Хата на мати• Изменено 02 августа в 19:14
Ностальгія. Тема для тих хто не в Україні
Пишу зразу в заголовку, щоб ті кого бісять виїхавши, могли проминути
Тема просто для поговорити і дізнатися як у інших. Десь три-чотири місяці тому мене почала накривати раптова і дуже сильна ностальгія. За містом. Не за домом в сенсі квартирою, не за своїм довоєнним життям (це накриває також, але то окремо), а саме за Києвом. От буквально готуєш щось на кухні і наче під дих тобі дали, спливає образ заходу сонця над мостом патонц, або десь на пейзажній алеї, або як ввечері влітку йдеш повз фонтани на русанівці, чи гуляєш подолом, чи просто йдеш ввечері з роботи по яр.валу.
Я виїхала на початку війни, мене все влаштовує там, куди я виїхала (ну настільки, на скільки може влаштовувати), я вже прийняла той факт що я скоріше за все не повернуся. Я не просто головою розумію, що міста того за яким я сумую вже нема, що воно зовсім інше, люди, вайб, я була в Києві в минулому році і все це бачила. І про 31 загиблого я знаю. Але так хочеться поїхати в ці моменти, просто побачити ще раз, пройтися, торкнутися. Як дозволятиме ситуація, обов´язково поїду в наступному році
От що це таке? У мене є версія, що я в тій точки, коли психіка намагається осмислити і відрефлексувати цю травму
Цікаво як у інших
Тема просто для поговорити і дізнатися як у інших. Десь три-чотири місяці тому мене почала накривати раптова і дуже сильна ностальгія. За містом. Не за домом в сенсі квартирою, не за своїм довоєнним життям (це накриває також, але то окремо), а саме за Києвом. От буквально готуєш щось на кухні і наче під дих тобі дали, спливає образ заходу сонця над мостом патонц, або десь на пейзажній алеї, або як ввечері влітку йдеш повз фонтани на русанівці, чи гуляєш подолом, чи просто йдеш ввечері з роботи по яр.валу.
Я виїхала на початку війни, мене все влаштовує там, куди я виїхала (ну настільки, на скільки може влаштовувати), я вже прийняла той факт що я скоріше за все не повернуся. Я не просто головою розумію, що міста того за яким я сумую вже нема, що воно зовсім інше, люди, вайб, я була в Києві в минулому році і все це бачила. І про 31 загиблого я знаю. Але так хочеться поїхати в ці моменти, просто побачити ще раз, пройтися, торкнутися. Як дозволятиме ситуація, обов´язково поїду в наступному році
От що це таке? У мене є версія, що я в тій точки, коли психіка намагається осмислити і відрефлексувати цю травму
Цікаво як у інших
показать весь текст
1
2
6
12
Нафаня Маня• 02 августа в 19:34
Ответ дляlilul990
Шо в тому Києві може подобатись. Страшна уродська безвкусна висотна застройка.
Інша справа - кривий ріг. Ви ж звідти ?
1
Нафаня Маня• 02 августа в 19:39
Ответ дляlilul990
Кривий ріг автентичний пострадянський індустріальний пейзаж
Кривий ріг - то ...опа світу, порівняно з Києвом, який там пейзаж ?як то кажуть: чиє б мичало...
3
2
1
Успокойся_Успокойся• 02 августа в 19:41
Ответ дляХата на мати
Мабуть, я просто ввечері 24 лютого сіла в машину з чоловіком і ми поїхали на захід. Не готова була це м´яко сказано
А муж с вами уехал ?
Я Головна• 02 августа в 19:42
Ніяк, приїхала.Перший день зразу обікрали, другий день обстріл, скакала, що дурне.Інші декілька днів - всі родичі напрягали, своїми проблемами
За пару днів пережила все їх життя за три роки. Далі - знову обстріл, був гірше, вже не просто скакала, а пила заспокійливе і намагалась ховатися.
Далі - знову проблеми у всіх навколо, це нагнітає, напрягає.Поїхала. Майже відпочиваю тепер.Назад не хочу
За пару днів пережила все їх життя за три роки. Далі - знову обстріл, був гірше, вже не просто скакала, а пила заспокійливе і намагалась ховатися.
Далі - знову проблеми у всіх навколо, це нагнітає, напрягає.Поїхала. Майже відпочиваю тепер.Назад не хочу
2
Стигла полуниця• 02 августа в 19:42
Ответ дляlilul990
Шо в тому Києві може подобатись. Страшна уродська безвкусна висотна застройка.
А Кривий Ріг? 125 км довжини бездумної, хаотичної забудови
1
Пошаманю• 02 августа в 19:43
Ответ дляAntiprom
а де ділось місто про яке ви пишите? Київ як стояв так і стоїть і вайб має свій унікальний
Вы видно не уезжали и разница поэтому вам незаметна. Но те кто уехал и время от времени приезжают, разницу видят и пишут тут об этом, не просто так же пишут?
Посудомойка• 02 августа в 19:44
Автор, а я в Україні і до нестями сумую за Україною. За життям, яке ніколи не буде як колись, мені це розбиває серце, на шматки просто
Ответ дляПошаманю
Вы видно не уезжали и разница поэтому вам незаметна. Но те кто уехал и время от времени приезжают, разницу видят и пишут тут об этом, не просто так же пишут?
ми сьогодні їздили на Київське море куча людей відпочиває куча людей в ТЦ в пятницю на подолі столики всі зайняті то про що не так
1
Успокойся_Успокойся• 02 августа в 19:47
Ответ дляlilul990
У Київ вкладено дохуіще грошей а вийшов на виході той самий Кривий Ріг.
+100, я наверное впервые с вами согласна !
Фісташкова кава• 02 августа в 19:47
Треба обов´язково поїхати і зробити все, що вам хочеться. Тоді відпустить. Я так декілька разів їздила, от просто хотілося поїхати, все добре.
1
Ms. Скромность• 02 августа в 19:49
У нас було щасливе життя в Україні, тепер теж щасливе за кордоном,але,якесь інше. Я просто зрозуміла що в те щасливе в Україні вже повернутися неможливо, його вже не буде,все змінилося.
3
Пи Пи Пилюля• 02 августа в 19:50
Взагалі немає ностальгії за Києвом, хоча я в ньому народилась і виросла. Приємні спогади з Україною пов´язані в мене тільки з Карпатами
Уходя дверю не хлопать• 02 августа в 19:52
Ответ дляПи Пи Пилюля
Взагалі немає ностальгії за Києвом, хоча я в ньому народилась і виросла. Приємні спогади з Україною пов´язані в мене тільки з Карпатами
Приехала сегодня в Мукачево, это класс
3
Ума Палата• 02 августа в 19:52
Ответ дляlilul990
Шо в тому Києві може подобатись. Страшна уродська безвкусна висотна застройка.
а вы звідкіля будете з такими тонким відчуттям прекрасного?)))
Сільський ансамбль• 02 августа в 19:53
Я зараз в Києві. Рік жила в Німеччині. Ностальгую за нею. За цим відчуттям спокою, коли лягаєш спати (наскільки це можливо, коли рідні були в Україні), за спокоєм у відношенні дітей, яким не було страшно як тут під час скажених нічних обстрілів. Так, ми всі щось втратили і втрачаємо. Хтось рідних, хтось своє життя, відчуття. Всі балансуємо, всі точно всі - травмовані. У всіх своя глибина травм. Після повернення в мене почались ознаки панічних атак (серце, дихання). Останній місяць дуже посилились. Але сім´я разом. Це зовсім інше відчуття. Кожний щось обирає, у чомусь виграє або програє.
5
Стигла полуниця• 02 августа в 19:53
Ответ дляlilul990
Коли востаннє в кр була бездумна хаотична забудова? Нагадайте
Я за все життя такого не припомню
Я за все життя такого не припомню
СевГОК, ЮГОК, 95квартал, рудник им кирова, рн ’Криворіжсталі’ і т.д Забудовано клаптями, а між ними пустирі Скільки часу їде тролейбус до площі Визволення? 2 години, чи більше?
Organic• 02 августа в 19:53
Ответ дляХата на мати
Це мабуть ніколи не мине, так? Бляха, як в романах того гівнюка Булгакова про білу еміграцію
Я на каждые каникулы езжу в Киев, 3 раза в год получается.
Не рублю концы, всё еще верю в хорошее будущее Украины и что мы всё-таки вернемся. Какого-то особого другого вайба не почувствовала, по крайней мере у нас всё по-прежнему осталось. Но я первый год в тревоги в Киеве была, поэтому для меня обстановка тогда и сейчас не особо изменилась.
Не рублю концы, всё еще верю в хорошее будущее Украины и что мы всё-таки вернемся. Какого-то особого другого вайба не почувствовала, по крайней мере у нас всё по-прежнему осталось. Но я первый год в тревоги в Киеве была, поэтому для меня обстановка тогда и сейчас не особо изменилась.
3
Ответ дляСтигла полуниця
СевГОК, ЮГОК, 95квартал, рудник им кирова, рн ’Криворіжсталі’ і т.д Забудовано клаптями, а між ними пустирі Скільки часу їде тролейбус до площі Визволення? 2 години, чи більше?
То коли будувалося? За царя панька? Ладно тоді була регламентована скучна радянська застройка, яку клепали в ускореному режимі шоб забезпечити людей житлом
А зараз що заважає будувати нормальне житло а не ці уродські висотки?
А зараз що заважає будувати нормальне житло а не ці уродські висотки?
автор
Хата на мати
• 02 августа в 19:59
Ответ дляAntiprom
а де ділось місто про яке ви пишите? Київ як стояв так і стоїть і вайб має свій унікальний
То вже інше місто
автор
Хата на мати
• 02 августа в 20:00
Ответ дляПосудомойка
Автор, а я в Україні і до нестями сумую за Україною. За життям, яке ніколи не буде як колись, мені це розбиває серце, на шматки просто
Розумію вас. За життям якого не буде, за тим, як би все було якби не війна я теж сумую
1
Стигла полуниця• 02 августа в 20:01
Ответ дляlilul990
То коли будувалося? За царя панька? Ладно тоді була регламентована скучна радянська застройка, яку клепали в ускореному режимі шоб забезпечити людей житлом
А зараз що заважає будувати нормальне житло а не ці уродські висотки?
А зараз що заважає будувати нормальне житло а не ці уродські висотки?
То фото Кривого Рогу?
автор
Хата на мати
• 02 августа в 20:01
Ответ дляAntiprom
ми сьогодні їздили на Київське море куча людей відпочиває куча людей в ТЦ в пятницю на подолі столики всі зайняті то про що не так
Господи, це інші люди, от буквально інші, не ті що жили тут до війни, інше місто, інша атмосфера. Про що ви сперечаєтесь? Ви хочете сказати що війна нічого не змінила?
1
3
Стигла полуниця• 02 августа в 20:02
Ответ дляlilul990
Я довго жила у Варшаві. І можу порівняти
Гляньте, яка краса
Гляньте, яка краса
Примітивний мінімалізм
автор
Хата на мати
• 02 августа в 20:02
Ответ дляСільський ансамбль
Я зараз в Києві. Рік жила в Німеччині. Ностальгую за нею. За цим відчуттям спокою, коли лягаєш спати (наскільки це можливо, коли рідні були в Україні), за спокоєм у відношенні дітей, яким не було страшно як тут під час скажених нічних обстрілів. Так, ми всі щось втратили і втрачаємо. Хтось рідних, хтось своє життя, відчуття. Всі балансуємо, всі точно всі - травмовані. У всіх своя глибина травм. Після повернення в мене почались ознаки панічних атак (серце, дихання). Останній місяць дуже посилились. Але сім´я разом. Це зовсім інше відчуття. Кожний щось обирає, у чомусь виграє або програє.
Ми вибрали разом в іншій країні
Ответ дляХата на мати
Господи, це інші люди, от буквально інші, не ті що жили тут до війни, інше місто, інша атмосфера. Про що ви сперечаєтесь? Ви хочете сказати що війна нічого не змінила?
боже авторша ви можете конкректно писати що змінилось в людях може ви нещаслива там де ви є зараз, і говорячи про те що люди в Києві змінилось і місто не те ви виправдовуєте свій вибір і почуваʼтесь більш щасливою
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу