Ви спите. Вранці прокинулись. І немає того всього. Немає ні ТЦК, ні ЗСУ

Ви спите. Вранці прокинулись. І немає того всього. Немає ні ТЦК, ні ЗСУ, ні ванючіх салдат каторим ліш ш би вайна. Немає ’мусаров’ ( рекси з нац поліції, сорі) Верховної ради немає. Міністерст тоже нема.
На, шо там ще чесний вкраїнчик любить жалуватись. Можете в коментарях написати за шо душа болить, хто ше в тому всьому виноватий, масони, ілюмінати, англосакси, рокшільди.Неважно.
Всі інституції пропали. Нема війни ні в тіліфоні, ні в тіліграмі, ні в тілівізорі. Ви канешно в піднесеному настрої, ідете на горшок, і тут в двері стукають. Ви такі,мабуть сусіди. Відкриваєте двері. А там тіпи в руській формі. Всовуют берц в двері, і такі
-Ярий Патріот? (чи як ви там,б,любите в фізбуці підписуватись, коли коменти строчите.)Завтра ви отправляєтесь на штурм НАТО!
Ну ви ж такі, тик мик,
-Щас я.
-У ВАС ПОЛ ЧАСА НА ЗБОРИ!
Ви звонете корішу який був в ЗСУ і якому ти кожен раз після синьки звонив, шо ти тоже мужчіна,і дай мені відношення я тоже пайду, но так за весь час і не дійшов.
Не бере трубку.
Звоните однокласнику який служив в поліції. Тоже не бере.
Ну блять. Думаєте ви.
Вспомитаєте знайомого з СБУ.
Не бере.
Вспоминаєте, що у вас там права якісь свої. Звоните... Звоните всюди по всіх інстанціях. І ніхто не бере трубку. Н ж Вам ті інстанції?! Вони ж вам так печінку їли під час війни.
А часіки то тікають. Пів години закінчується, в вікно ви не вийдете, бо х його знає який рік переховуєтесь від ’людоловів’ і страшно,а під дверима солдати, тільки н не ЗСУ, НГУ, ТЦК а російські. І ви набираєтеся сміливості і кричете їм через двері.
-Мої права!
Вилітають сначала ваші двері.В квартиру влітають берці армії зс рф, потім ці берці влітають в вас, потім на підлогу вилітають зуби, скоріше всього ваші. І ви їдете штурмувать вайска нато, з одной вінтовкой на двоїх, під протівний скрежит ПеКаеМа за вашою спиною і він там н не для прикриття вашої штурмової групи, а щоб ви назад не с.
Так от, якщо Ви там думаєте що так ніколи не станеться. Я дуже хочу щоб не сталось ні з ким і ніколи. Тому через те,що це могло ймовірно статися з моїми громадянами, на вірність яким я урочисто присягав в далекому 2011 році. Я 24.02.2022 в 7 ранку був під дверима ТЦК.
І якщо деяким імбіцилам досі не дійшло в їх тупі голови, що такий сценарій потенційно можливий, в їхньому житті де в тебе немає ні права вибору, ні права голосу, ні права на власні права, то погугліть відоси з полоненими з окупованих територій.
Зараз ми в такій ситуації що права всіх і кожного українця виборюються у війні. І якщо кожен не пройде цей шлях, він не буде мати жодної цінності ні до країни, ні до співвітчизників, ні до того що виборювали і виригували потом і кровю інші громадяни.
Все п як просто.
Хочеш мати права - відстоююй інтереси.
Власні, своєї сім´ї, свого народу, своєї країни, свого майбутнього. Приймійть той факт що вам всім прийдеться воювати, але як кажуть в старому анегдоті,... куме але є один нюанс.