Як би ви вчинили в такій ситуації?

Рік тому з мамою вимушено змінили місце проживання, знімаємо квартиру.
І цей рік це якісь муки. Я перед цим чотири роки була у шлюбі (без дітей), від мами в якомусь сенсі відвикла. Мама мене вже задовбала (не побоюся цього слова). Куди б я не пішла, через якийсь час телефонує або пише у Вайбері. Десь посидіти з колегами допізна не можу, бо о 9 вечора буде телефонувати до тих пір, поки не візьму трубку. Я скидую, вона знову. Хоча я написала, що зі мною все добре. Я беру і кажу, що затримуюсь, в кафе з колегами. Вона оре в трубку: їдь додому! Це якийсь сором. Це почула колега поруч і здивувалася. Приїхала додому, і вона влаштувала скандал - мовляв, я десь шляюся, нормальні люди вже вдома, скоро комендантська година, і що вона подзвонить моїй старшій сестрі в інше місто і будуть розмовляти щодо мене. Під час тривог вона ніколи не йде в укриття. Коли я йду (коли в новинах щось нехороше в місті), вона дзвонить і питає, чи дійшла я, чи багато там людей. Двонить постійно. Коли вважає, що небезпеки немає (на її думку), дзвонить оре: йди додому! ти там одна як ненормальна! всі нормальні люди сплять, а ти в підвалі сидиш. Хоча я сиджу, бо пишуть про небезпеку, і окрім мене, там завжди є люди.
Що робити? Мені 26 років, це неможливо вже терпіти. Як їй сказати, що такий контроль ненормальний. Я і кроку не можу ступити вільно. Я ніби в тисках, дихати не можу вже.