Я сьогодні стільки плакала… щойно випила гідезепам

Не нужно оно вам сейчас. У вас не совсем то состояние, от которого пьют гидазепам. А если цель просто вырубиться, то подумайте о ребёнке, вам нужно быть при памяти

Автор, обіймаю вас🩷
Як би не було важко, але ви все зможете виправити, життя складне, але і прекрасне водночас☺️
Бажаю вам якомога швидшого настання білої полоси🫂
Радості, спокою вам та дитині, гарного доходу та комфорту

Стоп автор.....якщо в школі так погано,, то 1 задіюйте всі органи поліція, скарги в укравління освіти, департамент, уповноваженому зі справ дитини і т.д. 1-2 скарги нічого не вдіють, але пишуть скрізь. 2. Заберіть дитину зі школи в іншу і знайдіть психолога, можливо і собі.
Багатьом важко, колись ще важче...плачте (без дитини), заспокойтеся і йдіть жити то життя.

Через рік ви і не згадаєте ці проблеми

І до речі добре що плакали це знімає напругу, я от плакати не можу, хочеться а сліз немає((((

Возьмите себя в руки сейчас же! Поплакали и хватит. Хватит строить из себя жертву! Жертвы - сильнейшие манипуляторы. Вы сами причина всех счастий и несчастий в своей жизни, хватит обвинять всех и вся!

Он ничего не даст,кроме зевоты

Вы невротик? Накручиваете себе негатив, потом страдаете и плачете?
Я например поездку в Ниццу просматриваю, фото апартаментов просматриваю. Даже если не поеду - то хоть от негатива от обстрелов и отключений света отвлекусь на что-то красивое и хорошее

.

Нет, совсем нет. Вообще практически никогда не плачу. Просто умер близкий мне человек, умер внезапно в молодом возрасте.

Автор, нам легко давати поради, коли то не твоє життя, але зараз усім не легко ні з фізичним, ні з ментальним здоровʼям. Іноді так накриває, що капець. Але як подумаю, що хтось залишився без нічого , без даху над головою, без рідних. Беріть себе в руки, малими кроками пробуйте щось змінити.
Тримайтеся, дасть Бог наступить біла смуга в житті 💐

Понимаю Вас, у нас котик наш умер, и уже год не отпускает. А тут близкий. И кажется, что жизнь закончилась.
Но если начать думать о том, что: он ушел в лучший мир, он превратился в ангела и стал моим ангелом-хранителем, он смотрит на нас оттуда и молится за нас/радуется за нас, что мы живы здоровы, рано или поздно мы с ним ТАМ (в лучшем мире) встретимся - то немножко становится легче. Не сразу и не полностью, но постепенно горечь утраты немножко проходит. Он не со мной, но он в моей душе такой же живой, как раньше. Он может приходить ко мне во сне. Он там радуется за меня, когда мне хорошо, и расстраивается, когда я плачу. И он ТАМ не хотел бы, чтобы я постоянно плакала и грустила. Он хотел бы, чтобы я ТУТ прожила долгую и счастливую жизнь, прежде мы ТАМ встретимся и я расскажу, как я все это время жила. Расскажу про хорошее, а не про боль и страдания. Его это порадует.
А еще можно разговаривать с ним, уже без телесной оболочки, а например с фотографией в рамочке на столе. Сесть и рассказать ему, как прошел день, что происходит в жизни, какие планы на будущее...
Так же, как вы бы обычно разговаривали при встрече, просто теперь он стал внимательным слушателем Ваших мыслей, а не комментатором, как раньше. Расскажите, что Вам плохо без него, но Вы хотите порадовать его, поэтому будете ему рассказывать по вечерам то хорошее, что происходит в вашей жизни каждый день, обсуждать и советоваться, как лучше поступить, раскладывая по полочкам + и -.
Поблагодарите его, что он был (и есть) в Вашей жизни, просто сейчас в другом месте. Представьте, что он внезапно переехал на ПМЖ в другое далекое место, например, в Японию или Австралию. И ему там хорошо.
Но Вы можете ему туда писать письма или (вслух или мысленно) разговаривать с ним при необходимости. Он жив, пока Вы его помните.

П.С. Пишу Вам, а представляю своего отца, царство ему небесное. Он любил меня, я любила его. Но были в жизни обстоятельства, которые разделили нас надолго. А потом и навсегда. Все плохое забылось, всё хорошее осталось и греет душу, до сих пор.

Советовать выехать не буду, это сейчас очень сложно. Но смена обстановки помогла бы обоим переключиться на другие проблемы.
Как говорится клин клином. Стало бы не лучше, а по другому.
Другая жизнь - другие проблемы.

Неправда. Банальная фраза: в конце будет все хорошо. Если пока всё плохо - значит это еще не конец ))) А только начало другого жизненного этапа. Как там у Костенко:

І все на світі треба пережити,






І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.

Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено,
Хай буде вік прожито, як належить,
На жаль, від нас нічого не залежить...

А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.

Отак як є. А може бути й гірше,
А може бути зовсім, зовсім зле.
А поки розум од біди не згірк ще, –
Не будь рабом і смійся як Рабле!

Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено.
Єдине, що від нас іще залежить, –
Принаймні вік прожити як належить.

к бензодиазепинам (почти все -зепамы) если часто пить без невролога приходит толерантность невосприимчивость организмом поэтому они рецептурные - нужно повышать дозу, менять комбинировать но опять же не самому иначе можно и в павловку с тяжелым неврозом.

Да и в целом это не препарат скорой помощи.

Москва слезам не верит (с)

Мабуть Ви були раніше слабкішою і дозволяли іншим так з собою поводитись. Але тепер Ви змінилися, почали любити і поважати себе, Ви тепер така собі ’залізна леді’, яка не дасть більше скривдити ні себе, ні дитину. Після того, як змінитесь Ви - почнеться змінюватись все навкло Вас. Не все і одразу, але поступово-поступово все піде на краще.
Ви своїми кроками в кращу сторону все зробите як треба Вам.
Ви сильна, Ви зможете!

До речі, в нас більшість жінок залишались самі з дітьми (війни, голодомори, та й банальні зради та розлучення) - і при цьому виховали гідних нащадків, налогодили своє життя і прожили важке, яке цікаве і достойне життя. Ви одна з них, та сама Берегиня, яка не опустила руки і не піддалась обставинам, а переборола їх і пішла далі, сіяти добре і вічне.
Бажаю Вам скорішої трансформації і багато душевних сил для руху далі до світлого майбутнього, Вашого і вашої дитини!

Лекция профессора на факультете психиатрии:
- Коллеги, запомните два золотых правила психотерапии:
Правило первое. Мелкие тревоги - это ерунда.
Правило второе. Все тревоги - мелкие.

Не дивно. Мамочка, ви маєте бути бійцем.

Ви вмієте підтримати.

Почитайте все мои посты, в не только этот.
И да, накручивать себя на негатив - вредно. И неконструктивно.

Це правда. Автор переживає не найкращі часи але допоки живий треба себе витягати, попри все.

Люба, все буде добре, ляжте поспіль зараз, відпочиньте.

Я бы ребенка забрала из школы и в другую перевела. Это для меня самая большая проблема из всех ваших на мой взгляд.

Діти дуже залежать від батьків,в телеграмм є групи для співзалежних Основна Мета, бути жертвою насправді дуже вигідно, не треба нічого робити, але у цього є і проблеми, а саме руйнування психіки і дити ни і своєї. Якщо ви дійсно хочете допоги приходьте ми раді всим,особливо коли людина хоче вирішити свої проблеми. а не продовжувати жертвить.

Ви лікар-психіатр? Чому всім ставите діагнози? Якщо Вас турбує стан дитини, то слід записати її на прийом до лікаря. Не до психолога після 2-тижневих курсів, а до справжнього лікаря.

Думаю головне розділити ваші проблеми на частини і почати робити по черзі, по одній
Я би по-перше вирішила з дитиною. Можна перейти її в іншу школу?

автор, доживете! Куди ви дінетесь. Можу уявити, як вам тяжко(
Сама не в кращому стані, але тримаюсь заради дітей, бо чоловік служить, якщо зі мною щось станеться, то що буде з дітьми?
Тому і ви тримайтесь!

А какой тогда препарат скорой помощи? Подскажите

это только скорая внутривенно сибазон и тп

посмотрите в инсте есть - irina_pogyba
там как раз про тревогу, невроз и лекарства что помогает а что нет