Пошаманю• вчера в 15:01
Хочуть знати де я працюю
А я не працюю. Десь познайомлюся випадково з людиною в черзі чи сусідку зустріну на вулиці, і через пару хвилин це питання. Я не хочу відповідати. Людина питає зазвичай, щоб мене оцінити за місцем роботи. Що б ви відповіли? Я зобов´язана відповідати на це питання?
показать весь текст
3
2
43
3
А я думаю, что это вмешательство бестактными вопросами в частную жизнь. Да и просто угнетает и напрягает вот это пресловутое назойливое осуждение общества по сути ни за что, как будто человек кого-то убил или что-то украл. Часто люди доходят до наглости нравоучений, часто сами из себя ничего не представляя как интересные личности и хотя бы приятные собеседники.
3
Поверьте, иногда у не инвалидов бывают такие проблемы со здоровьем, что лучше вам и не знать. И медицина не всесильна.
3
В мене навіть родичі є такі. Баба. Знає, що я безробітна і якщо треба їй мене як допомогу, то я маю відразу їхати. Бо я безробітна і значить не можу мати більше справ. І на дзвінок маю відповісти відразу ж. Таке ставлення
2
2
1
Мені стидно. Люди відразу думають, що якась неповноцінна. Також я ще чула від одної людини, що якщо людина немає ніяких досягнень в роботі, то її думка навіть не береться до уваги.
3
2
Это уже другой вопрос. Для автора намного важнее разобраться в своем стыде. Тогда и ответ найдется
4
В мене теж постійно питають, чи працюю. А ті хто дають, що не працюю, питають чому не влаштуюся
2
А ви задайте зустрічне запитанння: «А чому ви взагалі питаєте про це?» або «Маєте бажання допомогти у працевлаштуванні?».
2
Я це все розумію прекрасно. І яке у вас неприємне відчуття від цих питань.
В мене було таке, що сказала, що не працюю. Тоді питання було, а яка освіта. Сказала. Тоді питання, яку школу закінчила. Далі стосунки. Людину вперше бачила, а питань ніби інтерв´ю даю. Таке враження, що було б питання і про садок)
Тоді я її призупинила і сказала досить питань, я вас вперше бачу. Мені було шкода, що я їй відповіла про освіту і все решта. Не хочеться такій людині нічого казати, так висмоктує інформацію, в душу лізе. То є наглість
В мене було таке, що сказала, що не працюю. Тоді питання було, а яка освіта. Сказала. Тоді питання, яку школу закінчила. Далі стосунки. Людину вперше бачила, а питань ніби інтерв´ю даю. Таке враження, що було б питання і про садок)
Тоді я її призупинила і сказала досить питань, я вас вперше бачу. Мені було шкода, що я їй відповіла про освіту і все решта. Не хочеться такій людині нічого казати, так висмоктує інформацію, в душу лізе. То є наглість
2
Теж вважаю, що такі питання безтактні. Ще й буває запитують, за рахунок чого я живу, або починають розповідати всім навкруги, що я без роботи і потрібно допомогти мені її знайти. Це все односельці мої так роблять.
3
Має бути почуття міри і тактовність. В кожної людини свої проблеми, свої рішення, виносити все на публіку не будеш, всі знають, які люди бувають підступні. Спочатку по-доброму випитає, а потім по-злому осуджує, обмовляє. Нічого до кінця не знає, хоча думає, що знає. Бувають, що і самостверджуються, міряються своїми досягненнями, а я така, а я так змогла. Тому люди як захист не говорить про себе те, що може викликати осуд, насмішки. Буває, що і раді, що в тебе щось не ок. Не хочеться їх тішити. Но немає такої ідеальної людини без проблем. І на роботі є проблеми.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу