Які у вас відносини з мамою?

А как такое возможно?

Прохолодні

никаких

Були ситуації, коли вона ображала батька і я заступилася за нього, з того моменту вона вважає мене ворогом)

Мягко скажем, прохладніе.

Краща моя подружка! але так було не завжди

Не хочу її ні бачити ні чути. Намагаюсь не спілкуватися.

Были очень хорошие. Испортились когда я вышла замуж и родила. С тех пор много стадий прошли, сначала я очень переживала и пыталась поговорить, все выяснить и вернуть былое, но все глубже закапывались только. Сейчас улыбаемся и машем. Делаю что должна, она меня раздражает бесит и когда звонит я собираюсь с духом чтобы ответить, что у нее случилось сегодня. Понимаю что я не справедлива и это не нормально, я тоже перегибаю, но не могу. Пыталась с психологом проработать эту тему - не удалось. Так же считаю что у нее психика чуть съехала и она не совсем адекватна. Она обижается, но как есть. Чувства дома, мамы, что есть человек который тебя любит и примет любой - давно нет у меня, это грустно, но уже тоже давно это пережила

Я думаю, що в наших ситуаціях багато різного. Але з народженням дитини, я нарешті почала сепаруватися. І стала помічати, що раніше я,контейнерували мамині відносини з батьком та усіма. Вона така собі наче жертва всі її ображають. А я малою намагалася її захистити від усіх. Від моно батька- випивохи, від її злої свекрузи ( це ж треба було 5- річній дитині так присісти на вуха на постійній основі, що я вирішила, що мушу піти до баби і усе висказати. Проте, коле в мене була токсична подруга, якабагато чого натворила, то моя мама не помічала. Не намагалася розібратися, захистити від булінгу. Коли мене вдарив один тип в школі, то я навіть не мала кому сказати. Бо мати малохольна. І коли в мене вже з´явилася дитина, я її виховую, то згадую моменти, що проходила в дитинстві і усі мамині поради, намагання мене контролювати просто задовбали. Як і постійне ниття, що всі її кривдять. Батько досі кривдить, а вона покинути його не може. Але ж скільки було пофігізму до мене, коли я просила піти нарешті від нього. Вона,й досі усе це тягне у моє життя. Тому я вас не засуджую, а навпаки розумію.