Кто сталкивался с эмоциональной зависимостью от человека,подскажите что вам помогло избавиться от этих мыслей.Мне порой кажется что я никогда не смогу забыть свою первую любовь,года и время идёт,а мыслей меньше не становится.Психологи не помогают,а жить с этим становится все больше и больше невыносимо.Контакта никакого не поддерживаем, общаться с другими парнями не могу,как будто приворожили
1
28
1
Возможно слишком мало времени прошло. Жизнь наполнена разными событиями, хорошими, плохими, нейтральными и все они постепенно вытесняют прошлое, образы людей из прошлого превращаются в бледные тени
1
Легко, если есть желание. Спорт, убрать песни, фильмы, книги на любовную тематику. Больше находиться в обществе других людей.
Рецепт один, и простой, не бороться с ней, а в жизни выставить себя и свои интересы на 1, и оно же единное место. Остальные попотчики и инструмент для получения благ
2
20.Да,по его,встречались с 16 лет,было много планов на будущее, после расставания лечилась от депрессии,пошла на работу, но постоянно накатывает.
1
Вы ведь хотите каких то благ?) Техника, телефон, авто, отдых))вот думайте лучше где щедрого найти))а не за чушпаном страдайте
1
Автор, я не шучу, но скорее всего, ваша жизнь ничем не наполнена, после работы/учебы вы ничем не заняты, отсюда мозг начинает искать позитивные подкрепления из прошлого, отсюда мыслительная жвачка, а вам кажется, что это ’роковая/фатальная любофф’ и прочая социально приемлемая чушь притягивается. Совет - переосмыслить собственные будни, постараться понять, что нравится и таким образом внести разнообразие, причем не обязательно это будет что-то интеллектуальное и развивающее, даже видеоигры норм вариант
Тоже люблю,но понимаю что нужно двигаться дальше,но пока не выходит,надеюсь время и вправду лечит
Я 20 років не можу забути. Маю сім´ю, дитину, активне життя, роботу, друзів, подорожі, але все одно думками повертаюсь до нього. Ніякі мої намагання, відволікання, ативність так і не допомогли. Не так, що я прямо жити без нього не можу, але ...
1
Схожа ситуація, 11 років як закінчились ті стосунки, 8 років як одружена, є дитина, робота, друзі, але часто думками я з тим, кого мабуть ніколи не зможу забути. І я не знаю як з цим жити, якщо це ніколи не припиниться. Іноді мені дуже важко.
1
А вас не мучає, чи відчуває він те саме? Я просто звиклась вже з цим. І все б нічого, якби не снились сни. Такі реальні ... І в тих снах я відчуваю себе дуже щасливою.
Мені здається що він такого до мене точно не відчуває. Ми не один рік спочатку зустрічались, все було дуже добре, потім вирішили жити разом, але і року він не витримав, сказав що більше не хоче і не зможе бути разом. Раз чи два рази на рік ми десь можемо зустрітись по роботі, спитаємо один у одного як справи, життя, але я ніколи більше не помічала зацікавленості до мене, чи ще чогось більшого.
Але я досі не можу його забути. Звісно я не кожен день про нього думаю, але бувають дуже часто періоди в житті, коли він просто не виходить в мене з голови, я думаю про нього, про нас, щось уявляю. І сни з ним бувають, і такі реальні, живі, чуттєві, що не хочеться прокидатись, і вони не тільки інтимного характеру. І я не знаю як його забути, не виходить.
А що саме вам сниться? Якісь спогади з життя? Він теж щось і досі відчуває до вас?
Але я досі не можу його забути. Звісно я не кожен день про нього думаю, але бувають дуже часто періоди в житті, коли він просто не виходить в мене з голови, я думаю про нього, про нас, щось уявляю. І сни з ним бувають, і такі реальні, живі, чуттєві, що не хочеться прокидатись, і вони не тільки інтимного характеру. І я не знаю як його забути, не виходить.
А що саме вам сниться? Якісь спогади з життя? Він теж щось і досі відчуває до вас?
Сни інтимного характеру, і він часто мені в снах признається в коханні. Був зв´язок у нас, потім він дав задню. Я з часом вийшла заміж. Ми іноді пересікались, але завжди у поглядах, спілкуванні відчувалась ця неоднозначність. Я не знаю, на 100% що він відчуває, ми ніколи так ось щиро про це з ним не говорили. Він до сих пір неодружений і особливо в якихось стосунках помічений не був. Я не знаю, чи я тому причина, чи щось інше. Але іноді від якихось спільних знайомих до мене долітали чутки, що в нього є до мене почуття, але я не знаю, чи то правда, чи то просто плітки. Можливо, справа саме в цій недосказанності. Але зараз наші стосунки зійшли на ні, я його вже років зо п´ять не бачила взагалі. Я докладала багато зусиль, щоб позбавитись від цього, але нічого не вийшло.
Але ж якби проблема була тільки у снах, то можна майже спокійно з цим жити. Мені теж сниться, часто пробуджують збуджена. Інколи в пристрасті з чоловіком боюся назвати не те імʼя, я не підсвідомо, але іноді уявляю в процесі як я зараз з ним, тим недосяжним і бажаним, а не з чоловіком. У вас такого не буває?
А чому ви не поговорите і не виясните з ним все для себе раз і назавжди? Спитати прямо. А не жити в недосказаності, з ілюзіями, мріями і сподіваннями?
А чому ви не поговорите і не виясните з ним все для себе раз і назавжди? Спитати прямо. А не жити в недосказаності, з ілюзіями, мріями і сподіваннями?
Я не уявляю його, коли кохаюсь з чоловіком, не боюсь чоловіка назвати не тим ім´ям, такого немає. Просто згадую минуле і що відчувала поряд з ним, розмови, близькість, пристрасть, коли кров стине в жилах від одного торкання ... Немає ілюзій, мрій і сподівань вже давно, бо в мене гарний чоловік, я люблю його, і точно від нього не піду, щоб там з кимось щось пробувати. Колись я намагалась поговорити, говорила йому про свої почуття, щоб розуміти, як мені іти далі по життю, але він, як би то мовити ’ увиливал от ответа’. Було дуже багато неоднозначних моментів, які не дають мені покою в плані того, чи наші відчуття взаємні. Зараз наші стосунки зіпсувались і я не хочу більше з ним говорити. Я чітко знаю одне, якби я була йому потрібна, він би щось зробив.
Ото якщо «увиливал от ответа», то точно не кохав, але й не хотів щоб щось змінилося у ваших стосунках після його відповіді, бо його все влаштовувало і він не хотів ніяких змін. Виходить у вас як розірвана петля, жити й ніколи правди не дізнатись, гадати й тішитись приємними спогадами й пристрастю. Але якщо ви кохаєте чоловіка, навіщо згадуєте минуле з іншим? Переключайтеся зразу на коханого чоловіка, якщо починаються думки про іншого. Я нажаль так і не покохала свого чоловіка, думала з часом прийде кохання, ось живу приємними спогадами, але й жити подвійним життями мені дуже важко((
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу