ИзЮмрудная• вчера в 15:49
Признайтесь честно.... Если бы
У вас был выбор рождаться в этот мир ? Вы бы родились ?
Я очень часто стала думать что этот мир не для меня, я устала. Нет , я не думаю о суициде, у меня есть дети я не имею права на это....но это ощущение разочарование от этого мира...
Я очень часто стала думать что этот мир не для меня, я устала. Нет , я не думаю о суициде, у меня есть дети я не имею права на это....но это ощущение разочарование от этого мира...
9
2
55
1
Мне в этом мире только не нравится то что надо что-то добиваться, бороться.
Мне это не нравится поэтому, я ничего не делаю.
Мне это не нравится поэтому, я ничего не делаю.
5
Я вот думаю может у меня депрессия? Или просто осознание этого мира настигло в 35 лет.
Я тоже до войны видела только позитив. Но за последние 4 года столько всего произошло в моей жизни.
Я тоже до войны видела только позитив. Но за последние 4 года столько всего произошло в моей жизни.
Я пам´ятаю як ми виїзджали з окупації. Самі розумієте рівень стресу, через два десятки російських блокпостів. Потім їхали через всю країну. І ви не повірите. Вже десь в Черкаській області я фотографувала дивні кущі шари на державах, бо на Херсонщині таких не було.
З мене чоловік сміявся, як я в такому стані ще цікавлюсь що то за кущі на деревах
З мене чоловік сміявся, як я в такому стані ще цікавлюсь що то за кущі на деревах
1
1
Мы из Херсона, я вас очень понимаю , а ещё удивлялись магазинам, в которых продукты есть . Это было дико после оккупации
2
Я виїхала з окупації. Знищено і мій будинок із будинок моєї матері, мені під полтос. Житла немає. Маму скоріш за все вже не побачу.
Але я виходжу на вулицю. І знаєте що? Я чуло солов´я ( або хз що за пташка але заливається цвіріньканням) в мене на фотоапараті купа підсеіжнікив що вилізли. Жоден кіт на вулиці не залишиться без моїз обіймів
Але я виходжу на вулицю. І знаєте що? Я чуло солов´я ( або хз що за пташка але заливається цвіріньканням) в мене на фотоапараті купа підсеіжнікив що вилізли. Жоден кіт на вулиці не залишиться без моїз обіймів
3
Ахах? Ви через Баштанку їхали? Пам´ятаю я годину по супермаркету ходила просто на полиці з товаром дивилась. А в Умані вже бананів наїлись
Знаете, я уехала из Херсона намного раньше всего этого, но сердце тоже разрывается, что, возможно, никогда не увижу родные края, не искупаюсь в море в Лазурном или на Арабатке, для меня она была местом силы. Но жизнь продолжается на новом месте, постепенно учишься радоваться тому, что есть вокруг.
Розумію. Печаль.
Я розумію в якому стані ви знаходитесь
Можу накидати алгоритми. Але буде довго.
Інформаційний детокс від новин
По можливості і тіктоки інстаграм. Прибрати
Згадуйте що вас радувало. І штучно намагайтесь відтворити відчуттЯ задоволенням. Чесно, відразу не получится, буде враження що частина яка відчувала - відмерла.
Але крок за кроком ви почне отрмаувти задоволення від життя
Я розумію в якому стані ви знаходитесь
Можу накидати алгоритми. Але буде довго.
Інформаційний детокс від новин
По можливості і тіктоки інстаграм. Прибрати
Згадуйте що вас радувало. І штучно намагайтесь відтворити відчуттЯ задоволенням. Чесно, відразу не получится, буде враження що частина яка відчувала - відмерла.
Але крок за кроком ви почне отрмаувти задоволення від життя
Я цей біль пережила в 23 році. Після потопу. Тоді можна сказати вмерла ментально.
І втрату рідного міста сприйняла як смерть близької людини.
Але я продовжую жити. Але відверто. Новини з Херсону не дивлюсь і не читаю. Я нічим не допоможу, а нерви убю вхлам. Тому бережу психіку
І втрату рідного міста сприйняла як смерть близької людини.
Але я продовжую жити. Але відверто. Новини з Херсону не дивлюсь і не читаю. Я нічим не допоможу, а нерви убю вхлам. Тому бережу психіку
Если нужно,принимайте антидепрессанты, но живите ради детей. Конечно, Херсон незаменим, нигде не будет так хорошо и уютно, но в мире есть много хороших мест.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу