МЕСТО_Встречи• 25 ноября 2025
Чому в дідів чорніють пісюни?
показать весь текст
1
1
28
8
2
79
0
Вы под заказ стихи к датам не пишете?
У моей подруги ДР, хотела бы её удивить чем-то необычно-приятным.
Или это ИИ написал?
У моей подруги ДР, хотела бы её удивить чем-то необычно-приятным.
Или это ИИ написал?
5
Ответ дляМалая Налегке
Тьфу ты. Как хорошо, что я блондинка, все розовенькое как в детстве, и писечка, и попочка. 
У меня тоже, давайте дружить..
3
5
. Автор, почему с дедами спите?
Какая чудесная тема
Все так мило общаются
Подшучивают
Стихи дедовым писюнам, чёрным ❤️ посвящают!
Все так мило общаются
Подшучивают
Стихи дедовым писюнам, чёрным ❤️ посвящают!
2
10
🤗🤗🤗
Розкатуйте губу, живіть наповну,
Допоки пристрасті не згас вогонь.
Час спопелить жорстоко й безумовно:
і губи, й пісюни, й тепло долонь...
Розкатуйте губу, живіть наповну,
Допоки пристрасті не згас вогонь.
Час спопелить жорстоко й безумовно:
і губи, й пісюни, й тепло долонь...
1
1
15
То навчіться хоча б імпровізувати: оно візьміть в 28-му коменті залишок білої фарби і потіште даму своїм мухоморчиком
Ой, чому ж то в дідів чорніють пісюни,
Як смола в бору старечий корінь?
Чи то від горя, що по хатах стогне,
Чи від тяжкої праці в полі й в горні?
Колись були білі, як сніг на стрісі,
Як молоко у молодиці в мисці,
А нині чорні, наче ніч без місяця,
Наче земля, що кров’ю напоїлася.
Бо літа йдуть, як козаки у похід,
Як орди татарські колись на вроду,
І кожна зима кладе свій чорний слід
На те, що було колись біле й молоде.
Чорніють від диму цигарки тютюнової,
Від сліз вдовиних, від жалю глухого,
Від того, що бачили очі старі
І те, що серце в грудях уже не витримає.
Ой, діду, діду, не журись даремне,
Нехай чорніє, як чорна земля,
Бо в тій чорноті вся сила наша древня,
Вся правда наша, вся печаль жива!
Як смола в бору старечий корінь?
Чи то від горя, що по хатах стогне,
Чи від тяжкої праці в полі й в горні?
Колись були білі, як сніг на стрісі,
Як молоко у молодиці в мисці,
А нині чорні, наче ніч без місяця,
Наче земля, що кров’ю напоїлася.
Бо літа йдуть, як козаки у похід,
Як орди татарські колись на вроду,
І кожна зима кладе свій чорний слід
На те, що було колись біле й молоде.
Чорніють від диму цигарки тютюнової,
Від сліз вдовиних, від жалю глухого,
Від того, що бачили очі старі
І те, що серце в грудях уже не витримає.
Ой, діду, діду, не журись даремне,
Нехай чорніє, як чорна земля,
Бо в тій чорноті вся сила наша древня,
Вся правда наша, вся печаль жива!
2
4
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу