У пропагандистів Кремля нова методичка - тепер ті ж самі людожери, які раніше закликали дійти до Києва і захопити всю Україну, розповідають, що захоплювати більше українських теріторій не треба, бо в результаті «визволення» від населених пунктів нічого не залишається, і грошей, щоб відновлювати та годувати захоплені теріторіі у Росії вже немає.
Ти диви, що цілющі санкції роблять.
Тут відео
Ти диви, що цілющі санкції роблять.
Тут відео
3
1
1
Росія вже два роки мантру розповсюджує що скоро фронт обвалиться.Україна розповсюджує про обвал економіки. Війна на виснаження така і є. Переможе той хто першим впаде.
2
1
Поки Кремль продовжує вдавати, що готовий воювати «вічно», Захід почав затягувати справжній зашморг — не в заявах, а в реальній економіці та логістиці.
Січень 2026 року остаточно підтвердив: так званий «тіньовий флот» — це не стратегія і не рішення, а тимчасовий костур.
І цей костур нарешті почали методично вибивати з-під кремлівських кадебешників.
Білий дім Трампа таки згадав, що його цікавить результат, а не нескінченний процес.
Саме тому акцент було зміщено з оголошення санкцій на папері на їх реальну імплементацію — із конкретними діями та відчутними наслідками.
Результат — захоплення ключових танкерів-порушників. Від Marinera до M/T Skipper. Без зайвої дипломатії та без ілюзій щодо «сірих зон».
Але морські перехоплення — це лише половина історії.
Друга половина — руйнування попиту.
Індія: кінець «дешевої нафти без питань»
У січні відбувся показовий зсув: Індія, ключовий покупець російської нафти у 2023–2025 роках, почала відмовлятися від нових закупівель.
Формально — через санкційні, страхові та платіжні ризики.
Фактично — через зміну балансу ризик/вигода.
Китай: купує, але диктує правила
Китай — складніший і цинічніший кейс.
Пекін не «відмовляється» демонстративно. Він робить значно гірше для Кремля:
він користується слабкістю партнера:
• різко тисне на дисконт,
• вимагає максимальної прозорості та контролю логістики,
• уникає тіньових схем, які можуть зачепити китайські банки, страхові компанії чи державні корпорації,
• і дедалі частіше наполягає на поставках у форматі, вигідному виключно йому — за ціною, строками та валютними умовами.
Для Росії це означає просту річ: навіть ті барелі, які доходять до Китаю, приносять значно менше грошей, ніж раніше.
А будь-яке ускладнення логістики або новий раунд перехоплень миттєво зменшує і ці обсяги.
Чому це важливо — в цифрах
1. Падіння логістичної здатності.
Лише за один місяць з обороту виведено близько 200 тис. тонн чистого тоннажу. У перекладі на реальність — це мільйони барелів, які фізично не дійшли до покупця.
2. Логістичний колапс.
Січневі захоплення, «кінетичні санкції» та охолодження з боку Індії вже вибили близько 10% потужностей російського тіньового експорту порівняно із середніми показниками 2025 року.
3. Ефект доміно.
Окрім конфіскованих суден, ще понад 40 танкерів або простоюють, або хаотично змінюють прапори та власників. Вартість ризику втратити все судно перевищує будь-який можливий прибуток.
4. Удар по грошовому потоку.
Коли одночасно:
• падає фізичний обсяг експорту,
• звужується коло покупців,
• Китай платить менше,
• а витрати на логістику ростуть,
нафтові доходи тануть значно швидше, ніж це видно в офіційній статистиці.
Головний висновок
Кремлівська стратегія «гри в довгу» базувалася на двох припущеннях:
1. Захід не наважиться на фізичне перехоплення суден.
2. Азійські покупці завжди заплющуватимуть очі на ризики.
Так виглядає, що обидва припущення виявилися хибними.
Коли нафтові доходи Кремля падають не через ціни, а через те, що:
• судна бояться виходити в море,
• Індія бере паузу,
• Китай диктує умови,
термін «вічної війни» скорочується не поступово, а в геометричній прогресії.
Економіка — це наука про ресурси.
А ресурси мають властивість закінчуватися швидше, ніж фантазії кадебістів про світове панування
Січень 2026 року остаточно підтвердив: так званий «тіньовий флот» — це не стратегія і не рішення, а тимчасовий костур.
І цей костур нарешті почали методично вибивати з-під кремлівських кадебешників.
Білий дім Трампа таки згадав, що його цікавить результат, а не нескінченний процес.
Саме тому акцент було зміщено з оголошення санкцій на папері на їх реальну імплементацію — із конкретними діями та відчутними наслідками.
Результат — захоплення ключових танкерів-порушників. Від Marinera до M/T Skipper. Без зайвої дипломатії та без ілюзій щодо «сірих зон».
Але морські перехоплення — це лише половина історії.
Друга половина — руйнування попиту.
Індія: кінець «дешевої нафти без питань»
У січні відбувся показовий зсув: Індія, ключовий покупець російської нафти у 2023–2025 роках, почала відмовлятися від нових закупівель.
Формально — через санкційні, страхові та платіжні ризики.
Фактично — через зміну балансу ризик/вигода.
Китай: купує, але диктує правила
Китай — складніший і цинічніший кейс.
Пекін не «відмовляється» демонстративно. Він робить значно гірше для Кремля:
він користується слабкістю партнера:
• різко тисне на дисконт,
• вимагає максимальної прозорості та контролю логістики,
• уникає тіньових схем, які можуть зачепити китайські банки, страхові компанії чи державні корпорації,
• і дедалі частіше наполягає на поставках у форматі, вигідному виключно йому — за ціною, строками та валютними умовами.
Для Росії це означає просту річ: навіть ті барелі, які доходять до Китаю, приносять значно менше грошей, ніж раніше.
А будь-яке ускладнення логістики або новий раунд перехоплень миттєво зменшує і ці обсяги.
Чому це важливо — в цифрах
1. Падіння логістичної здатності.
Лише за один місяць з обороту виведено близько 200 тис. тонн чистого тоннажу. У перекладі на реальність — це мільйони барелів, які фізично не дійшли до покупця.
2. Логістичний колапс.
Січневі захоплення, «кінетичні санкції» та охолодження з боку Індії вже вибили близько 10% потужностей російського тіньового експорту порівняно із середніми показниками 2025 року.
3. Ефект доміно.
Окрім конфіскованих суден, ще понад 40 танкерів або простоюють, або хаотично змінюють прапори та власників. Вартість ризику втратити все судно перевищує будь-який можливий прибуток.
4. Удар по грошовому потоку.
Коли одночасно:
• падає фізичний обсяг експорту,
• звужується коло покупців,
• Китай платить менше,
• а витрати на логістику ростуть,
нафтові доходи тануть значно швидше, ніж це видно в офіційній статистиці.
Головний висновок
Кремлівська стратегія «гри в довгу» базувалася на двох припущеннях:
1. Захід не наважиться на фізичне перехоплення суден.
2. Азійські покупці завжди заплющуватимуть очі на ризики.
Так виглядає, що обидва припущення виявилися хибними.
Коли нафтові доходи Кремля падають не через ціни, а через те, що:
• судна бояться виходити в море,
• Індія бере паузу,
• Китай диктує умови,
термін «вічної війни» скорочується не поступово, а в геометричній прогресії.
Економіка — це наука про ресурси.
А ресурси мають властивість закінчуватися швидше, ніж фантазії кадебістів про світове панування
3
2
1
Війна -- це гроші.
Нема грошей -- кінець війні.
Доведено п´ятьма тисячами років історії війн.
Нема грошей -- кінець війні.
Доведено п´ятьма тисячами років історії війн.
3
Стан справ у тилу противника: три-чотири місяці до вибуху. Фраза «на болотах прогнозують колапс власної системи» звучить як поганий жарт або елемент інформаційної війни. Але цього разу – це не пропаганда і не фантазія. Це реальний сигнал, який лунає зсередини російського державного апарату. Причому – вперше настільки відверто.
The Washington Post з посиланням на джерело, яке перебуває у прямому контакті з російськими урядовими технократами, повідомляє: у найближчі три–чотири місяці в рф може «вибухнути» масштабна економічна криза. Ключове слово тут – саме вибухнути. Бо економічна криза в росії вже триває. Не тиждень і не місяць – щонайменше з осені минулого року.
Її симптоми давно відомі: затримки зарплат, скорочення персоналу у великих (у тому числі державних) компаніях, дефолти підприємств, хвиля закриттів ресторанів і барів у москві, інфляція, спад виробництва у більшості цивільних галузей. Цей перелік можна продовжувати майже безкінечно. Але все це – ще не «вибух», а хронічний перебіг хвороби.
Тож що мають на увазі російські чиновники, коли говорять про «вибух економічної кризи»? Вони говорять про найгострішу фазу – коли виникає ризик втрати керованості. Коли погіршуються не окремі показники, а ламається сама система ухвалення рішень і перерозподілу ресурсів. Коли фінансові, банківські й бюджетні механізми перестають працювати синхронно, а ситуація стає непередбачуваною для кремля.
За даними джерел The Washington Post, путіна намагаються дедалі наполегливіше попереджати: без нового підвищення податків дефіцит бюджету стрімко зростатиме через падіння нафтогазових доходів. Банківська система перебуває під тиском рекордно високої ключової ставки (16%) і гігантського обсягу кредитів, виданих на фінансування війни.
Військова економіка, накачана трильйонними витратами на держоборонзамовлення та виплати найманцям, підходить до точки надлому. Після кількох років штучного «військового буму» розпочалася депресія: із 28 цивільних галузей промисловості 20 пішли в мінус, компанії масово мають проблеми з обслуговуванням боргів.
Окрема загроза – енергетика. Скорочення закупівель російських енергоносіїв Індією, колосальні знижки на нафту, зруйновані нашими діпстрайками нафтоналивайки, астрономічний бюджетний дефіцит, який може сягнути 10 трильйонів рублів… Навіть якщо кремль спробує латати діри за рахунок Фонду національного добробуту, там вистачить грошей лише на короткий час.
Безумовно, це ще не межа проблем на болотах. ЄС досі не вичерпав санкційний інструментарій. «Тіньовий флот» рф усе ще гойдається на хвилях світового океану, але дедалі більше країн готові з цим боротися.
Балтійське море – ключовий коридор російського нафтоекспорту – може бути фактично перекрите в найближчі місяці.
Цікаво, що сигнали про стан росекономіки з’являються на шпальтах західного видання з посиланням на «джерела з уряду рф». Складається враження, що урядові технократи намагаються достукатися до головного бункера рф будь-яким доступним способом, навіть через іноземні медіа, оскільки внутрішні комунікаційні канали більше не працюють.
Ми розуміємо: гроші на війну в кремлі закінчуватимуться в останню чергу. Це станеться на стадії втрати керованості, того самого «вибуху», який російські чиновники прогнозують уже цього літа. Фінальна стадія вмирання недоімперії може тривати місяцями або навіть роками, але її напрямок незворотний.
Сили оборони України вже перетворили цю недоімперію на «Титанік». Поки що він тоне повільно. Ватерлінія на критичних позначках, але процес іще намагаються видавати за «контрольований». Та якщо дивитися на динаміку політико-економічних процесів, видно: з кожним місяцем швидкість занурення зростає. Ми ще побачимо і стрімке падіння, і кола на воді. Наближаймо цей момент. Тримаймо стрій. Слава Україні!
The Washington Post з посиланням на джерело, яке перебуває у прямому контакті з російськими урядовими технократами, повідомляє: у найближчі три–чотири місяці в рф може «вибухнути» масштабна економічна криза. Ключове слово тут – саме вибухнути. Бо економічна криза в росії вже триває. Не тиждень і не місяць – щонайменше з осені минулого року.
