Оч@ров@Шк@• вчера в 17:26
Запоріжжя. Я вже не витримую. Дайте пораду.
Маю 2х дітей до 10 років, ЗП високу для Запоріжжя, чоловік має бронь, ЗП також вище середньої, може працювати в центральній частині країни-Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська а Вінницька область, далі виїхати не може, це не його територія по роботі. Квартиру в Запоріжжі знімаємо- 3 к 10 тис, дуже гарна у відносно тихому районі. Батьки мої мають гарну 3 к квартиру та не хочуть виїжджати, ховаються у сховище поруч. Маємо за містом чудову літню дачу з басейном, де відносно в тиші можна відпочити. Але! Школа поряд підземна, діти на вулицю не виходять, гуртки всі скасували - пересуватися по місту небезпечно, діти дорослішають і все гірше реагують прильоти, почали плакати. У відпустку поїхали у Вінницю і зрозуміли, що є інше життя- тут немає тривог! Максимум за день 15 хв., в Запоріжжі 20 годин! Тут діти живуть наче війни і не має - басейни, гуртки, дитячи майданчики. Я розумію, що мабуть потрібно виїхати із Запоріжжя, навіть ціною того, що діти почнуть жити в реалі жорсткої економії, як і ми. Знімати квартири по неадекватним цінам в тилу, вивести батьків та залишитися мені без роботи на деякий час-це все відкат по фінансам. Але ж мабуть бідне життя краще тим, що безпечніше
показать весь текст
51
3
автор
Оч@ров@Шк@
• вчера в 22:52
Ответ дляАмбасадор щастя
То діти бояться, чи не хочуть виізджати?
Коли вибух поряд- бояться, але це буває не часто, поки ми у відносно тихому районі. Але я розумію що це питання часу.
автор
Оч@ров@Шк@
• вчера в 22:56
Ответ дляБез комплексів
Автор, ви я так розумію втрачаєте роботу навіть якщо виїздите по Україні. Тому питання не в роботі, а в чоловікові. Грубо кажучи або Вінниця з чоловіком, можна зняти 2кім., переводу нема, але роботу може вдасться знайти в ДСНС. Або закордон без чоловіка або їхати далі по Україн, але все одно без чоловіка. Єдине що не в таборі, може на Західній зможете знайти роботу. І все таки можна приїздити одне до одного. Складний вибір, бо це не тимчасово, це може бути ще на роки. Я в Києві , все страшніше, ніж було на початку. Була в Мукачево-там взагалі нема тривог, люди не знають, що таке вибухи, а я здригалася від гучних звуків
я не знаю що порадити, але у вас реально страшно. Можливо чоловік може пошукати роботу з бронню в іншому місті.
Чоловік може працювати майже по всій Україні - має бронь. Питання по моїй роботі, моя ЗП в Запоріжжі 50+тис, а через 6 років можу йти на пенсію 20 тис. Якщо зарах виїхати - втрачаю це все, місць в спокійних регіонах зараз немає в структурі.
автор
Оч@ров@Шк@
• вчера в 23:00
Ответ дляКорсет_на_шурупах
Вы тот подвал видели? Дачу современную с бассейном Вы не заметили? Потерю зарплаты тоже не посчитали? Социальный статус это квалифицированная работа по специальности, возможность не замечать, сколько тратишь на питание и вещи первой необходимости, привычка к определённому качеству жизни и стандартам сервиса. У автора машина, как она ее будет заправлять и обслуживать? Пешком ходить?
Запорожье был прекрасным городом, я сама оттуда. Если Вы думаете, что там не осталось обеспеченных людей, вы ошибаетесь. Пляжные комплексы работают, рестораны продолжают радовать, даже находясь в разрушенных зданиях. Тц, спорткомплексы, частные клиники функционируют, хоть многое и закрывается.
Понятно, что ничего не сравниться с потерей жизни. Но Вы поговорите с теми, кто выехал, а потом вернулся и уточните почему.
Лично я не советую автору оставаться. Я вообще ничего не советую. Но если она примет решение выезжать из ЗП без мужа, здесь мой голос за выезд в другую страну.
Запорожье был прекрасным городом, я сама оттуда. Если Вы думаете, что там не осталось обеспеченных людей, вы ошибаетесь. Пляжные комплексы работают, рестораны продолжают радовать, даже находясь в разрушенных зданиях. Тц, спорткомплексы, частные клиники функционируют, хоть многое и закрывается.
Понятно, что ничего не сравниться с потерей жизни. Но Вы поговорите с теми, кто выехал, а потом вернулся и уточните почему.
Лично я не советую автору оставаться. Я вообще ничего не советую. Но если она примет решение выезжать из ЗП без мужа, здесь мой голос за выезд в другую страну.
Спасибо, Вы очень тонко все подметили, я на эмоциях, не смогла бы так все объяснить ❤️
автор
Оч@ров@Шк@
• вчера в 23:10
Ответ дляКорсет_на_шурупах
Автор, почитала все Ваши посты. Жаль, что вариант заграницы не для вас. Наверное тогда Винница и все вместе - хорошее решение. Но, думая про холода, я бы взвесила еще один вопрос. Ваша дача пригодна доя жизни зимой? Есть возможность печного и автономного отопления? Бомбить дачи дорого и бессмысленно. Если бы Вы могли там жить постоянно, риски для семьи теоретически стали бы ниже.
Конечно, где именно дача, тоже имеет значение.
В любом случае желаю Вам, чтоб Вас Ваша интуиция не подвела.
Конечно, где именно дача, тоже имеет значение.
В любом случае желаю Вам, чтоб Вас Ваша интуиция не подвела.
Нет, на зиму не подойдет, как минимум потому что нужно бурить скважину, а дача со стороны Михайловки, последнее время начали летать рядом мопеды((
Спасибо Вам за поддержку ❤️
Спасибо Вам за поддержку ❤️
1
Без комплексів• вчера в 23:14
Ответ дляОч@ров@Шк@
Чоловік може працювати майже по всій Україні - має бронь. Питання по моїй роботі, моя ЗП в Запоріжжі 50+тис, а через 6 років можу йти на пенсію 20 тис. Якщо зарах виїхати - втрачаю це все, місць в спокійних регіонах зараз немає в структурі.
Ви ж в старості написали тільки 4 області для чоловіка , тепер майже вся Україна, але неважливо ... рішення за вами і ваша робота на кону.
Цвіпканя• вчера в 23:13
Ответ дляНе прохожу мимо
Вы выезжали хоть раз в жизни с одной сумкой и с детьми ?
Я виїжджала. Ще й з кішкою на шиї. Моїх речей не було взагалі, тільки трохи дитячих. Все реально. І все залежить від пріоритетів.
автор
Оч@ров@Шк@
• вчера в 23:13
Ответ дляБез комплексів
Ви ж в старості написали тільки 4 області для чоловіка , тепер майже вся Україна, але неважливо ... рішення за вами і ваша робота на кону.
В ідеалі 4 області, інші територіально не дуже підходять, але чекає моє рішення, буде якось домовлятися з керівництвом.
1
автор
Оч@ров@Шк@
• вчера в 23:16
Ответ дляЦвіпканя
Я виїжджала. Ще й з кішкою на шиї. Моїх речей не було взагалі, тільки трохи дитячих. Все реально. І все залежить від пріоритетів.
Після переїзду Ви змогли знайти роботу таку як була або краще?
Цвіпканя• вчера в 23:19
Ответ дляОч@ров@Шк@
Після переїзду Ви змогли знайти роботу таку як була або краще?
Після переїзду я вчила мову з нуля, походила курси по новій спеціальності, і влаштувалася на роботу. Це геть інша робота, хоча теж офісна. Навіть якби мені довелося працювати на заводі, я б все одно повторила цей шлях. Бо не хочу витягувати дитину з-під завалу
П.С. Коли я їхала, то найменше думала про роботу і про те, що я втрачаю. Я думала про те, щоб моя дитина не сиділа у підвалі і припинила здригатися від гучних звуків. І щоб мені не довелося її ховати чи лишити її сиротою.
П.С. Коли я їхала, то найменше думала про роботу і про те, що я втрачаю. Я думала про те, щоб моя дитина не сиділа у підвалі і припинила здригатися від гучних звуків. І щоб мені не довелося її ховати чи лишити її сиротою.
3
Люблю кетчуп• вчера в 23:22
Ответ дляОч@ров@Шк@
Спасибо, Вы очень тонко все подметили, я на эмоциях, не смогла бы так все объяснить ❤️
Якщо чоловік в Вінницьквц обл матиме роботу з бронею , я б не вагалась. Ви збережете повноцінну родину, а самі знайдете роботу на меньшу зарплату, але дітей і родину збережете.
1
Рассказница• вчера в 23:25
Ответ дляЦвіпканя
Після переїзду я вчила мову з нуля, походила курси по новій спеціальності, і влаштувалася на роботу. Це геть інша робота, хоча теж офісна. Навіть якби мені довелося працювати на заводі, я б все одно повторила цей шлях. Бо не хочу витягувати дитину з-під завалу
П.С. Коли я їхала, то найменше думала про роботу і про те, що я втрачаю. Я думала про те, щоб моя дитина не сиділа у підвалі і припинила здригатися від гучних звуків. І щоб мені не довелося її ховати чи лишити її сиротою.
П.С. Коли я їхала, то найменше думала про роботу і про те, що я втрачаю. Я думала про те, щоб моя дитина не сиділа у підвалі і припинила здригатися від гучних звуків. І щоб мені не довелося її ховати чи лишити її сиротою.
Дайте угадаю - в 22 году ехали?
автор
Оч@ров@Шк@
• вчера в 23:28
Ответ дляЦвіпканя
Після переїзду я вчила мову з нуля, походила курси по новій спеціальності, і влаштувалася на роботу. Це геть інша робота, хоча теж офісна. Навіть якби мені довелося працювати на заводі, я б все одно повторила цей шлях. Бо не хочу витягувати дитину з-під завалу
П.С. Коли я їхала, то найменше думала про роботу і про те, що я втрачаю. Я думала про те, щоб моя дитина не сиділа у підвалі і припинила здригатися від гучних звуків. І щоб мені не довелося її ховати чи лишити її сиротою.
П.С. Коли я їхала, то найменше думала про роботу і про те, що я втрачаю. Я думала про те, щоб моя дитина не сиділа у підвалі і припинила здригатися від гучних звуків. І щоб мені не довелося її ховати чи лишити її сиротою.
Я писала, що з України поки виїхати не можу та і не хочу, тільки в більш безпечне місто.
Цвіпканя• вчера в 23:29
Ответ дляРассказница
Дайте угадаю - в 22 году ехали?
А що тут угадуватм? Лише на початку 2022 їхали взагалі без нічого і не робили з того трагедію. Нічого не було відомо про умови, про перспективи, нуль інформації. Зараз простіше, відомо куди йти, що робить. Тоді ти приїжджав сам, і без мови тикався як сліпе кошеня. За руку ніхто не водив, організовано нічого не було. Самі з нуля шукали інформацію по крихтам. Але бажання повернутися у війну не було.
3
Цвіпканя• вчера в 23:32
Ответ дляОч@ров@Шк@
Я писала, що з України поки виїхати не можу та і не хочу, тільки в більш безпечне місто.
По Україні переїхати набагато простіше) Як мінімум нема мовного бар´єру, ви розумієте як все працює і куди йти. Нема проблем ні зі школою, ні з медициною, ви можете без проблем зняти житло - лише плати, ви одна з українців, а не іноземка. Це в мільйони рази простіше. Тому насправді єдина причина чому ви і досі в Запоріжжі - це ваше небажання кудись їхати. Але це вам вирішувати де жити. Ваше життя - лише ваша відповідальність.
1
Добротная• вчера в 23:35
Ой автор ну хто вам скаже крім вас , я виіхала , виіхала з Чернігівськоі обл , просто нервова система не витримує моя , у кожного свій поріг страху , сусіди наші повернулись з Польщі живуть і в ус не дують, шахед в лісі впав поки приіхали служби , йоро розібрали двигуна зняли на трактора ві повезли 🫣
автор
Оч@ров@Шк@
• вчера в 23:36
Ответ дляЦвіпканя
По Україні переїхати набагато простіше) Як мінімум нема мовного бар´єру, ви розумієте як все працює і куди йти. Нема проблем ні зі школою, ні з медициною, ви можете без проблем зняти житло - лише плати, ви одна з українців, а не іноземка. Це в мільйони рази простіше. Тому насправді єдина причина чому ви і досі в Запоріжжі - це ваше небажання кудись їхати. Але це вам вирішувати де жити. Ваше життя - лише ваша відповідальність.
Немає єдиної причини не виїжджати, їх забагато, але є тільки одна, щоб виїхати- безпека.
Пампушечка• вчера в 23:47
Ответ дляОч@ров@Шк@
Після переїзду Ви змогли знайти роботу таку як була або краще?
автор, через 6 років пенсія це не по віку?
автор
Оч@ров@Шк@
• вчера в 23:50
Ответ дляПампушечка
автор, через 6 років пенсія це не по віку?
Ні, 25 років вислуга це можливість отримати пенсію в ДСНС
Пампушечка• вчера в 23:51
Ответ дляОч@ров@Шк@
Ні, 25 років вислуга це можливість отримати пенсію в ДСНС
жалко втрачати
автор
Оч@ров@Шк@
• вчера в 23:54
Ответ дляПампушечка
жалко втрачати
Так, дуже. Для України 20 тис пенсії це щось неймовірне, як би тільки 6 років до неї протриматися.
IQ 80• сегодня в 00:42
Ответ дляНе прохожу мимо
Вы выезжали хоть раз в жизни с одной сумкой и с детьми ?
Да. 3 марта 2022 года в другую страну, ночуя в машине при -3 в посадке с 10л бензина в баке.
1
IQ 80• сегодня в 00:41
Ответ дляОч@ров@Шк@
В квартирі батьків для дітей зробили кімнату + ремонт на дачі
мда...очень необходимые вещи во время войны...
2
автор
Оч@ров@Шк@
• сегодня в 00:57
Ответ дляIQ 80
мда...очень необходимые вещи во время войны...
Для нас да
IQ 80• сегодня в 00:58
Ответ дляОч@ров@Шк@
Для нас да
необходимость это безопасность, если вы ее не можете обеспечить, то смысл в ремонтах и комфорте?..
3
1
автор
Оч@ров@Шк@
• сегодня в 01:04
Ответ дляIQ 80
необходимость это безопасность, если вы ее не можете обеспечить, то смысл в ремонтах и комфорте?..
За 4 годы войны Запорожье не обстреливали как с начала этого лета, поэтому и острой необходимости выезжать и все бросать не было, мы как и все - просто жили и строили планы, верили, что не подойдут так близко. Из моих знакомых уехали из Запорожья только те, у кого здесь не было ни нормальной работы ни имущества, поэтому уехав свой социальный статус и доход они не потеряли.
1
IQ 80• сегодня в 01:12
Ответ дляОч@ров@Шк@
За 4 годы войны Запорожье не обстреливали как с начала этого лета, поэтому и острой необходимости выезжать и все бросать не было, мы как и все - просто жили и строили планы, верили, что не подойдут так близко. Из моих знакомых уехали из Запорожья только те, у кого здесь не было ни нормальной работы ни имущества, поэтому уехав свой социальный статус и доход они не потеряли.
Ну так за 4 года все поменялось, и просто ответьте себе на вопрос, что для вас важнее: комфорт и работа или жизнь ваших детей и мужа? Я жила год в кухне-гостинной в одной квартире 7 человек, спали и вчетвером на одной кровати поперек, и пустые макароны с кетчупом ели и вообще нифига не знали куда, что, как, ниаакой информации, все узнавали сами, долбались как рыба об лед и ничего, справились. Я вернулась домой, чтоб сделать срочную операцию и осталась, т.к. навалилось куча всего дополнительного, но я живу с пониманием того, что если не дай Бог фронт будет в 20 км от города, меня и ребенка тут не будет, справилась в первый раз, справлюсь и во второй.
Ганцю в кєдах• сегодня в 03:22
Ответ дляОч@ров@Шк@
Діти не хочуть виїжджати - друзі, бабусі, улюблена дитяча кімната. Вони не в тому віці щоб аналізувати ризики війни.
Так Вы умеете анализировать, и действуйте.
Как они узнают , если в этом живут.
?
Как они узнают , если в этом живут.
?
Кручу хвости• сегодня в 08:49
Ответ дляКапітанша
Автор, це тільки вам вирішувати. Виходячи із своїх цінностей, пріоритетів, страхів і бачення життя. Я прочитала і чесно кажучи прифігіла. Я не можу собі уявити що змусило б мене лишатися з двома дітьми в Запоріжжі. Якби у мене не було ніг, я б лізла з того Запоріжжя на руках і дитину тягла в зубах. Але це я, тому моя дитина не чула жодної тривоги. І не почує. І в Україні була один раз за ці 4,5 роки. І більше до кінця війни не буде
Мои дети слышали только самую первую сирену в Днепре и все
СкумбріяП8• сегодня в 08:50
Ответ дляОч@ров@Шк@
Так, це було в Запоріжжі. Але всі мешканці мають надію що скоро стане краще ситуація, саме пекло у нас почалося в червні цього року.
С октября динамика плохая
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу