Барабасиха• 16 апреля в 19:35
Хто залишився через чоловіка, сімю
Чи не бачите ви в цьому жертву свою?
Особливо, якщо б ви хотіли виїхати, але чоловік не виїзний
чи батьки не хочуть виїжджати, чи діти
Особливо, якщо б ви хотіли виїхати, але чоловік не виїзний
чи батьки не хочуть виїжджати, чи діти
13
1
1
49
0
Да что Вы будете делать в Германии? Язык не выучить, рабочая виза Вам не светит, квартиру не сдадут, лежать грязная жирная под забором лагеря и писать посты про красоту Германии?
В любой стране (и в Украине тоже) нужны мозги, трудолюбие, желание изменить жизнь к лучшему.
В любой стране (и в Украине тоже) нужны мозги, трудолюбие, желание изменить жизнь к лучшему.
8
4
3
я питаю про варіант, коли жінка вроді би хоче поїхати, але причина в тому, що не може когось залишити
4
2
1
Вижу конечно и очень сильно пожалела, что вернулась...но вернулась не слвсем из-за мужа, а из-за дочки у которой началась депрессия, она рыдала каждый день, не выходила из дома, отказывалась разговаривать со мной и психологом. Очень скучала по дому, мужу, бабушкам, друзьям. Почти год я выдержала и вернулась. Дочь ожила, вообще другой ребенок, занимается любимым делом, друзья, родные все рядом.
Но и после каждодневных обстрелов меня кроет...я что там чувствовала себя хреновой мамой, что тут...
Но и после каждодневных обстрелов меня кроет...я что там чувствовала себя хреновой мамой, что тут...
7
3
чого ж сімю. Себе.
хотіли б жити в Європі, але не поїдете не тому, що не хочете, а тому що не можете тут когось залишити
відчуваєте різницю
хотіли б жити в Європі, але не поїдете не тому, що не хочете, а тому що не можете тут когось залишити
відчуваєте різницю
1
Автор, я только сегодня об этом думала после очередной балистики, и знаете я жалею, надо было выезжать 4 года назад уже бы и язык выучила и освоилась в другой стране, осталась ради мужа, но у нас нет детей, за это время отношения подпортились, и он мне знаете что сказал, а я тебя не просил оставаться ты сама сделала такой выбор, так что скорее всего вашу жертвую никто не оценит.
5
4
2
1
1
Я така. Батьки, чоловік, пес. Діти є дорослі. Шкодую що з першими вибухами не звинтили з Києва. Знала б що таке буде з країною - роздумів би не було. Тоді я ще не відчувала ненависті до зеленого опариша та його оточення.
4
2
Відчуваю. І гадаю з тим стикнулися десятки тисяч жінок. І мені дуже шкода за цей жахливий вибір, тут розумію вас
3
Какую жертву, блин. Очень удобно кого-то обвинять в своих проблемах. Ну только обвинения в сторону русни считаю обьяснимыми.
3
а кого я звинувачую?
якщо ви не відчуваєте, що жертвуєте своїми бажаннями і життям - то прекрасно. а хтось відчуває
якщо ви не відчуваєте, що жертвуєте своїми бажаннями і життям - то прекрасно. а хтось відчуває
1
у этой ничего кроме работы на ботоферме зеленого идиота и сыначки-корзиночки не случилось в этой жизни, убогое
4
Я поїхала. Чоловік лишався. І якоюсь зрадницею себе почувала. Страшно було все кинути(квартиру, чоловіка, маму, якусь впевненість) і почати там будувати вдвох з донькою з умовою назавжди. Бо тоді б дитина там вступала вчитися. Повернулася через 2 міс. Жалкую? Дуже. Чоловік мобілізований вже 2 роки, тобто сім´ї як і нема. Донька підросла і тепер виїздить за кордон сама до хлопця ’назавжди’. А я лишаюся сама.
7
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу