіотерапію. У червні 2018 року (приблизно) вона почала говорити — спершу звуки, потім вимовила ім’я сина, цитувала частини Корану. Після повернення додому продовжує реабілітацію і контактує з оточенням ().
April Burrell (США, психіатричний стан) — ~20 років кататонії
Від 1995 року перебувала у кататонічному стані, спершу діагностована як шизофренія. Лише у 2018 році медична команда під керівництвом Сандера Маркса виявила аутоімунне захворювання (нейропсихіатричний системний червоний вовчак), що атакувало мозок. Після імунотерапії вона поступово «прокинулась», почала мислити, малювати годинник, говорити. Родина впізнала у ній людину, яка повернулась — знала їх та частково пам’ятала дитинство .
⸻
❓ Відповідь на твоє питання: «як можна стільки не споживати їжу?»
1. Штучне харчування або часткове годування
У всіх випадках пацієнтів годували через зонд чи ложечками рідку їжу. Це дозволяло підтримувати життєві функції навіть при відсутності свідомого поглинання ().
2. Надзвичайно знижений метаболізм
Обмін речовин значно сповільнюється, потреба в калоріях падає. Організм витрачав мінімальну кількість енергії — дихання, робота серця, базові функції.
3. Постійний догляд і медреабілітація
Регулярний догляд, фізіотерапія, підтримка м’язів, догляд за тілом — це запобігло атрофії і допомогло вижити таким хворим протягом десятків років.
⸻
✳️ Підсумок
• У цих випадках відсутність свідомого прийому їжі не означала голодування — люди були під тривалим штучним доглядом і харчуванням.
• Вкрай низький метаболізм та жирові запаси могли підтримувати тіло, але ключові функції забезпечувались медично.
• Це не були випадкові випадки «сплячок» — це історії про мінімальну свідомість або хронічний психіатричний стан, з чудодійним поверненням при сприятливих умовах.
Patricia “Patti” White Bull (США) — ~16 років в напіввегетативному стані
У 1984 році після кесаревого розтину вона втратила свідомість через тромбоемболію. Незважаючи на тяжку форму мозкової дисфункції, лежала зі відкритими очима, іноді рухала руками і ногами, але не реагувала на подразники. Її годували через зонд, підтримували катетером. У грудні 1999 (2000 року) вона раптом прокинулась, заговорила та тепер змогла навіть зробити кілька кроків .
Terry Wallis (США) — ~19 років в стані мінімальної свідомості
У 1984 році потрапив у ДТП і провів багато років у мінімально свідомому стані. У 2003 році несподівано прокинувся — говорив про події 1984 року, вважав себе досі 20-річним. Родина постійно доглядала його, що, ймовірно, вплинуло на пробудження ().
Munira Abdulla (ОАЕ) — 27 років у вегетативному стані
Після аварії у 1991 році вона потрапила у вегетативний стан, при цьому її син вижив без травм. Медичне лікування в ОАЕ, Великій Британії та Німеччині включало годування через трубку та фізіотерапію. У червні 2018 року (приблизно) вона почала говорити — спершу звуки, потім вимовила ім’я сина, цитувала частини Корану. Після повернення додому продовжує реабілітацію і контактує з оточенням ().
April Burrell (США, психіатричний стан) — ~20 років кататонії
Від 1995 року перебувала у кататонічному стані, спершу діагностована як шизофренія. Лише у 2018 році медична команда під керівництвом Сандера Маркса виявила аутоімунне захворювання (нейропсихіатричний системний червоний вовчак), що атакувало мозок. Після імунотерапії вона поступово «прокинулась», почала мислити, малювати годинник, говорити. Родина впізнала у ній людину, яка повернулась — знала їх та частково пам’ятала дитинство .
⸻
❓ Відповідь на твоє питання: «як можна стільки не споживати їжу?»
1. Штучне харчування або часткове годування
У всіх випадках пацієнтів годували через зонд чи ложечками рідку їжу. Це дозволяло підтримувати життєві функції навіть при відсутності свідомого поглинання ().
