Запоріжжя. Я вже не витримую. Дайте пораду.

Ні. Ще щось інше. У нас в Сумах зараз таке саме як і в Запоріжжі. Такого ще не було. Цілодобово... Забула коли ніч без вибухів була. Але всі тільки говорять про виїзд і сидять на місцях. Я головою розумію що це вже все, точка невозврата. Уже сітки по міських дорогах антмдронові плетуть. І в якийсь момент тобі ужр пофігу на ті вибухи. І ніхто нікуди не їде. Хто хотів ті в самому початку поїхали.

Люди вигоріли, виснажені на стільки, що немає сил їхати кудись, вирішувати щось. Але інстинкт самозбереження і захисту потомства мав би спрацювати тоді, 24 лютого 2022. Видно у людей різна реакція на такі речі

Не інше.
На початку війни була карта вторгнення і що чекатиме певні регіони, області.
Так всі посміялися і подумали хєрня все минеться, так не буде.
Зараз далі пишуть про сіру зону в Сумській, Харківській, Запоріжжя внесено в конституцію рф, немає сполучення УЗ. Міста стирають .
Прямо пишуть, що чекає певну область.
Стає тільки гірше.
Всі чекають дива

за дії - потрібно платити.

Автор скажу думку: Гроші це не все в житті.
В як щось з рідними непоправне станеться? Чи гроші вам компенсують то?
В психіка дітей і ваша?
Краще переїхати, бо рано чи пізно треба буде тратити кошти на психіатрів і психологів

Це так думаєте тому, що ви не в Запоріжжі. Воно так здається що так просто покинути все і в 40+ почати все з нуля десь. А щоразу надія що ось ось війна закінчилася чи обстріли хоча притихнуть

А автора арендованное жилье и муж с бронью и возможностью переехать в Винницу вместе с работой. Сейчас заплачем.

У автора как раз не с нуля, ее мужу дадут работу в виннице, где живут почти довоенной жизнью, а наличие сразу работы это огромный плюс

Составьте себе резюме на сайтах rabota.ua, work.ua и посмотрите что предложат - какую зарплату, какие условия для переезда. Выберете лучшее. Некоторые организации могут предложить семейные общежития с удобствами на блок (их больше, чем несколько на этаж), чтобы вы могли переехать с детьми.
Я год назад сменяла место работы (надоела Запорожсталь со своей экологией), выложила своё резюме - мне пришло приглашение на переезд в Японию на какой-то завод электроники (я отказалась потому что моим детям без знания языка там делать нечего). Мой сосед без жены в первые годы войны уезжал вместе с детьми в Эстонию, но ему было тяжело с детьми самому (мужчина - не женщина) и сейчас в Запорожье живёт с женой (она невыездная - врач). Я несколько месяцев назад ездила в командировку в Луцк - и очень удивилась, что у них всего пара тревог за неделю, а оплата труда по моей профессии такая же (спокойная жизнь).

А чем ваши дети увлекаются? В каких городах будут бесплатные (желательно) кружки по их интересам? На это тоже смотрите.
Кстати, в Запорожье есть бесплатные детские кружки, где занятия проводятся в бомбоубежище. Если бы вы открылись - то я бы вам написала где. Я тоже в Запорожье живу. Но писать, конкретно где, на всеобщее обозрение здесь не могу - вдруг кто-то из России прочитает (не хочу чтобы какой-то неадекват решил запустить ракету на вход в то убежище, куда мы постоянно ходим).
Автор, ну опять же - вы квартиру снимаете, платите за съём; какая разница в каком городе за съём платить!?
Я не совсем понимаю людей, которые в Запорожье снимают жильё. Ладно если в своём жить (как я, чтобы не платить хозяйке за съём) - но если платить за аренду, то лучше уже в более-менее спокойном месте.
Я не выезжаю потому что не вижу смысла - рядом с моим домом стоит локация ВСУ которые сбивают всё, что пролетает над головой - грамотно сбивают, чтобы все снаряды приземлились в пустующий парк и чтобы ничего не летело на головы им и нам. Но по паркам и лесам ходить нельзя. По поводу того что часто бывают прилёты в жилые дома - к сожалению, нет возможности поставить военных во всех дворах в центре (не хватает мужчин и техники), не сбивается и прилетает куда попадает...
Пока нашу улицу защищают ВСУ, выезжать не собираюсь.

Автор, только Вам решать. Потеря материального благополучия и социального статуса это больно. Детям тоже. Если выбираете остаться, это не делает из Вас родителей негодяев. Но ответ твёрдость Ваша, решать Вам.
Варианты работать горничной и т.п. не рассматривайте, это бесперспективно.
Если решаете, что муж остался, а Вы уезжаете, то езжайте сразу заграницу. Чем раньше дети адаптируются, выучат язык, тем больше у них будет шансов на высшее образование зарубежом.
По Украине с детьми и без мужа переезжать будет очень неприятно, особенно если просядите материально.

Спробуйте Вінницьку.
Повернутися зможете , якщо буде куди.
Але діти не мають жити в війні .

Так, чекають ,що стане тихіше.
Але мої хотять виїхати .
Хоча б до зими.

Ого.
Тоді реально важко знайти таку ж роботу.

Ви на Космосі мешкаєте ?

Вибачте, а запоріжці знаю більше ніж інші, що сподіваються на тихіше?
Тому що навіть люди в спокійніших областей розуміють, що війна ще на років 5 як мінімум і легко не буде навіть їм.
Тим більше зимою, коли про це говорять відкрито

Мої всі намагаються спілкуватися українською.

Вы выезжали хоть раз в жизни с одной сумкой и с детьми ?

’материальне благополучие’ це квартиру орендовна, а ’социальний статус’ це школа в дітей в підвалі?
’очень неприятно’ чекати коли дитину з під завалів дістануть
Все інше наживне
Автор не втрачає бізнес чи власну нерухомість за сотні тисяч доларів, зона навіть вони не варта, щоб діти жили в пеклі

Кожен живе у власній бульбашці

+100

Ні, не кожен
Є люди ,які тверезо мислять і приймають рішення

Так, це страшно, що люди звикли.
Думайте про збереження життя дітей. Воно лише у ваших руках. Та ц не тільки життя , а й здоров’я, зокрема, і психічне не варте ніяких грошей. Діти реагують і бояться- що вам ще потрібно для мотивації?

Жінко, навіщо ви нав´язуєте мені ваші думки ?
Я тверезо мислю.
Вам нічим не заважаю.