Її симптоми давно відомі: затримки зарплат, скорочення персоналу у великих (у тому числі державних) компаніях, дефолти підприємств, хвиля закриттів ресторанів і барів у москві, інфляція, спад виробництва у більшості цивільних галузей. Цей перелік можна продовжувати майже безкінечно. Але все це – ще не «вибух», а хронічний перебіг хвороби.
Тож що мають на увазі російські чиновники, коли говорять про «вибух економічної кризи»? Вони говорять про найгострішу фазу – коли виникає ризик втрати керованості. Коли погіршуються не окремі показники, а ламається сама система ухвалення рішень і перерозподілу ресурсів. Коли фінансові, банківські й бюджетні механізми перестають працювати синхронно, а ситуація стає непередбачуваною для кремля.
За даними джерел The Washington Post, путіна намагаються дедалі наполегливіше попереджати: без нового підвищення податків дефіцит бюджету стрімко зростатиме через падіння нафтогазових доходів. Банківська система перебуває під тиском рекордно високої ключової ставки (16%) і гігантського обсягу кредитів, виданих на фінансування війни.
Військова економіка, накачана трильйонними витратами на держоборонзамовлення та виплати найманцям, підходить до точки надлому. Після кількох років штучного «військового буму» розпочалася депресія: із 28 цивільних галузей промисловості 20 пішли в мінус, компанії масово мають проблеми з обслуговуванням боргів.
Окрема загроза – енергетика. Скорочення закупівель російських енергоносіїв Індією, колосальні знижки на нафту, зруйновані нашими діпстрайками нафтоналивайки, астрономічний бюджетний дефіцит, який може сягнути 10 трильйонів рублів… Навіть якщо кремль спробує латати діри за рахунок Фонду національного добробуту, там вистачить грошей лише на короткий час.
Безумовно, це ще не межа проблем на болотах. ЄС досі не вичерпав санкційний інструментарій. «Тіньовий флот» рф усе ще гойдається на хвилях світового океану, але дедалі більше країн готові з цим боротися.
Балтійське море – ключовий коридор російського нафтоекспорту – може бути фактично перекрите в найближчі місяці.
Цікаво, що сигнали про стан росекономіки з’являються на шпальтах західного видання з посиланням на «джерела з уряду рф». Складається враження, що урядові технократи намагаються достукатися до головного бункера рф будь-яким доступним способом, навіть через іноземні медіа, оскільки внутрішні комунікаційні канали більше не працюють.
Ми розуміємо: гроші на війну в кремлі закінчуватимуться в останню чергу. Це станеться на стадії втрати керованості, того самого «вибуху», який російські чиновники прогнозують уже цього літа. Фінальна стадія вмирання недоімперії може тривати місяцями або навіть роками, але її напрямок незворотний.
Сили оборони України вже перетворили цю недоімперію на «Титанік». Поки що він тоне повільно. Ватерлінія на критичних позначках, але процес іще намагаються видавати за «контрольований». Та якщо дивитися на динаміку політико-економічних процесів, видно: з кожним місяцем швидкість занурення зростає. Ми ще побачимо і стрімке падіння, і кола на воді. Наближаймо цей момент. Тримаймо стрій. Слава Україні!
Ответ дляL-i-s-a-92af
Поки Кремль продовжує вдавати, що готовий воювати «вічно», Захід почав затягувати справжній зашморг — не в заявах, а в реальній економіці та логістиці.
Січень 2026 року остаточно підтвердив: так званий «тіньовий флот» — це не стратегія і не рішення, а тимчасовий костур.
І цей костур нарешті почали методично вибивати з-під кремлівських кадебешників.
Білий дім Трампа таки згадав, що його цікавить результат, а не нескінченний процес.
Саме тому акцент було зміщено з оголошення санкцій на папері на їх реальну імплементацію — із конкретними діями та відчутними наслідками.
Результат — захоплення ключових танкерів-порушників. Від Marinera до M/T Skipper. Без зайвої дипломатії та без ілюзій щодо «сірих зон».
Але морські перехоплення — це лише половина історії.
Друга половина — руйнування попиту.
Індія: кінець «дешевої нафти без питань»
У січні відбувся показовий зсув: Індія, ключовий покупець російської нафти у 2023–2025 роках, почала відмовлятися від нових закупівель.
Формально — через санкційні, страхові та платіжні ризики.
Фактично — через зміну балансу ризик/вигода.
Китай: купує, але диктує правила
Китай — складніший і цинічніший кейс.
Пекін не «відмовляється» демонстративно. Він робить значно гірше для Кремля:
він користується слабкістю партнера:
• різко тисне на дисконт,
• вимагає максимальної прозорості та контролю логістики,
• уникає тіньових схем, які можуть зачепити китайські банки, страхові компанії чи державні корпорації,
• і дедалі частіше наполягає на поставках у форматі, вигідному виключно йому — за ціною, строками та валютними умовами.
Для Росії це означає просту річ: навіть ті барелі, які доходять до Китаю, приносять значно менше грошей, ніж раніше.
А будь-яке ускладнення логістики або новий раунд перехоплень миттєво зменшує і ці обсяги.
Чому це важливо — в цифрах
1. Падіння логістичної здатності.
Лише за один місяць з обороту виведено близько 200 тис. тонн чистого тоннажу. У перекладі на реальність — це мільйони барелів, які фізично не дійшли до покупця.
2. Логістичний колапс.
Січневі захоплення, «кінетичні санкції» та охолодження з боку Індії вже вибили близько 10% потужностей російського тіньового експорту порівняно із середніми показниками 2025 року.
3. Ефект доміно.
Окрім конфіскованих суден, ще понад 40 танкерів або простоюють, або хаотично змінюють прапори та власників. Вартість ризику втратити все судно перевищує будь-який можливий прибуток.
4. Удар по грошовому потоку.
Коли одночасно:
• падає фізичний обсяг експорту,
• звужується коло покупців,
• Китай платить менше,
• а витрати на логістику ростуть,
нафтові доходи тануть значно швидше, ніж це видно в офіційній статистиці.
Головний висновок
Кремлівська стратегія «гри в довгу» базувалася на двох припущеннях:
1. Захід не наважиться на фізичне перехоплення суден.
2. Азійські покупці завжди заплющуватимуть очі на ризики.
Так виглядає, що обидва припущення виявилися хибними.
Коли нафтові доходи Кремля падають не через ціни, а через те, що:
• судна бояться виходити в море,
• Індія бере паузу,
• Китай диктує умови,
термін «вічної війни» скорочується не поступово, а в геометричній прогресії.
Економіка — це наука про ресурси.
А ресурси мають властивість закінчуватися швидше, ніж фантазії кадебістів про світове панування
Січень 2026 року остаточно підтвердив: так званий «тіньовий флот» — це не стратегія і не рішення, а тимчасовий костур.
І цей костур нарешті почали методично вибивати з-під кремлівських кадебешників.
Білий дім Трампа таки згадав, що його цікавить результат, а не нескінченний процес.
Саме тому акцент було зміщено з оголошення санкцій на папері на їх реальну імплементацію — із конкретними діями та відчутними наслідками.
Результат — захоплення ключових танкерів-порушників. Від Marinera до M/T Skipper. Без зайвої дипломатії та без ілюзій щодо «сірих зон».
Але морські перехоплення — це лише половина історії.
Друга половина — руйнування попиту.
Індія: кінець «дешевої нафти без питань»
У січні відбувся показовий зсув: Індія, ключовий покупець російської нафти у 2023–2025 роках, почала відмовлятися від нових закупівель.
Формально — через санкційні, страхові та платіжні ризики.
Фактично — через зміну балансу ризик/вигода.
Китай: купує, але диктує правила
Китай — складніший і цинічніший кейс.
Пекін не «відмовляється» демонстративно. Він робить значно гірше для Кремля:
він користується слабкістю партнера:
• різко тисне на дисконт,
• вимагає максимальної прозорості та контролю логістики,
• уникає тіньових схем, які можуть зачепити китайські банки, страхові компанії чи державні корпорації,
• і дедалі частіше наполягає на поставках у форматі, вигідному виключно йому — за ціною, строками та валютними умовами.
Для Росії це означає просту річ: навіть ті барелі, які доходять до Китаю, приносять значно менше грошей, ніж раніше.
А будь-яке ускладнення логістики або новий раунд перехоплень миттєво зменшує і ці обсяги.
Чому це важливо — в цифрах
1. Падіння логістичної здатності.
Лише за один місяць з обороту виведено близько 200 тис. тонн чистого тоннажу. У перекладі на реальність — це мільйони барелів, які фізично не дійшли до покупця.
2. Логістичний колапс.
Січневі захоплення, «кінетичні санкції» та охолодження з боку Індії вже вибили близько 10% потужностей російського тіньового експорту порівняно із середніми показниками 2025 року.
3. Ефект доміно.
Окрім конфіскованих суден, ще понад 40 танкерів або простоюють, або хаотично змінюють прапори та власників. Вартість ризику втратити все судно перевищує будь-який можливий прибуток.
4. Удар по грошовому потоку.
Коли одночасно:
• падає фізичний обсяг експорту,
• звужується коло покупців,
• Китай платить менше,
• а витрати на логістику ростуть,
нафтові доходи тануть значно швидше, ніж це видно в офіційній статистиці.
Головний висновок
Кремлівська стратегія «гри в довгу» базувалася на двох припущеннях:
1. Захід не наважиться на фізичне перехоплення суден.
2. Азійські покупці завжди заплющуватимуть очі на ризики.
Так виглядає, що обидва припущення виявилися хибними.
Коли нафтові доходи Кремля падають не через ціни, а через те, що:
• судна бояться виходити в море,
• Індія бере паузу,
• Китай диктує умови,
термін «вічної війни» скорочується не поступово, а в геометричній прогресії.
Економіка — це наука про ресурси.
А ресурси мають властивість закінчуватися швидше, ніж фантазії кадебістів про світове панування
Они на одном подорожании золота в 2025 получили дохода больше, чем замороженные активы и прочая фуйня. А «санкции» гораздо сильнее бьют по самому ЕС, это они сворачивают социалку и закрывают заводы.
3
2
Ответ для_Леся
Они на одном подорожании золота в 2025 получили дохода больше, чем замороженные активы и прочая фуйня. А «санкции» гораздо сильнее бьют по самому ЕС, это они сворачивают социалку и закрывают заводы.
Мої повідомлення процитовані з Washington Post,а ваші звідки,з ’Московского комсомольца’?
1
Ответ дляElinaH
Вы только цитировать и умеете, сами инфу не запоминаете?)) Погуглите, я тоже читала про золото.
А вы лично злото в раша казне пересчитали?
Ответ для_Леся
Они на одном подорожании золота в 2025 получили дохода больше, чем замороженные активы и прочая фуйня. А «санкции» гораздо сильнее бьют по самому ЕС, это они сворачивают социалку и закрывают заводы.
Золото піднялось та гепнулось. Золото це не швидколіквідний капітал. Його ще треба продати, щоб зробити з цього гроші. А продати раша не може, бо санкції, ніхто не купує, навіть Індія і Китай. Це тільки внутрішній ринок раші.
1
виктория7аас• 43 минуты назад
Ответ дляL-i-s-a-92af
Мої повідомлення процитовані з Washington Post,а ваші звідки,з ’Московского комсомольца’?
По уроаню брехни это одинаковые источники
1
Ответ длявиктория7аас
По уроаню брехни это одинаковые источники
Ну да,ви та хто пише ’ жены боевиков из 95 бригады в Житомире’-ще той експерт
виктория7аас• 29 минут назад
Ответ дляL-i-s-a-92af
Ну да,ви та хто пише ’ жены боевиков из 95 бригады в Житомире’-ще той експерт
Вас не устраивает слово боевик в отношении воюющего, человека или вам нравится слово дезертир
виктория7аас• 24 минуты назад
Ответ дляL-i-s-a-92af
А вы лично злото в раша казне пересчитали?
Преимущество раши в том что золото она добывает как и нефть с газом поэтому бред про её проблемы и является бредом
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу