Все до блиску• 16 апреля в 14:10
Мама яка наче і є, але насправді її немає. І не було ніколи. Просто функція
Мала на сьогодні купу планів, але всю ніч блювала, на силу встала. Плани всі по боку. Почуваюся погано. Кажу мамі своїй "от не знаю чи ще рватися щось робити після обіду чи витратити цей день щоб зібрати себе до купи". Мама така "ну не знаю, дивись сама, сама вирішуй, що ти мене питаєш".
Очевидно що питаю, щоб почути "відпочинок, відновись". Так гірко усвідомлювати, що у мене немає мами. І я не пам´ятаю щоб вона колись була. Взагалі нічого майже не пам´ятаю зі свого дитинства. Ніякого емоційного зв´язку і близькості. Тепер ця чужа людина живе зі мною через війну. Допомагає з дитиною, бо чоловік далеко. Але от в якісь моменти ти розклеюєшся і хочеш мами. А її нема, поруч просто стара чужа людина
Я з 18 років не живу з батьками. Колись один раз попросила її приїхати підтримати мене після розлучення. Так вона мені сказала що онуків, дітей сестри з собою візьме "нє ну а що? Я все одно не знаю що тобі говорити, а діти хоч Київ побачить"
Вибачте, накипіло, виговорилася. Знаю, що у багатьох моїх однолітків таке з батьками. Але болить як чорна діра всередині іноді
Очевидно що питаю, щоб почути "відпочинок, відновись". Так гірко усвідомлювати, що у мене немає мами. І я не пам´ятаю щоб вона колись була. Взагалі нічого майже не пам´ятаю зі свого дитинства. Ніякого емоційного зв´язку і близькості. Тепер ця чужа людина живе зі мною через війну. Допомагає з дитиною, бо чоловік далеко. Але от в якісь моменти ти розклеюєшся і хочеш мами. А її нема, поруч просто стара чужа людина
Я з 18 років не живу з батьками. Колись один раз попросила її приїхати підтримати мене після розлучення. Так вона мені сказала що онуків, дітей сестри з собою візьме "нє ну а що? Я все одно не знаю що тобі говорити, а діти хоч Київ побачить"
Вибачте, накипіло, виговорилася. Знаю, що у багатьох моїх однолітків таке з батьками. Але болить як чорна діра всередині іноді
показать весь текст
76
18
7
3
298
0
А чоловік з армії нічого не дає? І до армії не давав? І ви його любите просто так, тому що, безумовно
1
А що коли так і є? Скільки років дитині?
Може в неї ще безліч незакритих потреб, про які ви навіть не здогадуєтесь, бо у вашій свідомості ви - ідеальна мати, в якої не може бути незадоволеної дитини
Може в неї ще безліч незакритих потреб, про які ви навіть не здогадуєтесь, бо у вашій свідомості ви - ідеальна мати, в якої не може бути незадоволеної дитини
Мама поселила мене в гуртожиток з дівчатами на два роки старшими за мене в кімнаті. І жодного! Разу не приїхала провідати, поки їй не треба було на весілля. Ви написали вашій дочці 20, тобто ви пам читаєте яка вона була коли школу закінчила. От уявіть що ви її привозите в чуже велике місто, селите в одну кімнату з незнайомими людьми, їдете додому і благополучно забуваєте про неї на пару років
6
Це прості питання, на які ви чомусь не хочете відповідати. Бо виявиться, що не ’я сама’. Або що чоловік приблизно як татко.
І ще одне. Вам зараз легко з дитиною, бо вона мала. І ви думаєте, що вона своє дитинство пам´ятатиме як зараз. Але насправді вона також запам´ятає, як ви ставились до матері. І ще більше запам´ятає, як буде підлітком. І оце ’так можно’ буде можно і до вас.
І ще одне. Вам зараз легко з дитиною, бо вона мала. І ви думаєте, що вона своє дитинство пам´ятатиме як зараз. Але насправді вона також запам´ятає, як ви ставились до матері. І ще більше запам´ятає, як буде підлітком. І оце ’так можно’ буде можно і до вас.
4
Ви маєте зрозуміти одне. Мама вас не любить. І ніколи не зміниться і не стане тою мамою яка вам потрібна. Все. Зміріться з цим фактом і живіть далі. Так наче вона десь дуже далеко же немає зв´язку і тп.
Так.
Я не автор. Але так. Батьки приймають рішення народити дитину і нести відповідальність. А не навпаки.
Я не автор. Але так. Батьки приймають рішення народити дитину і нести відповідальність. А не навпаки.
3
1
А просто поговорити з нею, сказати, що вам не хватає підтримки, можливо вам стане легше, якщо ви їй вискажете щось?
Да,но автор уже сама мама и взрослая.Свои экзистенциальные кризисы надо вываливать психологу или находить отдушину,а не предъявлять претензии человеку с уже начинающейся деменцией
3
Психолог це дорого.
Висказати все що наболіло вона має повне право. Біла в тому що мама не зрозуміє і не зміниться, але стане легше..
Простіше взагалі припинити спілкування
Висказати все що наболіло вона має повне право. Біла в тому що мама не зрозуміє і не зміниться, але стане легше..
Простіше взагалі припинити спілкування
Всмислі мама поселила вас з дівчатами старшими? Куди комендант поселив - там ви і жили. В нас 4 в сім´ї - мама ніколи ні в кого не була в студентському гуртожитку.
8
Нет,если автор такая продвинутая в отличие от мамы,то должна знать,что это все надо вываливать на психолога,а не на близких.Я тоже не понимаю какая поддержка нужна просто после рвоты,и насколько срочные дела,отложить или надо ехать
И если психолог дорого,то люди находясь отдушину-хобби,прогулки ,танцы.Выпускают негатив и обновленные обратно в семью
И если психолог дорого,то люди находясь отдушину-хобби,прогулки ,танцы.Выпускают негатив и обновленные обратно в семью
2
2
боже- боже... Автор, вам бы к психологу, чтобы она вот этот трэш что вы себе сама накрутили, разребла. Это вы не знаете того мужчину. Она знает. Вас не интересует ее жизнь. Она дает вам свободно принимать решения и решать что вам нужно. Рассказывай она вам что вам надо отдохнуть- вы бы сляпали другую тему, что она навязывает вам свое мнение. Мама помогает с детьми, вы обесцениваете ее помощь. Холодная и чужая , хоть пока и не старая в отношениях - вы.
5
Да, автор доросла, автор пропрацювала все з психологом. І тому вона нічого мамі не пред´являє, вона оце тут випустила пару і все
3
мдя... тяжелая история. Сколько вам лет? не пора ли повзрослеть?
Понять что идеальных матерей нет в природе, и вы тоже такая же будете для детей)
Понять что идеальных матерей нет в природе, и вы тоже такая же будете для детей)
2
1
только в вашей голове. Есть дети которым нужно больше любви, зацикленные на себе, вечно несчастные и не долюбленные. Даже если мать костьми ложится, то она виновата все равно. В не угадывании желаний, отсутствии тактильного контакта, не долюбили их, не до целовали, не дали возможностей, не подарили квартиру, не оставили наследство... Список можно продолжать до бесконечности.
Есть люди тактильные, или нет, с маленьким спектром эмоций. Нельзя требовать от взрослого человека быть такой, как хочется вам. Она такая , как есть. Вы выросли, выучились, вышли замуж, подозреваю что рано, так как искали любовь в другом месте. Я во многом вас понимаю. Но не понимаю почему вы не можете принять то, что мама просто с другим складом характера, просто ее эмоции выражаются по другому.
Есть люди тактильные, или нет, с маленьким спектром эмоций. Нельзя требовать от взрослого человека быть такой, как хочется вам. Она такая , как есть. Вы выросли, выучились, вышли замуж, подозреваю что рано, так как искали любовь в другом месте. Я во многом вас понимаю. Но не понимаю почему вы не можете принять то, что мама просто с другим складом характера, просто ее эмоции выражаются по другому.
3
Якщо їй стане легше від цього, то можна і на близьких.
Я так довго мовчала і тримала все в собі. А от прорвало і мені нарешті стало легше. Мені хотілося мамі висказатися, так я розуміла що
не почую ні вибач ні розуміння в навпаки.
Але мені це було необхідно!!!
І ніяке хобі не допомагає замість психолога , бред
І мені стало набагато легше.
Я так довго мовчала і тримала все в собі. А от прорвало і мені нарешті стало легше. Мені хотілося мамі висказатися, так я розуміла що
не почую ні вибач ні розуміння в навпаки.
Але мені це було необхідно!!!
І ніяке хобі не допомагає замість психолога , бред
І мені стало набагато легше.
вас тут не поймут.
щас увидят что мама где то суп ребенку готовит или стирку лишний раз простирнет и заклюют вас за это из зависти.
щас увидят что мама где то суп ребенку готовит или стирку лишний раз простирнет и заклюют вас за это из зависти.
2
1
Ну я сподіваюсь , що для своєї дитини ви будете і є харошою мамою. І ваша дитина вам ніколи не викотить всі претензії до вас, які ви зараз птшете про свою маму. А вони у неї будуть 100% і почнуть з її 14 років. Ви офігієте, скільки ви тоді всього зрозумієте і офігієте , що в тих моментах де ви були найкраща мама, то для дитини було протиположно і сприймалось по іншому і відчувалось по іншому. Ви все зрозумієте, але з часом і передивитеся все своє життя і ставлення до рідних.
3
то мамой недовольны, что дает советы, то недовольны, что не дает советы - этим детям не угодишь.
1
Ответ дляТаЕщеОптимистка
моя тільки що дзвонила - зла, що я не подзвонила до неї в обід і не спитала як здоров*я. Кажу ’альо’, а у відповідь ’могла б матері подзвонити чи я хоть жива’. падруга то шо нада 
сказала їй, що на подібні маніпуляції не ведусь - ’пока’ і поклала трубку.
сказала їй, що на подібні маніпуляції не ведусь - ’пока’ і поклала трубку.
В мене теж так колись було з батьком. Дзвінок і зразу мені у вуха гавно всяке. ’Ти б хоч подзвонила і перевірила чи я вже здох’, ’батька в тебе нема?’. І т.д.
А якось він дуже невдало попав. Фізично і емоційно мені було дуже зле.
І рот сам сказав в слухавку ’нах воно мені треба’ а пальці самі виклик завершили.
Місяць не дзвонив, потім як бабка пошептала.
А якось він дуже невдало попав. Фізично і емоційно мені було дуже зле.
І рот сам сказав в слухавку ’нах воно мені треба’ а пальці самі виклик завершили.
Місяць не дзвонив, потім як бабка пошептала.
1
треба себе відстоювати
на жаль, батьки теж бувають токсичними і вважають, що лише їх мають поважати
на жаль, батьки теж бувають токсичними і вважають, що лише їх мають поважати
Я так зрозуміла, що мама опікується Вашими дітьми поки Ви хворієте, в апатії після розлучення чи ще щось. Це вже дуже немало. А Ви хочете, щоб окрім фізичного вона несла ще й моральний тягар. Чи не занадто?
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу