Лика-прилипка• Изменено вчера в 10:45
Як ви боретеся чи побороли знецінення від батьків?
Скільки себе пам´ятаю, з дитинства я не така. Для людей маю бути найкраща донька, учениця, зараз доросла жінка, щоб було що людям сказати, похвалитися. Батько в мене колишній військовий, з тиранічними замашками. Мама його боїться, завжди тиха, ніколи не заступалася за мене чи брата. Я працюю, живу окремо, маю чоловіка з яким створемо свою сім´ю. Але я все рівно не така. Маю приїжджати допомагати, бо живуть батьки в селі. А я тої роботи за свої молоді роки набачилася ой як, з самого дитинства. А так, допомагаю - не така, гроші надсилаю - не така, щось необхідне купити - теж не така. При чому, що сімейний бізнес з бджільництва більшою мірою тримається на тому, що ми з братом це все і робимо сезонно. По фінансам, заробіток від бджільництва дуже гарний, щоб жити в селі і не тужити, як кажуть. Але робота колосальна.
Психологічно тяжко все це слухати. Дивлюся як у інших є, що батьки спокійні, навіть дітям допомагають - а тут ненависть.
Ще батько не сприймає мою роботу, хоча по грошам вона прибуткова, і я сама в ній виросла. Я займаюся графічним дизайном. Він вважає, що краще працювати на заводах, в лікарнях, освіті, колгоспах- як раніше при совку. Я не знецінюю ці професії, але часи інші. І при совку мало хто жив добре. Відчуття провини виросло ого яке. Тому, поділіться, в кого тиранічні батьки, токсичні, постійно за все присутності- як ви живете і виходите з цього? Як перемогли відчуття провини перед батьками
Психологічно тяжко все це слухати. Дивлюся як у інших є, що батьки спокійні, навіть дітям допомагають - а тут ненависть.
Ще батько не сприймає мою роботу, хоча по грошам вона прибуткова, і я сама в ній виросла. Я займаюся графічним дизайном. Він вважає, що краще працювати на заводах, в лікарнях, освіті, колгоспах- як раніше при совку. Я не знецінюю ці професії, але часи інші. І при совку мало хто жив добре. Відчуття провини виросло ого яке. Тому, поділіться, в кого тиранічні батьки, токсичні, постійно за все присутності- як ви живете і виходите з цього? Як перемогли відчуття провини перед батьками
5
1
1
65
0
Я своей вчера пригрозила, что в дурдом или дом престарелых сдам😂сутки почти тишины, и все такое на время стало
2
У меня вообще трешак был, раньше обижалась и пыталась угодить, сейчас дико бесить стало)))но моя вчера ’ослепла’))в больничке отдала 7400, и сижу думаю, кто с нас дура
Якщо можете, поділіться як наважилися це зробити і що робили з відчуттям провини, якщо воно виникало?
На этом чувстве вины они на вас сидят и погоняют. Вы ничего плохого не сделали, даже наоборот сами себя обеспечиваете, трудитесь. Они вас должны ценить. Тут либо прямой разговор с обозначением границ либо дистанция от них.
3
Сестру кста от чудо общения с мамичкой микроинсульт побил, рука повисла))) а у отца трясучка, на паркинсон похожа
З мамою проблем немає. Батько як такі розмови починаю, починає волати і ’ставити’ на місце, бо я, бачите, життя не бачила і не знаю що таке тяжке життя. А він мені вирішив його влаштувати змалечку, щоб я не думала, що життя можна жити вільно без тиранії
2
Никак не борюсь. Уже привыкла и не цепляет меня.
На самом деле, мама сама не замечает.
Это касается покупок. Если покажу ей новые кроссовки, то наверняка услышу: «Зачем? У тебя их столько и все хорошие».
А старым уже 5 лет. И такая реакция на все покупки или бьюти процедуры.
Подитожу, мама не научила меня любить себя. И воспринимать себя, как самую дорогую и ценную, которая достойна и заслуживает на лучшее из доступного.
На самом деле, мама сама не замечает.
Это касается покупок. Если покажу ей новые кроссовки, то наверняка услышу: «Зачем? У тебя их столько и все хорошие».
А старым уже 5 лет. И такая реакция на все покупки или бьюти процедуры.
Подитожу, мама не научила меня любить себя. И воспринимать себя, как самую дорогую и ценную, которая достойна и заслуживает на лучшее из доступного.
2
Мінімізуйте спілкування з батьками. У вас не пройшла сепарація.
Будуйте свою самооцінку, не спираюсь на думку інших.
Будуйте свою самооцінку, не спираюсь на думку інших.
4
Знаю одну такую семью, дочки взрослые. Их отец им мозг выносит какие они ущербные, не развиваются, хотя работают на обычных работах, живут свою жизнь. Так вот, уже одна не выдержала, эмигрировала из Украины.
Не должны родители так наседать на взрослых детей, дети должны жить самостоятельно.
Не должны родители так наседать на взрослых детей, дети должны жить самостоятельно.
2
Смех смехом, а у тетушки после общения с ней на следующий день сердце стало))) а я в детстве болела астмой, трясучкой, тиками и еще 100 болячками
Розумію вас. В мене мама дуже тривожна і слабка за характером. Заміж виходила бо так треба. І в самої з власною матір´ю стосунки холодні відсторонені. Її рідний батько тяжко захворів як вона ще малою була,то її матір моя бабуся відправила його до його батьків з кінцями. Тобто моя мама теж виросла як жертва. Не бачила як має бути нормально. І чоловік тиран який її знецінює, теж додав свого. Вона тяжко сприймає новий одяг, взуття, якийсь догляд. Складно їй щось доводити, коли вона по суті принесла себе в жертву і боїться щось мати для себе. На мене воно теж впливає тепер
Еще со смешного, песочилась она за кусок огорода с соседом, тот ее обделил, так она ему выдала, чтоб та земля в горле тебе была, что думаете, помер вскоре😂😂😂😂
1
У меня аналогичная ситуация. Любовь к себе это прям в точку сказано.
Она даже может находить изъяны во всем! Даже детские поделки внуков она может зафукать при них же!
Она даже может находить изъяны во всем! Даже детские поделки внуков она может зафукать при них же!
2
Понимаю, так прошло моё детство и мать даже сейчас пытается меня попрекать и командовать, хотя мне уже далеко за 30. Я просто игнорю и делаю своё. Чтобы не скандалить типа соглашаюсь ’да я такая, и что поделать’. Осознала, что мать у меня токсичный нарц и что моя самооценка не должна строиться на её отношении ко мне
Я просто выросла и мнение родителей стало мне не важными. У меня сформировалось свое мнение о себе и о всем вокруг. С родителями общаюсь нормально, но выставила твердые рамки, чего они мне не говорят и какое мнение держат при себе, если не хотят прекращения общения. Это подействовало.
5
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу