Рву и мечу• 01 апреля в 20:50
Не хочу жити... Просто зламалася
Я не бачу майбутнього взагалі. Я розумію що вже кінець. Я не хочу далі жити, мені здається нічого хорошого в моєму житті не буде. Плюс війна.
показать весь текст
3
5
27
272
2
До заміжжя так. Я подорожувала. Після заміжжя я стала жити гірше. І більше не подорожувала. Він мене тягав у село до своїх батьків на городи
1
Ответ дляРаздражевская
Вы во время войны потеряли близких? Соболезную Вам. Даже кого-то одного из близких людей терять невыносимо больно, а если всех, это кошмар, даже не знаю что сказать. Извините. Страшно, что таких случаев стало очень много, прилетает по жилым домам постоянно. Вот сегодня написали, что умерла в больнице маленькая девочка, которую собой во время обстрела пыталась прикрыть 20-летняя сестра. Сестра и родители погибли сразу. Где она взялась на нашу голову эта бл...я русня, жили себе люди спокойно никого не трогали, так нет твари не дали пожить 
.
.
Нет, война не при чём абсолютно, мои близкие умерли от внезапных болезней, чередой с разницей в 1-2 года. Более того, я даже завидую людям кому война одна причина бед, я это всё ещё до войны пережила, и потерю жилья и близких и много всего другого
3
Та пийте вже крисячий яд. Пестицид не допоможе. Тепер з нетерпінням чекаємо на новини, що в якомусь готелі одна шиз0френічка вкоротила собі віку. 
3
Люба Автор, подумки Вас міцно обіймаю. Не знаю, як Вам допомогти. Хіба що, помолитися за Вас. Ви й самі спробуйте. Щира молитва обов´язково спрацює. Не зайвим було б і до лікаря звернутись. Є препарати, що впливають на хімію мозку. Ваш стан дійсно схожий на депресію, а це вже серйозно, потрібна допомога. Байдужість оточення вбиває, я розумію. Не відмовляйте собі у допомозі! Ви 100% її потребуєте. Мої Вам найдобріші побажання.🫂❤️🩹
2
1
Ну так сімейне життя таке, людина не може жити лиш по своїх, вас вже 5 років обслуговують, терплять сморід від вас, а ви все згадуєте, як борща чоловіку колись зварили. Чому вам так себе шкода? Дитина все те бачить, нюхає, живе в тому, а ви собі вже 5 років в носі длубаєте
Ви просто себе дуже любите. Знаєте, що і тае прокатить. Згадуєте, як колись, в перші роки щось для сім´ї робили і у вас такий жаль до себе. Дали б вам під сраку, посиділи б місяць впроголодь- от тоді б було не лінь помити сраку. А так є лох, який це терпить, а ви користуєтесь тим.
А ще у таких людей є така риса- жити поруч з лохами, які мають забеспечувати їх, обслуговувати, турбуватися, лікувати, бо таким люлям дуже себе шкода, працювати вони не будуть, прибирати- готувати, має бути поруч лох, який і за себе і за них все буде робити і вислуховувати, як погано їм живеться, які вони хворі і втомлені. Такі депресуючі живкть до 100років, бо бережуть себе. Да, це не лікується, бо бажання працювати не приходить ніколи
1
Ваша проблема в тому, що Ви не знаєте, що хочете. Ви не виросли, не можете брати відповідальність. Судячі із коментів про чоловіка, то вийшли заміж за першого, хто запропонував. Перший раз у Німеччині дуже допомогали, зараз-не так, то Ви й біситесь, що потрібно щось робити. У Вас така каша в голові, що просто триндець. Я вже писала, що як треба, то включаєте комп, ТГ групи, шккаєте нову інформацію і т.д. Все. Замість цього Ви нон-стоп клепаєте істеричні теми про квіти і срач навколо. Я співчуваю і дитині, і Вашому чоловіку. Беріть себе в руки.
Нічого, в мене вже деякі подруги 3 раз заміж вийшли) Люди змінюють життя і в 40, і в 50 років. Якби мене так крило і чоловіка б не любила, то вже б давно повернулась за кордон. Не будьте мазохісткою. Ніхто рятувати не буде.
А як це зробити на практиці?
Маю сім´ю, сина підлітка,але не можу покинути,бо чоловік в ЗСУ, а син в 9 класі,йому вступати треба,то про свої бажання мушу забути.
Маю сім´ю, сина підлітка,але не можу покинути,бо чоловік в ЗСУ, а син в 9 класі,йому вступати треба,то про свої бажання мушу забути.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу