Ви працювали під час вагітності?

Майже до самих пологів. Але у мене віддалена робота, мені не було важко

Зачем мне рожать от мужчины,живя с которым вынуждена работать?

До 7 мес

Люди працюють не тому що їх чоловіки примушують

Працювала. У мене кафе, по іншому ніяк))

Працювала до 7 місяця, але 2 рази була загроза викидню, тому 1,5 місяця на збереження лягала

На основній поки офіційно не пішла в декрет у 6 місяців. На додатковій десь до 8 місяця

Чотири місяці. Потім лікарні, збереження і декрет

Вагітність не хвороба.
Працювала обидві. Меня було б нудно сидіти вдома і займатися тільки побутом

Нет конечно

Так,до самого кінця всі вагітності

Почти до родов - потом пожалела, очень психологически себя плохо чувствовала.

Ні, не змогла..ригала весь час. Легше стало на 8місяці.

Да, ща 2 недели до родов угла в отпуск, через 4 месяца на работу вернулась

Як подивитись. Я взагалі за компом не могла сидіти, мала одразу починала стрибати в животі. Добре ,що моя робота на той час була не онлайн і дозволяла ходити або сидіти, як мені було зручно.

Дивне питання. Ті що мали роботу - працюють

я працювала. розраховувала в декреті побути місяць до пологів, але дочка виявилась дуже шустрою і народилася швидше, ніж я розраховувала. то я до пологів побула вдома лише 10 днів.
а що?

Я училась в институте. Закончила и на следующий день родила)

Обдві вагітості працювала фактично до самих пологів, перший раз за сім днів до пологів ’пішла в декрет’, другий раз за 1,5 місяці, робота була не дистанційна. Чи шкодую - та ніколи про це не думала, можливо за другим разом варто було раніше зупинитися, бо зима була але в цілому цей період не сприймався мною, як хвороба чи щось специфічне, та й почувала я себе нормально.

Да. Чуть дольше, чем полагалось . Хотела получить за полный месяц.

Такие не создают такие темы)

Работы разные бывают. Знакомая рассказывала, что работала до последнего дня. Правда, работала она на фирме папы, куда приходила, когда хотела, и уходила так же. Зайдет чайку выпьет и пошла по своим делам (маникюры, шопинги, спортзалы).

1 - студентка, 2 - до 39 тижнів, 3 - до пологової зали 🙂
Але тут важливо дивитись не на інших, а відштовхуватись від свого фізичного стану, емоційного стану і звісно ж умов праці. Головне, щоб робота не нашкодила здоровʼю матусі і малечі

Нет , я вообще ленивая

І у мене так само. Якби не гв - працювала б і після пологів

Я теж дуже поспішала повернутися до роботи але перша дитина виявилася категоричо проти, а з другою зрозуміла, що робіт може бути багато, а діти 1-2 і все, хоча після обох декретів поверталася на ’свою’ роботу, тільки вже посада дещо інша. Тому спокійно насолоджувалася дітьми, вони так неймовірно швидко виросли, особливо друга дитина, зараз іноді сумую за ними маленькими, бо то особливе щастя, яке розумієш в повній мірі тільки, як вони стають дорослими.

Ні, не працювала. Хоча офіційно була працевлаштована, але вже участі в проектах не брала, погано себе почувала, сильний токсикоз і далі було так собі самопочуття, народила на 35 тижні.

Так беременность, это не болезнь, все работали.

поэтому ты и одна

Намагалась, були загрози . Робота продавцем: ні сісти за зміну, нерви, піднімати важке і нагинатись розкладати товар, сідати і тд... ніяких поблажок. Як тільки почав зявлятись живіт - кинула під загрозою як загриміла в лікарню. Фактично працювала, по документах і платила роботодавцю за це. Вагітність не хвороба, але вагітній треба гуляти, бачити сонечко літом , свіже повітря в не займатись важкою фізичною працею. За компом висиділа б довше , але з перервами. За мою мінімалку це не вартувало ризику. Я більше на підтримку вагітності під час і після витратила коштів чим заробляла на своїй крутій роботці. Одне з останніх - отримала стрес , коли неадекватний постійний клієнт погрожував вбити зі зброєю, а я вечір на зміні одна. Після цього і загриміла в лікарню.