«Біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна».

«Коли грабунок стає способом життя для групи людей, вони створюють закон, який його узаконює. Влада, яка не служить правді, рано чи пізно починає воювати з власними громадянами».
Як думаєте, чи вигідна Кремлю і зовнішньому ворогу така влада в країні, яка..
Розкрадає із своїми друзями бюджет і міжнародну допомогу. І обсяги корупції і суми відмивання яких вже сягнули небачених розмірів. І сягають десятки мільярдів. Руйнуючи економіку і державу із середини.. а значить автоматично і армію і оборону.
Влада, яка знищує найкращих, і винагороджує найгірших.
Тих, хто чесно воює, - кидають під суди, підставляють, переслідують за дрібниці.
Тих, хто краде, підвищують, прикривають і записують у “патріоти”, відправляють послами. Дають звання «Героїв України»!
Це перевернута система координат, яка деморалізує суспільство й армію.
Кремлю вигідно, щоб найсильніші демотивувалися, вигорали або виїжджали, а “хазяйчики схем” спокійно сиділи на потоках.
Влада, яка так і не сформувала стратегічного бачення майбутнього.
Майже 4 роки повномасштабної війни ( і 12 років війни в цілому)- а країна досі живе хаосом, латанням дір і постійними імпровізаціями.
Немає системної оборонної доктрини, немає чіткої індустріалізації ВПК.
Немає довгострокового плану, як ми будемо вистоювати і перемагати.
Чи наближати мир, щоб наші люди перестали гинути.
Несає ніяких реальних планів і бачень цієї перемоги ніхто не може озвучити і показати.
Країна, яка живе “тут і зараз”, а не дивиться наперед і не формує протидії і стратегію, приречена постійно відставати.
І такий системний хаос, золото для Кремля, бо він породжує слабкість.
Обіцяли “повернути Крим навесні”, “кава в Криму”, “3000 ракет”, “все збиватимемо”.
Реальність зовсім інша.
А тисячі цих обіцянок, виявились звичайним популізмом і замилюванням очей.
А суперечність між словами та діями знищує довіру.
І на 4-й рік війни, такі обіцянки і лозунги, для людей вже знущання.. і більше люди не вірять в брехню і рожеві обіцянки.
Влада, яка воює з власним народом більше, ніж з ворогом.
Замість діалогу, залякування і утискання.
Замість поваги, хамство і пиха.
І відношення до народу, наче не народ носій влади.. а наче народ раби системи.
Замість реформи ТЦК, полювання на людей.
Замість інформаційної роботи, кампанії ненависті, цькування, пошук “винних” серед мирних.
А коли в суспільстві таке, Кремлю вже не треба нічого робити. Внутрішні конфлікти знищують державу швидше, ніж ракети.
Влада, яка не несе відповідальності за провали. І ніколи не бере на себе відповідальність за провали.. а вічно шукає винних навколо, чи перекладає провину на цапа відбувайла із «нижчого рівня».
ППО немає чи недостаньо, вині партнери.
Оборона провалена, винні військові і люди..
А ну і звичайно, «УХИЛЯНТИ», куди ж без них. Це вже відпрацьований цап відбувайло всіх проблем влади і політруків системи.
Корупція- вигадки.
Ціни космічні- “ринок”.
“Нічого” не зробили за рік, винен хтось інший.
Це ідеальний подарунок Кремлю, система, яка не вміє визнавати помилки, не вміє вчитися і повторює провал за провалом.
Влада, яка приховує від народу все, і використовує життя людей наче це їх ресурс і власність.
Коли партнери попереджали, що буде вторгнення, влада кормила людей шашликами, розміновувала Чонгар, не працювала над обороною, ВПК, і не попереджала людей, які б могли евакуюватися і врятувались.. хочаб б дітей і жінок, які загинули в Бучі, Маріуполі і інших містах, бо їх не попередили, і не тому що боялись паніки, а щоб як сказав «гарант» не втратили мільярди грошей.
Тобто прямо визначаючи, що людей використовули і тримали як ресурс і живий щит. І гроші важливіші чим люди.
Влада яка розколює суспільство зсередини. Через свої пропагандиські медіа і тітушок провокує громадянські конфлікти: на основі мови, релігії і інших вкидів.
Якій вигідно розділяти людей, щоб легше контролювати їх і тривати у стойлі.
Яка кидає людей на мʼясо, бездумно. Командири, які не цінують людей і людське життя.
Де солдат не має майже ніяких прав.. а совкові командири часто не несуть ніякої відповідальності за злочині накази.
Як на 4-й рік повномасштабного досі не створило майже нічого, ні обіцяних 3000 ракет, ні власної балістики.. ні дронів перехоплювачів в достатній кількості, хоча обіцяла «все збивати».
І купа скандалів, то із бракованими снарядами, то ще тисячі невиконаних обіцянок. Корупція в МО.
Яка провалює мобілізацію.
І перетворила структури які нею займаються, у власну корупційну контору із оборотом декілька мільярдів, на хабарях і «вимаганнях».
Які перетворили призов в армію не на засіб поповнити військо, а на бандитизм.
Замість прозорих правил- хаос. Замість мотивації- примус. Замість справедливості і рівності- закон і обовʼязок для одних, і винятки для «своїх».
Замість мотивованого війська, масове розчарування.
Замість строків служби, вічне рабство, яке по суті стає дорогою в один кінець.
А найбільше, що демотивує.. і чому люди вже не стоять в чергах як в 2022.
Бо люди бачать, що поки одні вмирають, бо вони бідні, не мають звʼязків і грошей.. а інші «господарі життя» живуть житті, і зароблять на війні, а часто і крадуть на ній мільярди.
То яка може бути мотивація, коли люди бачать що на їх смертях і крові збагачуються еліти і касти обраних?
А їх держава, земля і ресурси давно продані іншим країнам!
Влада, яка нищить довіру до самої ідеї державності.
Бо коли люди бачать несправедливість, подвійні стандарти, “недоторканних”, схеми та дерибани, вони перестають вірити не тільки конкретним чиновникам, а й самій системі.
А недовіра, це найпотужніша зброя ворога. Суспільство, що втратило віру у власну державу, стає слабким, роз’єднаним та вразливим.
А це найглибший удар, росія завжди намагалася довести, що “Україна — не держава”.
І влада, яка демонструє недієздатність, мимоволі підкріплює російські наративи.
Влада, яка виснажує суспільство замість того, щоб його об’єднувати.
Постійні скандали, взаємні звинувачення, показові репресії, конфлікти, все це вибиває людей морально.
Закони, антинародні, які роблять життя людей тільки гіршими під час війни. А не намагаються полегшити їх життя, і допомогти людям вижити.
Влада, яка ухвалює закони проти людей , поспіхом і без дискусії. Часто в супереч Конституції.
Коли закони, що зачіпають права мільйонів, приймаються “з голосу”, без відкритого обговорення, без врахування реалій, це породжує недовіру.
Закони, що посилюють контроль, але не захищають громадянина.
Штрафи, обмеження, цифровий нагляд, нові повноваження силовиків, усе це створює атмосферу тиску замість безпеки.
Ворогу вигідна країна, де люди бояться влади, а не влада служить людям.
Влада, яка зосереджує всю владу в руках невеликого кола. Підпорядковує собі суди, силові структури, прокуратуру і інше.. і бореться с антикорупційними органами.
Піар, що підміняє собою реальність війни.
Коли влада замість складних рішень і важкої роботи обирає “ефектні відео”, суспільство отримує красиву упаковку замість правди.
На фоні щоденних втрат, нестачі техніки, проваленої оборони окремих напрямків , з’являються ролики про “невпинні перемоги”, “легендарні прориви”, “історичні успіхи”.
Проблема не в тому, що відео роблять.
Проблема в тому, що ними прикривають провали, і що ці відео, часто популізм, який досить відрізняться від реальності.
І коли військовий злочинець путін каже, що воює не із українським народом, а «київським» режимом.
Але при цьому бомбить вічно тільки звичайних українців .. і вмирають звичайні українці, а не еліти.
Він цим не тільки показує, що він брехун і терорист, які вміє воювати лише із цивільними.
Він цим показує, що йому вигідна влада, яка знищує країну із середини і працює по суті на нього.. неважливо усвідомлено хтось із них працює на ворога, чи ні.
Коли дії окремих політиків, чи в цілому системи руйнують країну із середини.. це пряма РОБОТА НА РУКУ АГРЕСОРА І ЗОВНІШНЬОГО ВОРОГА.
Але влада, система, досить добре навчилась відволікати суспільство від цього, маніпулювати, і шукати ворогів серед звичайних людей, щоб прикрити свої злочини.
Їх не цікавить майбутнє держави… що буде з людьми і країною після них.
Їх головне максимально довго утримати владу, вкрасти якомога більше.
І залишити зруйновану і знищену країну… бо вони ніколи не відчували себе частиною цього народу.
Їх ціль- гроші, влада і власні інтереси.
«Біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна».
(Михайло Грушевський)(скопировано)