Про катування полонених

Звільнені з російського полону українські військові та цивільні описують умови утримання як нелюдські, систематично жорстокі та такі, що спрямовані на фізичне й психологічне знищення. Розповіді свідчать про масові катування, голод, відсутність медичної допомоги та приниження гідності.
Основні факти про умови утримання (за даними 2023–2025 років):
1. Фізичні та психологічні тортури
Систематичне побиття: Полонених б´ють під час допитів, етапування та просто в камерах. Часто використовують струм, катування собаками, виривання нігтів.
Сексуальне насильство: Повідомляється про сексуальне насильство, включаючи систематичні зґвалтування, як чоловіків, так і жінок.
Психологічний тиск: Полонених залякують, погрожують розстрілом, розлучають з рідними та обмежують будь-яку інформацію про зовнішній світ.
Катування "Азовців": Особливо жорстоке ставлення до захисників Маріуполя та "Азовсталі".
2. Нелюдські умови утримання
Голод та зневоднення: Полонених морять голодом. Їжу видають у мізерних кількостях, іноді це "каша" сумнівної якості або прострочені продукти.
Переповнені камери: В камерах, розрахованих на 4-6 осіб, можуть утримувати по 20-30 людей. Часто немає місця, щоб лягти, спати доводиться по черзі.
Відсутність медичної допомоги: Поранені полонені не отримують належного лікування. Ліки майже відсутні, медична допомога надається лише для того, щоб підтримати життя перед черговим допитом.
Відсутність гігієни: Брак води, неможливість помитися, паразити.
3. Місця утримання та ставлення
Географія: Полонені розкидані по всій території РФ — від європейської частини до Сибіру, що ускладнює їх пошук та обмін.
Незаконні судилища: Українців незаконно судять, присуджуючи довічні терміни в умовах суворого режиму.
Блокування зв´язку: Росія максимально обмежує листування, рідні не знають, де перебувають їхні близькі.