Не хочу детей в 24

Родила в 24, хотела ребенка в принципе, но не сильно хотела рожать именно тогда, но решила, что рожать лучше пока молодая и здоровая. И правильно сделала, так как после 30 начались проблемы по женски, в 37 вырезали матку. То что вы в 24 не хотите, это вполне нормально. Главное гинеколога регулярно посещайте, а не как я, после родов лет 8 не ходила, некогда было, пока сгустки пошли и уже диагноз был. Я не сильно хотела второго ребенка, но думала об этом и вовремя поставленный диагноз возможно побудил бы меня к этому, тем более, что беременность могла способствовать выздоровлению, а тогда уже поздно было, сказали, что выносить я уже не смогу. И хорошо, что один ребенок у меня был уже. Это мой опыт.

Сейчас полно средств коммуникации. Вам важно физическое присутствие? Просто у меня тоже заграницей несколько лет, одиночества не чувствую. Созвонились, поговорили, захотели по видео, все обсудили, что еще надо. Это же не письма писать, как до интернета. Меня спрашивают скучаю ли, а чего скучать, если общаемся регулярно, раз в год в отпуск поехала, увиделись. А если больная буду, будем смотреть, надеюсь будут финансы на сиделку, а если нет, придется мне туда чухать, обсуждали это, но не сильно хочу.

Автор, в 24 года не тем у вас голова занята.
Вот когда голова будет в порядке и в ней будет понимание и ясность, тогда и о детях можно думать.Или не думать.И то, и другое нормально.

ну дочку родила в 25
сейчас жду вторую мне 31
не жалею что и в 25 родила и что сейчас жду
всему свое время
главное что бы дети были желанные и запланированные
и рядом был достойный партнер , который будет в сами разделать весь быт и заботы о малыше

Смішно.... В 24 -це зовсім нормально не хотіти дітей

Вообще не утешает и не мотивирует и как-то даже пофиг мне на эту мысль

Я в 30 первого родила, но я залетела. Потом 2 еще родила осознанно.

Я ваша ровесниця, коли у 13-14 мої подруги гралися в доньки-матері та нянчилися з своїми молодшими, я вже тоді знала, що дітей не хочу. Так і не захотіла досі. Заміжня, чоловік теж не хоче дітей. Але я не зарікаюся, хоча у материнстві себе не бачу.

Після 35 стільки проблем і лікарі стільки ризиків ставлять : потріпають нерви і викачають більше грошей. І це ще без еко. Нікому не рекомендую затягувати без вагомих причин. З віком появляється багато страхів і ще більше не хочеться. Особливо міняти своє стабільне фінансово і комфортне життя. Але це рішення кожного, і не всі нормально і рано виходять заміж, щоб народжувати. Але не рекомендую тягнути.

У меня сестра на 15 лет младше я была нянькой ещё и финансово помогаю и помогала всегда ,разница 15 лет я ей как мама может поэтому и не хочу своих

Не хочете, значить не треба. Прийде час, захочете. Або не захочете. Це ж індивідуально. Кожному своє

Так.
І дуже щасливі.

Печально,что ваше материнство вас не мотивирует

Не хотіла зовсім
Потім щось змінилось і захотіла
Сина в 31 народила, доньку в 34.
Якби була можливість народила б третього

Родила в 37,точно не жалею что так поздно,потому что испортила бы себе лучшие годы. Сейчас уже не хочется тусить,дискотек,вылазок с друзьями, хочется более спокойного отдыха семейного,с ребенком много путешествуем.

Мне 35, никогда не хотела и не захочу. С вами всё в порядке

Ещё как мотивирует. Я теперь пожизненно должна. Я же мать

50

А как вы думали?

Я думала, что будет счастье материнства

Я в 24 тоже не хотела детей. Родила в 31. Сейчас мне 41, нисколько не жалею. Наоборот жалко тех, кто потратил всю свою молодость на детей.

В 24 мысли о тусах , какие дети , рано .

Странно хотеть детей в наше время в 24 всего года, имхо.
Столько возможностей сейчас для молодых людей.
Годам к 30 ближе, скорее всего, захотите.
По крайней мере, так было у меня и многих моих знакомых.

Ніколи не хотіла дітей, ні в 20 ні в 24, ні зараз в 47. Чоловік дуже просив дитину , тому в 42 роки стала мамой. Сказати що я стала щаслива від цього? Ні. Це ще один обов´язок, який не кинеш і не пошлеш нах. Якби можна було вернути все назад, то я б ніколи не погодилася на цей ’перфоманс’. Почуття вини перед дитиною і злість на неї за її поступки і непослух, вибішує постійне дай в садку, поліклініці, школі і ти зобов´язана , . зобов´язана, зобов´язана. Все життя моє крутиться навколо дитини, чоловік в ЗСУ, у мене трабли зі здоров’ям після ковідів. От просто була здоровою кобилою, а стара шкапою. А! Ну, і постійний хейт ідіоток (куди ж без цього) , що треба було народжувати раніше. Коли це чую, то просто розумію, що переді мною чергова дебілка з однією прямою дорожкою в черепушці. Сьогодні поставили перед фактом, що треба ходити на розвишки до школи , бо так треба . Я сказала, надайте мені учбовий план цих розвивашок. За що я повинна платити 1000 грн на місяць і що я можу очікувати від дитини і цих розвивашок. Не дали. Сказали, що я конфліктна.
Авторе, мудрості Вам і терпіння. Любіть себе і проявляйте здоровий егоїзм. Коли я так робила, то була щаслива.

не хотеть детей в 24 - это нормально. не исключено, что природа взыграет и вы захотите раньше чем в 35..
мне захотелось в 30, но получилось только с 3 попытки (выкидыш и замершая) в 33 . до 45 по физ. состоянию было нормально. после 45 начала чувствовать что здоровье уже не то....

Народила в 22 і 35. Два дуже різних досвіди, але обидва чудові. В 22 було повно сил і постійний двіж з малим. З молодшою - вибудована кар´єра, працювала до 34 тижня, через півроку повернулась на роботу. В молодшої няня, і це прекрасно. Закриває потреби всяких сенсорних і розвиваючих ігор, купи активності на вулиці. В доньки реалізована мама в ресурсі, і чудово проводимо час разом зранку й ввечері. Так, недосипи вночі даються трохи важче, але не критично. Зате точно більше терпіння й усвідомленості.
Я б сказала, що щастя точно не залежить від віку, а від ресурсів (в т.ч. психологічних і фінансових) які у вас є. Знаю схарених мам і в 24, і в 35, так само як і тиз, хто чудово поєднує материноство і власне життя. Все залежить від особистості.

Мені 25 зараз ,народила в 20 ,якби не жалію

В 60 саме то

я теж в 24 не хотіла, народила в 30, все ок)

Без крайнощів, народжують і 12, і в 60 але якщо людина бідкається, що не хоче дітей в 24 в сучасному світі, це норма Мені ці страждання нагадали однокласницю, яка плакала в 19 років, що вже стара діва і ніколи не вийде заміж, тому і смішно стало