хутряна володарка• 05 июля в 00:56
Мама на будь-яке зауваження починає кидатися речами, а потім плаче
Моя мама дуже дивно реагує на будь-які зауваження чи незгоду. Варто сказати щось, що їй не подобається, навіть спокійним тоном, як вона може почати кидатися тим, що потрапить під руку. Це можуть бути різні речі, без особливого розбору навіть просто душляк чи лопатка
Після цього вона зазвичай іде до себе в кімнату і починає плакати, ніби це вона постраждала.
Я вже не розумію, як із нею спілкуватися. Складається враження, що будь-яка критика або прохання сприймаються як особиста образа, і реакція одразу дуже бурхлива,хоча зазвичай критика це стимул ,щоб стати краще для людини,а тут навпаки
У когось були схожі ситуації? Чи може це бути особливість характеру, невміння контролювати емоції, чи це вже привід говорити про якісь психологічні проблеми? Як ви поводилися з такими людьми?
Хочу почути досвід інших, бо сама вже не знаю, як правильно реагувати.
Після цього вона зазвичай іде до себе в кімнату і починає плакати, ніби це вона постраждала.
Я вже не розумію, як із нею спілкуватися. Складається враження, що будь-яка критика або прохання сприймаються як особиста образа, і реакція одразу дуже бурхлива,хоча зазвичай критика це стимул ,щоб стати краще для людини,а тут навпаки
У когось були схожі ситуації? Чи може це бути особливість характеру, невміння контролювати емоції, чи це вже привід говорити про якісь психологічні проблеми? Як ви поводилися з такими людьми?
Хочу почути досвід інших, бо сама вже не знаю, як правильно реагувати.
23
0
Что-то её угнетает и беспокоит и мелкая критика становится триггером. Поговорите с ней, поддержите.
Второй вариант - климакс. Ей плохо и физически, и морально. Опять таки совет тот же - говорить, обсуждать.
Второй вариант - климакс. Ей плохо и физически, и морально. Опять таки совет тот же - говорить, обсуждать.
5
Критика дуже рідко стає стимулом для розвитку.
Для тригера - так.
Для розвитку стимулом стає зазвичай похвала.
Для тригера - так.
Для розвитку стимулом стає зазвичай похвала.
9
2
Это значит то, что у человека есть только он и только его мнение. Ваше его глубоко не волнует и слушать его он не будет. Нарциссизм это
5
Так Ви явно ж не перший рік з мамою спілкуєтесь?
Якщо так було все ваше життя, то може й особливість характеру.
Якщо останні роки, то певне відбулися якісь зміни
Якщо так було все ваше життя, то може й особливість характеру.
Якщо останні роки, то певне відбулися якісь зміни
3
При этом автор буднично так спрашивает ’как же с ней общаться?’, может к врачу маму повести? Но нет, писать на советчицу. Троллиха. Это я об авторе.
3
вы считаете нормальным критиковать своих родителей, делать им замечания? пусть ваши дети вас так стимулируют.
4
2
1
Автор,мы же не знаем она всегда себя так вела или нет.Если это недавно стало проявляться,то это повод проконсультироваться в врачём.Может быть что угодно.
1
І після того як вона покидалась та поплакала їй стає легше. Це лікується, але треба щоб вона визнала проблему та пішла до психіатра
Автор нужно поговорить. Хотя бы попробовать
Есть люди, которые и не захотят слушать, что они неправы. А, возможно, Вам мама и обьяснит, что плохо ей, не может с собой справиться.
В любом случае какие-то проявления заботы не будут лишними.
Мне когда плохо, хочется, чтобы никто не трогал, например. Если меня ´взяло´, а муж будет ходить и заглядывать в глаза, 90%, что не выдержу свой криз, начнётся скандал.
Есть люди, которые и не захотят слушать, что они неправы. А, возможно, Вам мама и обьяснит, что плохо ей, не может с собой справиться.
В любом случае какие-то проявления заботы не будут лишними.
Мне когда плохо, хочется, чтобы никто не трогал, например. Если меня ´взяло´, а муж будет ходить и заглядывать в глаза, 90%, что не выдержу свой криз, начнётся скандал.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу