єЯсла та єСадок для жінок

Запуск програм єЯсла та єСадок, який заплановано в Україні вже на наступний рік, має на меті не лише підтримку сімей з дітьми, а й покращення економічної ситуації в умовах війни та гострого дефіциту кадрів.

Про це в ефірі Новини.LIVE повідомила Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк.

За новими правилами, жінки з дітьми віком від 1 до 3 років, які виходять на роботу на повний робочий день, отримуватимуть щомісячну фінансову підтримку у розмірі 8 тисяч гривень. Це фактично формує нову модель соціальної допомоги та водночас стимулює розвиток людського капіталу, що суттєво постраждав від війни.

Шуляк повідомила, що єЯсла розрахована на дітей віком від 1 до 3 років. Програма стартує з 1 січня 2026 року. Право на допомогу матиме один із батьків, який доглядав дитину та повернувся на роботу на повний робочий день, – йому держава виплачуватиме щомісячну допомогу в розмірі 8 тис. грн. На ці кошти батьки можуть профінансувати послуги няні, приватного дитсадка або персонального асистента для дітей з особливими потребами.

Програма єСадок запрацює пізніше – з 2028 року. В межах неї передбачена щомісячна виплата на дитину від 3 до 6 років, яку фінансуватимуть місцеві бюджети. Надаватимуть її в тому випадку, якщо мати чи інший законний представник працюватимуть повний робочий день. Виплати припиняються, щойно дитина зараховується до дитсадка або досягає граничного віку. Йдеться про 8 тис. грн на кожну дитину, яка не може скористатися правом потрапити до дитячого садочка. Кошти будуть надходити з місцевих бюджетів.

«Подивимося, чи буде це мотивацією для наших громад інтенсивніше розвивати інфраструктуру, яка пов’язана з дитсадками. На сьогодні є багато різних досліджень, які свідчать про те, що жінки хотіли б піти на роботу, але не завжди є інфраструктура, не завжди є садочки, не завжди є школи, тому вони змушені знаходитись вдома. Буває і так, що жінка – єдина в родині, хто може забезпечувати сім’ю, але через різні життєві обставини вона не може залишити дитину і піти працювати. Тому держава дуже правильно робить, надаючи жінці вибір і допомогу на випадок, якщо вона йде працювати, і віддає дитину до дитсадка або ясел», – пояснила Шуляк.

Олена Шуляк зазначила, що дослідження свідчать про значний гендерний розрив у рівні зайнятості як в Україні, так і у світі. За наведеними нею даними, глобально працюють близько 50% жінок і 80% чоловіків, а в Україні до початку повномасштабної війни — 47,8% жінок та 62,9% чоловіків. Вона наголосила, що народження дитини суттєво впливає саме на можливості жінок вийти на роботу, тоді як зайнятість чоловіків при цьому не змінюється. Шуляк підкреслила, що зі збільшенням кількості дітей зменшується ймовірність повернення жінок у професію, що позначається і на економічному розвитку держави.

За її словами, європейська статистика підтверджує: значна частина жінок відчуває вплив материнства на кар’єрні перспективи. Після народження другої дитини майже половина матерів скорочує робочі години, а після третьої більшість узагалі не повертається на роботу. Вона зауважила, що рішення про народження другої чи третьої дитини для багатьох жінок фактично означає обмеження професійного зростання.

Шуляк також звернула увагу на досвід країн ЄС, де одноразові виплати при народженні дитини дають лише короткочасний позитивний ефект. Натомість політика розвитку мережі дитсадків і ясел має вагомий вплив і на рівень народжуваності, і на працевлаштування жінок. Вона наголосила, що такі послуги повинні бути достатньо поширеними, фінансово доступними та забезпечувати належну якість дошкільної освіти.

Окремо Шуляк зазначила, що для України важливою є й підтримка з боку роботодавців — зокрема можливість працювати неповний день чи поєднувати офлайн- і дистанційний формати. Вона підкреслила, що українські жінки демонструють готовність працювати й мають високий трудовий потенціал, а їхнє повернення на ринок праці позитивно позначиться на економіці.

Наприкінці Шуляк додала, що наступний рік стане показовим у реалізації таких соціальних інвестицій: можна буде оцінити, як громади розвивають дитячу інфраструктуру, як змінюється поведінка мам, які віддають дітей у ясла, та як реагує бізнес. Це, за її словами, дозволить надалі коригувати механізми державної підтримки, зокрема й для роботодавців, які беруть на роботу внутрішньо переміщених осіб.