Мюллерная• 25 января в 13:32
Тато втрачає пам´ять...
Пишу,щоб виговоритися. Татові 74 роки. Має онко захворювання по крові, зараз це все під контролем. Але він почав втрачати пам´ять. Поступово стає розсіяним. Проживає з мамою та братом. Мамі теж 74, брату 50. Брат убд,має першу групу інвалідності та епілепсію. Я проживаю окремо, маю новонароджену дитину, старший син ходить в молодшу школу. Так буває. Все складно. Все тяжко. І страшно. Чк бути з татом? Він розмовляє нормально. А буває запитує: де я? Коли додому? - при цьому він вдома
11
108
0
Очень сочувствую вам. Если проблема в болезни и именно она так влияет то думаю вы тут уже ничего не сможете сделать и нужно это принять. Если же дело в другом то может быть врач подберет препараты для улучшения памяти? Надеюсь все же найдется решение которое поможет и вам и ему. 
Реально хочу вас крепко обнять и послать вам много сил. У самой отец онкобольной. Понимаю как жио вче больно и тяжело и для вас и для ваших близких.
Реально хочу вас крепко обнять и послать вам много сил. У самой отец онкобольной. Понимаю как жио вче больно и тяжело и для вас и для ваших близких.
Ответ дляДлинноНожка
Очень сочувствую вам. Если проблема в болезни и именно она так влияет то думаю вы тут уже ничего не сможете сделать и нужно это принять. Если же дело в другом то может быть врач подберет препараты для улучшения памяти? Надеюсь все же найдется решение которое поможет и вам и ему.
Реально хочу вас крепко обнять и послать вам много сил. У самой отец онкобольной. Понимаю как жио вче больно и тяжело и для вас и для ваших близких.
Реально хочу вас крепко обнять и послать вам много сил. У самой отец онкобольной. Понимаю как жио вче больно и тяжело и для вас и для ваших близких.
По онкогематології все нормально. Ми лише контролюємо показники крові та КТ раз в рік. Він до мами дуже агресивний, а їй ще ось це терпіти. Мав в минулому мікроінсульт.
Отож. Це і лякає. Коли в брата напад,він зазвичай мамі допомагає. Бо самі розумієте, епілепсія в чоловіка і одна мама не справиться. Як тепер бути - не ясно.
У мами на руках ще хворий брат. Він не думає як звичайна людина,а як людина з відхиленнями. Через травму+ епілепсія.
Ему осталось недолго, и это хоть и очень больно, но в этом ужасном случае освобождающие, как бы прискорбно не звучало. Примите мои сочувствия, все будет хорошо, вы пройдете этот путь, желаю Вам счастья
9
3
Можливо соціальний робітник? Як допомога. У терапевта взяти довідку що потребує стороннього догляду тато чи брат і в соц. Службу.
3
1
Дуже співчуваю Вам.
Деменція - явище прогресуюче.
Але грамотний підбір препаратів сповільнює процес.
Хороший психіатр повинен допомогти підібрати ліки.
Ну, і слава Богу, що по онкології тато в ремісії.
Здоровʼя йому!
Деменція - явище прогресуюче.
Але грамотний підбір препаратів сповільнює процес.
Хороший психіатр повинен допомогти підібрати ліки.
Ну, і слава Богу, що по онкології тато в ремісії.
Здоровʼя йому!
Мама офіційно доглядає брата,бо потрібно було оформлювати групу,а він був не в змозі,то вона офіційний опікун і подавала документи від його імені. За соц працівника потрібно дізнатися
Мама фізично не в змозі виходити стільки вже. Вона має на нервові почві цукровий діабет. Влітку їх пограбували і вона це тяжко пережила, скажемо так. А тепер ці черги і тд,з села не наїздитись
Подумайте, можете ли вы ему обеспечить хоть какую-то занятость по специальности? На волонтерских основах, возможно без зарплаты. Но чтобы он был при деле, которое знает
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу