Українська Мрія• Изменено вчера в 22:18
Фыркающие родители и их приезд
Продолбалась им с визой. Заплатила помогаторам, за поездку на интервью, купила билеты - прямые чтобы без пересадок, чтобы удобно можно было переночевать около аэропорта. Куча сил, времени и денег.
Начинаются комментарии - ой, а паспортный контроль нужно на английском проходить? А почему? А у нас они на украинском проходят? А почему нет? Ой, а мы не в начале самолета летим? Подальше от бизнес класса, да?
Вот что на это сказать…?
Как вы на такое фырканье реагируете?
Начинаются комментарии - ой, а паспортный контроль нужно на английском проходить? А почему? А у нас они на украинском проходят? А почему нет? Ой, а мы не в начале самолета летим? Подальше от бизнес класса, да?
Вот что на это сказать…?
Как вы на такое фырканье реагируете?
3
2
35
3
Ну желания второй раз это делать все меньше… ну какой блин бизнес класс? (( я в жизни на нем не летала. К чему эти комментарии?
4
Ну я их свожу в Диснейленд, конечно; поводу к океану, но кружить точно не смогу 24/7. Я работаю.
1
Да, я так маму возила в Европу еще до войны. Выслушивала какое агрессивное солнце и почему не на Азовское море поехали.
3
2
Вот и я работаю. И муж мой работает. Чтобы иметь все то, что мы имеем - мы пашем как кони. А папе моему так ’скучно’...
1
Ну уже все забронировала на 2 месяца в Маями к нам приедут. Зимой тоже хочу их забрать. Посмотрим как пройдет… Пока всем недовольны.
1
Хаха, це правда. В мене відчуття що маю справу з дітьми. Везли то сало через кордон в Польщу. Повезло що їх не перевірили.
2
А воно так і є, на старість мізки відшибає.
’На цій плиті готувати не буду, я не знаю, як ті кнопки тицяти’. ’В магазин сама не піду, я не знаю, де каса’, ’Океан холодний і мені страшно, ще хвиля змиє, йдем бігом додому’.
До вас їде 2-є п´ятирічних дітей, і поводитися вам треба відповідно, як дорослій. Бути терплячою і мудрою, водити за руку, вислуховувати істерики.
’На цій плиті готувати не буду, я не знаю, як ті кнопки тицяти’. ’В магазин сама не піду, я не знаю, де каса’, ’Океан холодний і мені страшно, ще хвиля змиє, йдем бігом додому’.
До вас їде 2-є п´ятирічних дітей, і поводитися вам треба відповідно, як дорослій. Бути терплячою і мудрою, водити за руку, вислуховувати істерики.
3
В їх часи про той бізнес-клас ніхто не чув, але вони їй пальто купили і в Одесу звозили, відмовляючи собі у всьому.
4
Вы знаете прям возили и покупали что? Ну, не надо оправдывать двоих взрослых людей таким отношением к своим уже взрослым детям
5
Я своїх взагалі вмовити не можу прилетіти, навіть візу не хочуть отримувати. Кажуть не мають потреби, летіти страшно і тиск, і здоровʼя не те, і дорого в Америці все. Радійте автор, що хоч з таким настроєм летять. Я своїх з 2022 лише по телефону бачу
2
І частіше, чим ви думаєте.
Це ви зараз молоді-гоноровв, а на старості будете такими самими безпорадними і істеричними.
Це ви зараз молоді-гоноровв, а на старості будете такими самими безпорадними і істеричними.
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу