Потрібна порада

Співчуваю вам. Це дуже складно. Важко щось радити. Тільки вам відомий рівень напруги в родині і, яка ситуація з усіма іншими питаннями в шлюбі.
Навіть з рідними і здоровими дітьми вистачає непорозумінь…

Нет, может грубо-но пристроила б аутиста в интернат и сосредоточилась на здоровом сыне

Я б не народжувала від чоловіка який не поладив з моєю дитиною.
У вас зараз мабуть безвихідна ситуація, бо якщо підете самій з двома дітьми може бути нелегко

Вы бы сами согласились на чужого ребенка с придурью?

Я теж так вважаю, не вірю що до народження другої дитини - все було ідеально і не було дзвіночків

Якшо у вас є вільні фінанси - раджу взяти хоч пару сесій з психологом. Це серйозні рішення для вашого подальшого життя і майбутнього . Треба розумно підійти

Я просто розумію що дитині у так важко через проблеми зі здоров´ям а ще й чоловік замість підтримки і допомоги лише робить гірше
Спеціалісти які працюють з дитиною кажуть що лише шкодить йому , має бути здорова атмосфера в сім´ї і повна підтримка та прийняття
Я бігаю по лікарям і психологам щоб в майбутньому він міг жити як всі інші люди нормально🥺

Він не любить дітей!І не тому шо це не його дитина.Я б не народжувала від нього,якщо чесно,ви могли це побачити і відразу

Були незначні конфлікти
Але це є в кожній родині
Почалося щоб не нормальне саме після народження меншого
Чоловіка як підмінили

Якби побачила то не народжувала повірте

Хто вам сказав що моя дитина аутист ? Ви якщо не розумієте в цьому нічого то мовчіиь

З придурью тут тільки ти

Він не зміниться. Або, вам доведеться, постійно пристосовуватись, згладжувати всі кути, бути, так би мовити, дуже гнучкою… Або розлучатись. Вирішувати вам. І в одному, і в іншому випадку, буде дуже нелегко.

Це і є те що я вам написала.Він не вміє любити дітей.Не важливо його дитина чи ні.Хвора чи ні.Але в першу чергу він має розуміти що це дитина,при тому це не просто дитина,а дитина яка проходить лікування.Він як чоловік має до нього іще більш обережно ставитись і правильно виховувати.А не навпаки лише шкодити своїми зауваженнями!
Поставте перед фактом і все!
Скажіть що вам важливе спокійне і здорове життя обох дітей,або він втратить сім’ю.

Я правда намагаюся злагоджувати кути
Але таке враження що я маю постійно когось обирати на чию сторону ставати , постійно аналізувати хто правий
Просто вже немає на то сил , хочеться спокою
Була б дитина хоча б трохи старша було б легше

То ж бачили очі що обирали. Чи він в один прекрасний момент бац і побачив що у жінки дитина з діагнозом.
Я можу тільки уявити рівень напруги в їхній сім’ї зараз, бо не завжди рідні батьки вивозять, а тут мужику він чужий.

Меншого навпаки захищає , турбується про нього
На мої зауваження що діти рівні і увага та любов треба обом каже що він ще дуже маленький тому така підвищена увага
А зі старшого більше спрос то він уже все розуміє
Чесно його пояснення це такий маразм

Насправді у дитини нічого критичного немає
Лише є проблема з увагою і що спочатку робить а потім думає
Тобто немає ніякою неадекватної поведінки, в школі гарно вчиться
Просто дуже не посидючий

А какой смысл отнимать у здорового сына детство, психику и отца. Аутист исцелиться?-нет, вырастет неуправляемая , опасная для семьи детина.

Якщо ви фінансово залежна від нього - доведеться маневрувати, доки не зможете працювати((.

Я замужем во второй раз, у нас с мужем вторые браки (мы вдовцы), уже 5-й год. Живу у мужа с нами его сын, которому 18 лет, но мои силы на исходе, сын не делает ничего, от слова совсем. Он с нами не общается, не здоровается, за собой не убирает, за собакой не ухаживает. У меня депрессия с зимы, не хочу идти домой, муж хороший, но не понимаю, для чего он делает бытовым инвалидом своего сына. Говорить что-то моему мужу бесполезно, ссоримся из-за этого часто, сын чистит зубы, весь умывальник оплеванный в зубной пасте, он не смывает, ему противно. С собакой не гуляет, через говно ее переступает и не уберет. Тупо ест и уходит в свою комнату, даже спасибо не говорит, к отцу обращается, когда нужны деньги. Для него главное брендовые дорогие одежды и гаджеты, еще днями играет в приставку. Обязанностей у сына нет вообще никаких, даже отцу не помогает ни в чем.Предлагаю мужу через 3 года съехать, но он и слышать не хочет. Теперь я понимаю мужчин, когда они начинают жить с женщиной у которой ребенок и она его любит слепой материнской любовью. Все должно быть в меру и объективно.

Непосидючим диагнозы не ставят автор

Таке враження що аутизм у вас бо я не пам´ятаю щоб я десь писала про цей діагноз

Мені вас шкода але і радити тут щось важко
Ви заслуговуєте на щастя як жінка і ваші діти теж. Спробуйте сімейну терапію можливо, може дійдете так якогось балансу. Бо в такій атмосфері життя не буде нікому ні вам, ні вашим дітям

Автор, хорошо, он у вас здоров-гений. Разрушайте дальше семью и психику младшего

Ну от ви і самі розумієте що його пояснення це маразм.Може і справді до меншого більш турботливий і це лише дійсно через те що іще поки малий,але тут вже дзвіночок бо дітки є рівні і не важливо скільки років.Та навіть старшим треба більше турботи, бо вже з роками закладається процес виховавання і від цього залежить подальше життя,психічне здоров’я та доля дитини.
Якщо прям вам важко поки прийняти рішення про розлучення.Запропонуйте саме йому звернутись до психолога,це саме зараз дуже важливо.Бо поки по іншому навряд чи на його ставлення ви зможете вплинути
Але не залишайте все так як є точно.Дитина в майбутньому вам не подякує.Так і іще будуть розлади між дітками.Це дуже важливо вирішити зараз!Бажаю благополуччя вашій сім’ї!

Я написала як проявляється його проблема
Раніше було гірше , я займаюся з дитиною з самого маленького щоб зараз прояви були мінімальні
Ясно якщо нічого не робити то хорошого мало

Лікуйтеся

Дякую

Дякую вам велике