У кого в сімʼї двоє дітей і більше, вони заздрять один одному?

Хлопці, погодки, 15 і 16. Не було конкуренції, вони якось з самого початку один одного знайшли і я їм стала не потрібна. ’А чому я’ в нас не прижилось, бо кожен щось робить, що йому подобається і що найкраще виходить. Навіть один одного питають - йду піцу пекти, будеш? Йду сміття виносити, в тебе є що викинути? Валяється останній банан, цукерка, тощо, хтось буде? Тема ’а чому йому?’ теж мимо. В них різні інтереси, улюблені справи, тож кожен отримує своє, саме те, що просить. Одному електросамокат, іншому упаковка акрилових маркерів, одному ноут іншому черговий набір гантелей. В одязі теж нема проблем. Малий поки в основному ’доношує’. Купую, що просить конкретно, але часто каже, купи старшому, він пару раз вдягне, а я заберу. Іноді звичайно буває, що скубнуться на словах, але це дуркування їхнє, не б´ються, не агресивні, не ненавидять один одного

Це природньо.