2. Надзвичайно знижений метаболізм
Обмін речовин значно сповільнюється, потреба в калоріях падає. Організм витрачав мінімальну кількість енергії — дихання, робота серця, базові функції.
3. Постійний догляд і медреабілітація
Регулярний догляд, фізіотерапія, підтримка м’язів, догляд за тілом — це запобігло атрофії і допомогло вижити таким хворим протягом десятків років.
⸻
✳️ Підсумок
• У цих випадках відсутність свідомого прийому їжі не означала голодування — люди були під тривалим штучним доглядом і харчуванням.
• Вкрай низький метаболізм та жирові запаси могли підтримувати тіло, але ключові функції забезпечувались медично.
• Це не були випадкові випадки «сплячок» — це історії про мінімальну свідомість або хронічний психіатричний стан, з чудодійним поверненням при сприятливих умовах.
Ну кататонический ступор тоже на такое не похож
Добра, коли сита!• 13 июля 2025
Ответ дляРомашкинная
Основні відомі випадки
Patricia “Patti” White Bull (США) — ~16 років в напіввегетативному стані
У 1984 році після кесаревого розтину вона втратила свідомість через тромбоемболію. Незважаючи на тяжку форму мозкової дисфункції, лежала зі відкритими очима, іноді рухала руками і ногами, але не реагувала на подразники. Її годували через зонд, підтримували катетером. У грудні 1999 (2000 року) вона раптом прокинулась, заговорила та тепер змогла навіть зробити кілька кроків .
Terry Wallis (США) — ~19 років в стані мінімальної свідомості
У 1984 році потрапив у ДТП і провів багато років у мінімально свідомому стані. У 2003 році несподівано прокинувся — говорив про події 1984 року, вважав себе досі 20-річним. Родина постійно доглядала його, що, ймовірно, вплинуло на пробудження ().
Munira Abdulla (ОАЕ) — 27 років у вегетативному стані
Після аварії у 1991 році вона потрапила у вегетативний стан, при цьому її син вижив без травм. Медичне лікування в ОАЕ, Великій Британії та Німеччині включало годування через трубку та фізіотерапію. У червні 2018 року (приблизно) вона почала говорити — спершу звуки, потім вимовила ім’я сина, цитувала частини Корану. Після повернення додому продовжує реабілітацію і контактує з оточенням ().
April Burrell (США, психіатричний стан) — ~20 років кататонії
Від 1995 року перебувала у кататонічному стані, спершу діагностована як шизофренія. Лише у 2018 році медична команда під керівництвом Сандера Маркса виявила аутоімунне захворювання (нейропсихіатричний системний червоний вовчак), що атакувало мозок. Після імунотерапії вона поступово «прокинулась», почала мислити, малювати годинник, говорити. Родина впізнала у ній людину, яка повернулась — знала їх та частково пам’ятала дитинство .
⸻
❓ Відповідь на твоє питання: «як можна стільки не споживати їжу?»
1. Штучне харчування або часткове годування
У всіх випадках пацієнтів годували через зонд чи ложечками рідку їжу. Це дозволяло підтримувати життєві функції навіть при відсутності свідомого поглинання ().
2. Надзвичайно знижений метаболізм
Обмін речовин значно сповільнюється, потреба в калоріях падає. Організм витрачав мінімальну кількість енергії — дихання, робота серця, базові функції.
3. Постійний догляд і медреабілітація
Регулярний догляд, фізіотерапія, підтримка м’язів, догляд за тілом — це запобігло атрофії і допомогло вижити таким хворим протягом десятків років.
⸻
✳️ Підсумок
• У цих випадках відсутність свідомого прийому їжі не означала голодування — люди були під тривалим штучним доглядом і харчуванням.
• Вкрай низький метаболізм та жирові запаси могли підтримувати тіло, але ключові функції забезпечувались медично.
• Це не були випадкові випадки «сплячок» — це історії про мінімальну свідомість або хронічний психіатричний стан, з чудодійним поверненням при сприятливих умовах.
Patricia “Patti” White Bull (США) — ~16 років в напіввегетативному стані
У 1984 році після кесаревого розтину вона втратила свідомість через тромбоемболію. Незважаючи на тяжку форму мозкової дисфункції, лежала зі відкритими очима, іноді рухала руками і ногами, але не реагувала на подразники. Її годували через зонд, підтримували катетером. У грудні 1999 (2000 року) вона раптом прокинулась, заговорила та тепер змогла навіть зробити кілька кроків .
Terry Wallis (США) — ~19 років в стані мінімальної свідомості
У 1984 році потрапив у ДТП і провів багато років у мінімально свідомому стані. У 2003 році несподівано прокинувся — говорив про події 1984 року, вважав себе досі 20-річним. Родина постійно доглядала його, що, ймовірно, вплинуло на пробудження ().
Munira Abdulla (ОАЕ) — 27 років у вегетативному стані
Після аварії у 1991 році вона потрапила у вегетативний стан, при цьому її син вижив без травм. Медичне лікування в ОАЕ, Великій Британії та Німеччині включало годування через трубку та фізіотерапію. У червні 2018 року (приблизно) вона почала говорити — спершу звуки, потім вимовила ім’я сина, цитувала частини Корану. Після повернення додому продовжує реабілітацію і контактує з оточенням ().
April Burrell (США, психіатричний стан) — ~20 років кататонії
Від 1995 року перебувала у кататонічному стані, спершу діагностована як шизофренія. Лише у 2018 році медична команда під керівництвом Сандера Маркса виявила аутоімунне захворювання (нейропсихіатричний системний червоний вовчак), що атакувало мозок. Після імунотерапії вона поступово «прокинулась», почала мислити, малювати годинник, говорити. Родина впізнала у ній людину, яка повернулась — знала їх та частково пам’ятала дитинство .
⸻
❓ Відповідь на твоє питання: «як можна стільки не споживати їжу?»
1. Штучне харчування або часткове годування
У всіх випадках пацієнтів годували через зонд чи ложечками рідку їжу. Це дозволяло підтримувати життєві функції навіть при відсутності свідомого поглинання ().
2. Надзвичайно знижений метаболізм
Обмін речовин значно сповільнюється, потреба в калоріях падає. Організм витрачав мінімальну кількість енергії — дихання, робота серця, базові функції.
3. Постійний догляд і медреабілітація
Регулярний догляд, фізіотерапія, підтримка м’язів, догляд за тілом — це запобігло атрофії і допомогло вижити таким хворим протягом десятків років.
⸻
✳️ Підсумок
• У цих випадках відсутність свідомого прийому їжі не означала голодування — люди були під тривалим штучним доглядом і харчуванням.
• Вкрай низький метаболізм та жирові запаси могли підтримувати тіло, але ключові функції забезпечувались медично.
• Це не були випадкові випадки «сплячок» — це історії про мінімальну свідомість або хронічний психіатричний стан, з чудодійним поверненням при сприятливих умовах.
Перечитайте промт автора, пожалуйста
1
Алина-1240• 13 июля 2025
Ответ дляУсміхайлик
Я тоже не видела.
Недавно наткнулась на фильм. Была в шоке.
А потом вспомнила свое совсем раннее детство и помню что люди об этом говорили.
А сейчас действительно сейчас в летаргический сон никто не впадает. За исключением одного села лет 15 назад.
Недавно наткнулась на фильм. Была в шоке.
А потом вспомнила свое совсем раннее детство и помню что люди об этом говорили.
А сейчас действительно сейчас в летаргический сон никто не впадает. За исключением одного села лет 15 назад.
Не наю.я такую байку из склепа одну слышала-стояние зои(еще фильм чудо по мотивам этого есть, помоему 2008 года фильм)
Алина-1240• 13 июля 2025
Ответ дляУсміхайлик
Я тоже не видела.
Недавно наткнулась на фильм. Была в шоке.
А потом вспомнила свое совсем раннее детство и помню что люди об этом говорили.
А сейчас действительно сейчас в летаргический сон никто не впадает. За исключением одного села лет 15 назад.
Недавно наткнулась на фильм. Была в шоке.
А потом вспомнила свое совсем раннее детство и помню что люди об этом говорили.
А сейчас действительно сейчас в летаргический сон никто не впадает. За исключением одного села лет 15 назад.
Мож раньше кому не знали как назвать
Мама фіфті цента• 13 июля 2025
Разве это летаргический сон, что вы описываете? Летаргический сон, это все процессы очень замедляется, и дыхание и биение сердца, поэтому принимали за мёртвых.
3
автор
Усміхайлик
• 13 июля 2025
Ответ дляАлина-1240
Мож раньше кому не знали как назвать
Нет. Это вообще другое. Они не были в коме.
Они были как заклякшие, но если им что-то бросить - они ловили.
Есть художественный фильм «Пробуждение» очень крутой - это на основе реальных событий. По книге одного из врачей.
Они были как заклякшие, но если им что-то бросить - они ловили.
Есть художественный фильм «Пробуждение» очень крутой - это на основе реальных событий. По книге одного из врачей.
Алина-1240• 13 июля 2025
Ответ дляУсміхайлик
Нет. Это вообще другое. Они не были в коме.
Они были как заклякшие, но если им что-то бросить - они ловили.
Есть художественный фильм «Пробуждение» очень крутой - это на основе реальных событий. По книге одного из врачей.
Они были как заклякшие, но если им что-то бросить - они ловили.
Есть художественный фильм «Пробуждение» очень крутой - это на основе реальных событий. По книге одного из врачей.
Ну кататония при шизе долго тоже не длиться.просто выдумка и байки
1
автор
Усміхайлик
• 13 июля 2025
Ответ дляМама фіфті цента
Разве это летаргический сон, что вы описываете? Летаргический сон, это все процессы очень замедляется, и дыхание и биение сердца, поэтому принимали за мёртвых.
Да, летаргический сон.
Но не обязательно человеку лежать, как будто спит.
Он мог так неподвижно сидеть в одной позе с открытым глазами абсолютно неподвижно.
Но не обязательно человеку лежать, как будто спит.
Он мог так неподвижно сидеть в одной позе с открытым глазами абсолютно неподвижно.
Дюймовочка• 13 июля 2025
Фильм такой есть с Робином Уильмсом, он там врача в дурке играет. там была такая пациентка.
САМ_ТАКОЙ• 13 июля 2025
Пам´ятаєте історію про дівчину яка танцювала з іконою святого Миколая і застила. На кацапії було. Типу церква цю історію досі трактує, що її наказав святий за неповагу.
Міг бути такий же випадок.
Але треба підживлювать віру було
Міг бути такий же випадок.
Але треба підживлювать віру було
Дюймовочка• 13 июля 2025
Если романтизировать и фантазировать, то можно придумать, что они где-то в другом измерении как Джон Картер на Марсе, а вообще думаю, это неизученные проблемы в мозгу. Есть причины, но их не нашли и соответственно решение этого сбоя.
ТАЗератти• 13 июля 2025
Я когда была маленькая, взрослые разговаривали о сонной болезни. Тоже помню такое.
Загадка века. Как и аутизм.
Здесь разгадали только, что что-то происходит с определенным участком мозга. Но как это лечить и что происходит не разгадали.
И главное , почему была эпидемия и почему прошла.
Загадка века. Как и аутизм.
Здесь разгадали только, что что-то происходит с определенным участком мозга. Но как это лечить и что происходит не разгадали.
И главное , почему была эпидемия и почему прошла.
ТАЗератти• 13 июля 2025
Ответ дляДюймовочка
Если романтизировать и фантазировать, то можно придумать, что они где-то в другом измерении как Джон Картер на Марсе, а вообще думаю, это неизученные проблемы в мозгу. Есть причины, но их не нашли и соответственно решение этого сбоя.
Да, именно что-то с мозгом.
Человек как бы отключается. Спит наяву.
При этом с мышцами все норм, это не паралич.
Человек как бы отключается. Спит наяву.
При этом с мышцами все норм, это не паралич.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу