Мішечок щастя• 09 ноября в 08:29
Велика Британія готує жорсткіші правила для біженців
Велика Британія планує переглянути правила для біженців, узявши за приклад модель Данії. Зміни можуть передбачати обмеження возз’єднання сімей і посилення умов перебування, пише The Guardian.
Міністерка внутрішніх справ Шабана Махмуд найближчим часом представить оновлену імміграційну політику, натхненну данською моделлю, яку вважають однією з найсуворіших у Європі.
Серед можливих змін - скорочення строку тимчасового захисту, підвищення вікового порогу для возз’єднання сімей до 24 років, вимога фінансової стабільності без державної допомоги протягом трьох років, гарантійні внески та обов’язкове складання мовного іспиту.
Наразі пропозиції викликали суперечливу реакцію. Частина лейбористів розкритикувала ініціативу, назвавши її небезпечною та "впливом ультраправих ідей". Натомість інші члени партії підтримують жорсткіший підхід, побоюючись втратити електорат на користь Reform UK.
Також уряд планує подовжити період, після якого біженці можуть отримати постійний дозвіл на проживання, з п’яти до десяти років.
Повний список змін поки не оприлюднили, але очікується, що їх представлять найближчим часом.
Міністерка внутрішніх справ Шабана Махмуд найближчим часом представить оновлену імміграційну політику, натхненну данською моделлю, яку вважають однією з найсуворіших у Європі.
Серед можливих змін - скорочення строку тимчасового захисту, підвищення вікового порогу для возз’єднання сімей до 24 років, вимога фінансової стабільності без державної допомоги протягом трьох років, гарантійні внески та обов’язкове складання мовного іспиту.
Наразі пропозиції викликали суперечливу реакцію. Частина лейбористів розкритикувала ініціативу, назвавши її небезпечною та "впливом ультраправих ідей". Натомість інші члени партії підтримують жорсткіший підхід, побоюючись втратити електорат на користь Reform UK.
Також уряд планує подовжити період, після якого біженці можуть отримати постійний дозвіл на проживання, з п’яти до десяти років.
Повний список змін поки не оприлюднили, але очікується, що їх представлять найближчим часом.
показать весь текст
7
11
12
269
0
1. Медицина - её там фактически нет. Очереди тянутся месяцами, а иногда и годами.
2. Налоги - высокие.
3. Дорогая аренда, транспорт. После уплаты налогов, аренды и иных расходов практически невозможно купить собственное жильё. При этом качество жилья оставляет желать лучшего. Влажность и грибок почти везде.
4. Сервис дорогой и при этом никакой.
5. Все очень долго.
6. Много мусульман.
7. Люди улыбаются тебе, но это совсем ничего не значит.
8. В городах очень грязно.
2. Налоги - высокие.
3. Дорогая аренда, транспорт. После уплаты налогов, аренды и иных расходов практически невозможно купить собственное жильё. При этом качество жилья оставляет желать лучшего. Влажность и грибок почти везде.
4. Сервис дорогой и при этом никакой.
5. Все очень долго.
6. Много мусульман.
7. Люди улыбаются тебе, но это совсем ничего не значит.
8. В городах очень грязно.
6
2
Спасибо.
Это трезвая и адекватная оценка думающего человека , который рассчитывает на себя, а не ищет как бы ловчее что-то где-то поиметь.
Это трезвая и адекватная оценка думающего человека , который рассчитывает на себя, а не ищет как бы ловчее что-то где-то поиметь.
Вы хоть понимаете, как там получить эту рабочую визу, сколько она стоит и входит ли ваша профессия в список? Поинтересуйтесь
Нет, ребёнок не получит, как и его родители.
Нет, ребёнок не получит, как и его родители.
1
большинство на нее не может перейти, профессия не подходит.
а дальше стоимость и постоянный страх увольнения, что найти работодателя с лицензией сложно.
а дальше стоимость и постоянный страх увольнения, что найти работодателя с лицензией сложно.
4
А как люди собираются после временной защиты оставаться? Интересно как им ипотеку на укр визах дают, я телефон хотела в кредит взять и не дали😂 хотя у меня рабочая виза и зарплата приличная и живу больше трех лет
2
1
Данська модель для біженців. Чому жорстка?
Данська модель для біженців вважається жорсткою з кількох причин — як у підході до прийому, так і до інтеграції. Нижче — суть по пунктах:
---
1. Принцип “ми не хочемо бути привабливими для біженців”
Данія свідомо робить свою систему менш привабливою, ніж у сусідів.
Влада прямо говорить: мета — зменшити кількість заяв на притулок.
Соціальні виплати, умови проживання, доступ до роботи — все зроблено так, щоб не стимулювати приїзд.
Пояснення:
Данія хоче допомагати тим, хто вже є в країні, але не створювати імідж “легкого притулку”.
---
2. “Тимчасовість притулку”
Данська держава не гарантує біженцям постійного проживання.
Навіть після отримання статусу, його регулярно переглядають (кожні 1–2 роки).
Якщо ситуація в країні походження покращується — людину можуть повернути.
Пояснення:
Мета — щоб притулок не ставав способом імміграції.
---
3. Обмеження соціальної допомоги
Біженці отримують нижчі виплати, ніж громадяни.
Працювати можна, але допомога зменшується, якщо людина не працевлаштована.
Пояснення:
Держава хоче змусити новоприбулих швидко шукати роботу і не залежати від допомоги.
---
4. Розміщення поза межами міст
Багато біженців живуть у спеціальних центрах або в ізольованих селищах.
Там обмежена свобода пересування, а умови — базові.
Пояснення:
Так уряд уникає “гетто” у містах і контролює процес інтеграції.
---
5. Жорстка міграційна політика навіть на рівні ЄС
Данія не бере участі у загальній системі розподілу біженців ЄС.
Вона проводить власну політику повернень, іноді навіть укладає угоди з третіми країнами (наприклад, пропонувала передавати біженців у табори в Африці).
Пояснення:
Данія хоче мати повний контроль над тим, хто потрапляє на її територію.
---
6. Політична підтримка серед населення
Жорсткий підхід користується підтримкою більшості виборців, включно з поміркованими партіями.
Навіть соціал-демократи, які зазвичай більш гуманні, підтримують жорсткі правила.
Пояснення:
Для данців важлива соціальна стабільність і культурна однорідність, тому суспільство готове підтримувати обмеження.
---
Коротко:
Чому жорстка?
Бо Данія вважає притулок не “новим життям”, а тимчасовим захистом, і ставить за мету — допомогти, але не інтегрувати всіх назавжди.
---
Хочеш, я порівняю цю модель із німецькою, щоб побачити різницю (чому в Німеччині м’якше)?
+
Данська модель для біженців вважається жорсткою з кількох причин — як у підході до прийому, так і до інтеграції. Нижче — суть по пунктах:
---
1. Принцип “ми не хочемо бути привабливими для біженців”
Данія свідомо робить свою систему менш привабливою, ніж у сусідів.
Влада прямо говорить: мета — зменшити кількість заяв на притулок.
Соціальні виплати, умови проживання, доступ до роботи — все зроблено так, щоб не стимулювати приїзд.
Пояснення:
Данія хоче допомагати тим, хто вже є в країні, але не створювати імідж “легкого притулку”.
---
2. “Тимчасовість притулку”
Данська держава не гарантує біженцям постійного проживання.
Навіть після отримання статусу, його регулярно переглядають (кожні 1–2 роки).
Якщо ситуація в країні походження покращується — людину можуть повернути.
Пояснення:
Мета — щоб притулок не ставав способом імміграції.
---
3. Обмеження соціальної допомоги
Біженці отримують нижчі виплати, ніж громадяни.
Працювати можна, але допомога зменшується, якщо людина не працевлаштована.
Пояснення:
Держава хоче змусити новоприбулих швидко шукати роботу і не залежати від допомоги.
---
4. Розміщення поза межами міст
Багато біженців живуть у спеціальних центрах або в ізольованих селищах.
Там обмежена свобода пересування, а умови — базові.
Пояснення:
Так уряд уникає “гетто” у містах і контролює процес інтеграції.
---
5. Жорстка міграційна політика навіть на рівні ЄС
Данія не бере участі у загальній системі розподілу біженців ЄС.
Вона проводить власну політику повернень, іноді навіть укладає угоди з третіми країнами (наприклад, пропонувала передавати біженців у табори в Африці).
Пояснення:
Данія хоче мати повний контроль над тим, хто потрапляє на її територію.
---
6. Політична підтримка серед населення
Жорсткий підхід користується підтримкою більшості виборців, включно з поміркованими партіями.
Навіть соціал-демократи, які зазвичай більш гуманні, підтримують жорсткі правила.
Пояснення:
Для данців важлива соціальна стабільність і культурна однорідність, тому суспільство готове підтримувати обмеження.
---
Коротко:
Чому жорстка?
Бо Данія вважає притулок не “новим життям”, а тимчасовим захистом, і ставить за мету — допомогти, але не інтегрувати всіх назавжди.
---
Хочеш, я порівняю цю модель із німецькою, щоб побачити різницю (чому в Німеччині м’якше)?
+
Добре. Ось коротке, але дуже чітке порівняння данської та німецької моделей поводження з біженцями:
---
🇩🇰 Данська модель — “Тимчасовий притулок”
Ключова ідея:
Держава дає захист, але не нове життя.
Основні риси:
1. Мета — стримати потік біженців.
Система навмисно робиться «непривабливою»: менше виплат, більше контролю.
2. Притулок лише тимчасовий.
Якщо війна чи криза у країні походження закінчується — статус анулюють і повертають людину.
3. Соціальна допомога мінімальна.
Біженці отримують менше, ніж громадяни, і повинні швидко знайти роботу.
4. Жорсткий контроль і обмеження свободи.
Розміщення в спеціальних центрах, щільний нагляд, перевірки.
5. Інтеграція — лише для тих, хто працює і дотримується правил.
Решта можуть втратити дозвіл на проживання.
6. Політика підтримується більшістю партій і суспільства.
Навіть ліві політики в Данії говорять про “жорстку, але справедливу” міграційну політику.
---
🇩🇪 Німецька модель — “Інтеграція через участь”
Ключова ідея:
Притулок — це шанс на новий початок і частина гуманітарної відповідальності.
Основні риси:
1. Мета — прийняти та інтегрувати.
Після 2015 року Німеччина створила масштабну систему інтеграції: курси мови, професійне навчання, програми працевлаштування.
2. Біженець має шанс залишитись надовго.
Після 3–5 років легального проживання і роботи можна отримати постійне право на проживання (Niederlassungserlaubnis).
3. Виплати вищі.
Умови проживання і соціальна допомога наближені до стандартів громадян.
4. Інтеграційні курси — обов’язкові.
Німеччина вимагає участі, але й активно допомагає: мова, культура, професійна освіта.
5. Федеральна та місцева підтримка.
Біженці мають доступ до Jobcenter, Ausländerbehörde, Integrationsamt — ціла система допомоги.
6. Громадська думка розділена.
Частина суспільства вважає політику надто м’якою, але багато хто підтримує принцип “Wir schaffen das” (“Ми впораємося”).
---
🔍 Порівняльна таблиця
Параметр Данія 🇩🇰 Німеччина 🇩🇪
Мета політики Стримування Інтеграція
Тип притулку Тимчасовий Довгостроковий
Соціальна допомога Мінімальна Базова, як у громадян
Інтеграційні програми Обмежені Розвинуті
Можливість ПМП (Niederlassung) Дуже складно Реально після 3–5 років
Політична риторика “Ми не хочемо нових біженців” “Ми допомагаємо і інтегруємо”
Ставлення суспільства Єдність у жорсткості Поділ думок
Ризик депортації Постійний Менший, якщо людина інтегрована
---
Короткий висновок:
Данія: прагне зменшити кількість біженців і залишати лише тимчасово.
Німеччина: прагне інтегрувати тих, хто вже приїхав, і дати їм шанс стати частиною суспільства.
---
Хочеш, я додам ще колонку про Швецію — вона між Данією та Німеччиною, цікаве порівняння?
---
🇩🇰 Данська модель — “Тимчасовий притулок”
Ключова ідея:
Держава дає захист, але не нове життя.
Основні риси:
1. Мета — стримати потік біженців.
Система навмисно робиться «непривабливою»: менше виплат, більше контролю.
2. Притулок лише тимчасовий.
Якщо війна чи криза у країні походження закінчується — статус анулюють і повертають людину.
3. Соціальна допомога мінімальна.
Біженці отримують менше, ніж громадяни, і повинні швидко знайти роботу.
4. Жорсткий контроль і обмеження свободи.
Розміщення в спеціальних центрах, щільний нагляд, перевірки.
5. Інтеграція — лише для тих, хто працює і дотримується правил.
Решта можуть втратити дозвіл на проживання.
6. Політика підтримується більшістю партій і суспільства.
Навіть ліві політики в Данії говорять про “жорстку, але справедливу” міграційну політику.
---
🇩🇪 Німецька модель — “Інтеграція через участь”
Ключова ідея:
Притулок — це шанс на новий початок і частина гуманітарної відповідальності.
Основні риси:
1. Мета — прийняти та інтегрувати.
Після 2015 року Німеччина створила масштабну систему інтеграції: курси мови, професійне навчання, програми працевлаштування.
2. Біженець має шанс залишитись надовго.
Після 3–5 років легального проживання і роботи можна отримати постійне право на проживання (Niederlassungserlaubnis).
3. Виплати вищі.
Умови проживання і соціальна допомога наближені до стандартів громадян.
4. Інтеграційні курси — обов’язкові.
Німеччина вимагає участі, але й активно допомагає: мова, культура, професійна освіта.
5. Федеральна та місцева підтримка.
Біженці мають доступ до Jobcenter, Ausländerbehörde, Integrationsamt — ціла система допомоги.
6. Громадська думка розділена.
Частина суспільства вважає політику надто м’якою, але багато хто підтримує принцип “Wir schaffen das” (“Ми впораємося”).
---
🔍 Порівняльна таблиця
Параметр Данія 🇩🇰 Німеччина 🇩🇪
Мета політики Стримування Інтеграція
Тип притулку Тимчасовий Довгостроковий
Соціальна допомога Мінімальна Базова, як у громадян
Інтеграційні програми Обмежені Розвинуті
Можливість ПМП (Niederlassung) Дуже складно Реально після 3–5 років
Політична риторика “Ми не хочемо нових біженців” “Ми допомагаємо і інтегруємо”
Ставлення суспільства Єдність у жорсткості Поділ думок
Ризик депортації Постійний Менший, якщо людина інтегрована
---
Короткий висновок:
Данія: прагне зменшити кількість біженців і залишати лише тимчасово.
Німеччина: прагне інтегрувати тих, хто вже приїхав, і дати їм шанс стати частиною суспільства.
---
Хочеш, я додам ще колонку про Швецію — вона між Данією та Німеччиною, цікаве порівняння?
Але і у Німеччині уже настрої змінюються.
Так, абсолютно правильно — у Німеччині настрої суттєво змінилися за останні кілька років.
Країна залишається гуманною, але підхід до біженців стає дедалі суворішим.
Ось головні зміни:
---
🇩🇪 1. “Відкрита політика” 2015 року більше не актуальна
У 2015 році канцлер Ангела Меркель сказала знамените “Wir schaffen das” (“Ми впораємося”), відкривши двері сотням тисяч людей.
Але після цього Німеччина зіткнулася з перевантаженням соціальної системи, браком житла, напруженням у школах і лікарнях, а також зростанням крайньо-правих настроїв.
Тепер: політики уникають фраз типу “відкрита Європа”, натомість говорять про “контрольовану міграцію”.
---
🇩🇪 2. Нові закони про пришвидшення депортацій
З 2023 року ухвалено “Rückführungsoffensive” — кампанію повернення осіб без права на притулок.
Поліція отримала більше повноважень: тепер можна утримувати людину перед депортацією довше, проводити обшуки, шукати тих, хто “зник”.
Особливо це стосується тих, хто скоїв злочини або не співпрацює з владою.
---
🇩🇪 3. Зміна риторики навіть серед соціал-демократів (SPD)
Канцлер Олаф Шольц заявив: “Wer kein Bleiberecht hat, muss gehen.” — “Той, хто не має права залишатися, повинен поїхати.”
Це різкий контраст із позицією Меркель 2015 року.
Навіть “Зелені” і “Соціал-демократи” погоджуються, що система притулку має межі.
---
🇩🇪 4. Проблема житла і фінансів
Комунальні влади (особливо у великих містах) заявляють, що немає місць навіть для розміщення новоприбулих.
У школах бракує місць, у лікарнях — ресурсів, а бюджети ландів перевантажені.
Уряди земель просять федеральну владу зменшити приплив і прискорити депортації.
---
🇩🇪 5. Політичні наслідки
Партія AfD (Альтернатива для Німеччини) різко зросла в рейтингах — на тлі невдоволення міграційною політикою.
Тепер навіть центристські партії (SPD, CDU, FDP) намагаються показати, що вони “жорсткіші” щодо нелегальної міграції, аби не втратити виборців.
---
🇩🇪 6. Пріоритет — трудова імміграція, не притулок
Німеччина створює нові правила для легального приїзду робітників (напр., Chancenkarte).
Ідея така: “Ми відкриті для тих, хто хоче працювати, а не для тих, хто просто шукає соціальні виплати.”
---
📉 Висновок
Політика Німеччини рухається від гуманного “Wir schaffen das” → до прагматичного “Wir müssen Grenzen setzen”
(“Ми маємо встановити межі”).
---
Хочеш, я покажу коротку хронологію — як поетапно змінювалися ці настрої від 2015 до 2025 року (з головними законами і політичними подіями)?
Так, абсолютно правильно — у Німеччині настрої суттєво змінилися за останні кілька років.
Країна залишається гуманною, але підхід до біженців стає дедалі суворішим.
Ось головні зміни:
---
🇩🇪 1. “Відкрита політика” 2015 року більше не актуальна
У 2015 році канцлер Ангела Меркель сказала знамените “Wir schaffen das” (“Ми впораємося”), відкривши двері сотням тисяч людей.
Але після цього Німеччина зіткнулася з перевантаженням соціальної системи, браком житла, напруженням у школах і лікарнях, а також зростанням крайньо-правих настроїв.
Тепер: політики уникають фраз типу “відкрита Європа”, натомість говорять про “контрольовану міграцію”.
---
🇩🇪 2. Нові закони про пришвидшення депортацій
З 2023 року ухвалено “Rückführungsoffensive” — кампанію повернення осіб без права на притулок.
Поліція отримала більше повноважень: тепер можна утримувати людину перед депортацією довше, проводити обшуки, шукати тих, хто “зник”.
Особливо це стосується тих, хто скоїв злочини або не співпрацює з владою.
---
🇩🇪 3. Зміна риторики навіть серед соціал-демократів (SPD)
Канцлер Олаф Шольц заявив: “Wer kein Bleiberecht hat, muss gehen.” — “Той, хто не має права залишатися, повинен поїхати.”
Це різкий контраст із позицією Меркель 2015 року.
Навіть “Зелені” і “Соціал-демократи” погоджуються, що система притулку має межі.
---
🇩🇪 4. Проблема житла і фінансів
Комунальні влади (особливо у великих містах) заявляють, що немає місць навіть для розміщення новоприбулих.
У школах бракує місць, у лікарнях — ресурсів, а бюджети ландів перевантажені.
Уряди земель просять федеральну владу зменшити приплив і прискорити депортації.
---
🇩🇪 5. Політичні наслідки
Партія AfD (Альтернатива для Німеччини) різко зросла в рейтингах — на тлі невдоволення міграційною політикою.
Тепер навіть центристські партії (SPD, CDU, FDP) намагаються показати, що вони “жорсткіші” щодо нелегальної міграції, аби не втратити виборців.
---
🇩🇪 6. Пріоритет — трудова імміграція, не притулок
Німеччина створює нові правила для легального приїзду робітників (напр., Chancenkarte).
Ідея така: “Ми відкриті для тих, хто хоче працювати, а не для тих, хто просто шукає соціальні виплати.”
---
📉 Висновок
Політика Німеччини рухається від гуманного “Wir schaffen das” → до прагматичного “Wir müssen Grenzen setzen”
(“Ми маємо встановити межі”).
---
Хочеш, я покажу коротку хронологію — як поетапно змінювалися ці настрої від 2015 до 2025 року (з головними законами і політичними подіями)?
Aвтора пре від радості, дочекалася нарешті)))) майже 4 роки, певно, гріється думкою ’’всех погонят’ 
на радостях навіть добре не ррочитала, а то би радість потухла)))
на радостях навіть добре не ррочитала, а то би радість потухла)))
Ну про чоловіків і поїздки, то не наше діло. Я декількох знаю, що живуть з британцями, при чоловіках в україні
Моя професія входить, але я писала, що по зарплаті не дотягую.
Це закон! Якщо дитина прожила 7 років, навіть не офіційно, вона отримує індефінітліатуремейн. Батьки через неї.
Це закон! Якщо дитина прожила 7 років, навіть не офіційно, вона отримує індефінітліатуремейн. Батьки через неї.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу